| Назва: | Україна в умовах десталінізації |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 20,81 KB |
| Скачувань: | 58 |
Центром українського «шістдесят¬ництва» став заснований в 1959 р. ки¬ївський клуб творчої молоді «Сучас¬ник», ініціатором і натхненником створення якого був театральний ре¬жисер Лесь Танюк. Клуб здійснював значну просвітницьку роботу, прово¬див святкування ювілейних дат ви¬датних українських діячів, сприяв організації виставок молодих. У 1962 р. аналогічний клуб «Пролісок» виник у Львові, надалі творчі осеред¬ки «шістдесятників» з'явилися в Оде¬сі, Запоріжжі, Дніпропетровську, ін¬ших містах республіки.
У 60-х рр. ім'я письменника В.Некрасова тісно пов'язувалося з найбільш опозиційно-демократичним журналом «Новый мир», головним редактором якого був О.Твардовський. Тут було опубліковано його подорожні нотатки, роздуми про минуле й сучасне Києва. Роздуми В.Некрасова відрізнялися прямотою, правдивим висвітленням війни, відмовою від відкрито «чор¬ного» зображення західного способу життя. Це й стало однією з причин на¬падок на письменника, що спонукало його у 1977 р. емігрувати.
Поступове згортання «хрущовської відлиги» на початку 60-х рр. знайшло відображення і в українській літера¬турі. Після зустрічі Хрущова з пред¬ставниками творчої інтелігенції у Москві наприкінці 1962 р., розціненої як «закручування гайок», посилюєть¬ся наступ на нову літературу в Укра¬їні. Різкій критиці партійне керівництво піддало творчість І.Драча, М.Вінграновського, І.Світличного, С.Голованівського, С.Сверстюка.
Українськими композиторами в 50-ті роки було створено багато таланови¬тих творів. До них слід віднести на¬писану в 1955 р. Третю симфонію ком¬позитора Б.Лятошинського, опери Г.Майбороди «Мілана» та Ю.Мейтуса «Украдене щастя».
У 1958 р. ЦК КПРС прийняв поста¬нову, в якій визнав неправильною і однобокою оцінку опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький». Однак і цього разу партійне керівництво не утрималося від менторського тону щодо митців, заявивши про неприпус¬тимість відхилень у сфері музичного мистецтва від принципів соціалістич¬ного реалізму.
Великої популярності серед населен¬ня набули твори композиторів П.Майбороди, А.Філіпенка, А.Штогаренка І.Шамо та інших майстрів.
Тривало переманювання видатних українських митців до Москви. О.П.Довженка забрали туди примусо¬во. На той час ним було підготовлено сценарій кінофільму, «Антарктида», кіноповісті «Зачарована Десна» та «Поема про море». За останню у 1959 р. (посмертно) митця було удостоєно Ленінської премії.
4. Демократизація культурного-духовного життя в республіці.
У 50-ті роки у розвитку світової ци¬вілізації розпочався якісно новий етап, спричинений так званою науково-тех¬нічною революцією (НТР), що супроводжувалася широким впроваджен¬ням у виробництво розробок нової техніки, інтенсифікацією виробничих процесів, механізацією і автоматиза¬цією трудомістких робіт. НТР дала життя новим галузям промисловості, пов'язаним із виробництвом автома¬тичних і телемеханічних пристроїв, електронно-обчислювальних машин, штучних матеріалів, розвитком атом¬ної енергетики та ін. Традиційні га¬лузі індустрії - класична металургія, видобуток вугілля, важке машино¬будування - вже не визначали рівень економічної могутності держави. Про¬те ці галузі були найрозвинутішими в Україні. Саме тому на перший план вийшли питання модернізації, струк¬турної перебудови промисловості УРСР.
Та впровадження досягнень НТР вступило в суперечність з існуючою централізованою системою управлін¬ня народним господарством, котра гальмувала цей процес. Дріб'язкова опіка підприємств, часте коригування планів, концентрація у міністерських кабінетах більшості оперативних фун¬кцій були основними перешкодами на шляху НТР.
Реорганізація управління промисло¬вістю і утворення раднаргоспів на перших порах сприяли пожвавленню еко¬номічного життя. Це була одна з небагатьох раціональних реорганізацій хрущовського часу, що відповідала інтересам України. Навіть за умов то¬тального контролю державної бюро¬кратії над економікою реформа пози¬тивно позначилася на виробництві. Прибутки накопичувалися на рахунках підприємств і раднаргоспів, а не йшли в центральні відомства для по¬дальшого перерозподілу. В результаті заводи і фабрики здобули більше мож¬ливостей для придбання найновішого устаткування, раціонального викорис¬тання місцевих ресурсів і науково-технічних кадрів.
Зазначені новації справили пози¬тивний вплив на розвиток індустріа¬льного потенціалу республіки. Друга половина 50-х років стала періодом помітного зростання економіки Укра¬їни. Цьому значною мірою сприяла політика десталінізації, розкриття творчого потенціалу і можливостей трудящих.
5. Суперечливість ідеологічних та культурних перетворень.
Процес десталінізації створив нову духовну атмосферу в суспільстві, відкривши ширші можливості для розвитку української культури.
У 60-х рр. ім'я письменника В.Некрасова тісно пов'язувалося з найбільш опозиційно-демократичним журналом «Новый мир», головним редактором якого був О.Твардовський. Тут було опубліковано його подорожні нотатки, роздуми про минуле й сучасне Києва. Роздуми В.Некрасова відрізнялися прямотою, правдивим висвітленням війни, відмовою від відкрито «чор¬ного» зображення західного способу життя. Це й стало однією з причин на¬падок на письменника, що спонукало його у 1977 р. емігрувати.
Поступове згортання «хрущовської відлиги» на початку 60-х рр. знайшло відображення і в українській літера¬турі. Після зустрічі Хрущова з пред¬ставниками творчої інтелігенції у Москві наприкінці 1962 р., розціненої як «закручування гайок», посилюєть¬ся наступ на нову літературу в Укра¬їні. Різкій критиці партійне керівництво піддало творчість І.Драча, М.Вінграновського, І.Світличного, С.Голованівського, С.Сверстюка.
Українськими композиторами в 50-ті роки було створено багато таланови¬тих творів. До них слід віднести на¬писану в 1955 р. Третю симфонію ком¬позитора Б.Лятошинського, опери Г.Майбороди «Мілана» та Ю.Мейтуса «Украдене щастя».
У 1958 р. ЦК КПРС прийняв поста¬нову, в якій визнав неправильною і однобокою оцінку опери К.Данькевича «Богдан Хмельницький». Однак і цього разу партійне керівництво не утрималося від менторського тону щодо митців, заявивши про неприпус¬тимість відхилень у сфері музичного мистецтва від принципів соціалістич¬ного реалізму.
Великої популярності серед населен¬ня набули твори композиторів П.Майбороди, А.Філіпенка, А.Штогаренка І.Шамо та інших майстрів.
Тривало переманювання видатних українських митців до Москви. О.П.Довженка забрали туди примусо¬во. На той час ним було підготовлено сценарій кінофільму, «Антарктида», кіноповісті «Зачарована Десна» та «Поема про море». За останню у 1959 р. (посмертно) митця було удостоєно Ленінської премії.
4. Демократизація культурного-духовного життя в республіці.
У 50-ті роки у розвитку світової ци¬вілізації розпочався якісно новий етап, спричинений так званою науково-тех¬нічною революцією (НТР), що супроводжувалася широким впроваджен¬ням у виробництво розробок нової техніки, інтенсифікацією виробничих процесів, механізацією і автоматиза¬цією трудомістких робіт. НТР дала життя новим галузям промисловості, пов'язаним із виробництвом автома¬тичних і телемеханічних пристроїв, електронно-обчислювальних машин, штучних матеріалів, розвитком атом¬ної енергетики та ін. Традиційні га¬лузі індустрії - класична металургія, видобуток вугілля, важке машино¬будування - вже не визначали рівень економічної могутності держави. Про¬те ці галузі були найрозвинутішими в Україні. Саме тому на перший план вийшли питання модернізації, струк¬турної перебудови промисловості УРСР.
Та впровадження досягнень НТР вступило в суперечність з існуючою централізованою системою управлін¬ня народним господарством, котра гальмувала цей процес. Дріб'язкова опіка підприємств, часте коригування планів, концентрація у міністерських кабінетах більшості оперативних фун¬кцій були основними перешкодами на шляху НТР.
Реорганізація управління промисло¬вістю і утворення раднаргоспів на перших порах сприяли пожвавленню еко¬номічного життя. Це була одна з небагатьох раціональних реорганізацій хрущовського часу, що відповідала інтересам України. Навіть за умов то¬тального контролю державної бюро¬кратії над економікою реформа пози¬тивно позначилася на виробництві. Прибутки накопичувалися на рахунках підприємств і раднаргоспів, а не йшли в центральні відомства для по¬дальшого перерозподілу. В результаті заводи і фабрики здобули більше мож¬ливостей для придбання найновішого устаткування, раціонального викорис¬тання місцевих ресурсів і науково-технічних кадрів.
Зазначені новації справили пози¬тивний вплив на розвиток індустріа¬льного потенціалу республіки. Друга половина 50-х років стала періодом помітного зростання економіки Укра¬їни. Цьому значною мірою сприяла політика десталінізації, розкриття творчого потенціалу і можливостей трудящих.
5. Суперечливість ідеологічних та культурних перетворень.
Процес десталінізації створив нову духовну атмосферу в суспільстві, відкривши ширші можливості для розвитку української культури.