| Назва: | Психологічна характеристика військової служби та військового колективу |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,59 KB |
| Скачувань: | 44 |
Психологічна характеристика військової служби та військового колективу
Психологічна характеристика військової служби та військового колективу
Людина задовольняє свої життєві потреби через актив¬ну взаємодію з навколишнім середовищем. Основними ви¬дами людської діяльності є праця в її різних виявах і спілкування. Від них походять усі інші види діяль¬ності: гра, навчання, військова служба, спорт. Спокон¬вічною потребою людини, суспільства була потреба жити в мирі, спокої. Вона вимагала пошуку шляхів і засобів, у тому числі й воєнних, що гарантували б безпеку.
Військова служба у Збройних Силах - це дуже важливий вид діяльності, покликаний гарантувати наці¬ональну безпеку України. За своєю суттю вона є діяль¬ністю військовослужбовців з певними обмеженнями: відсутність звичних умов життя, наявність певного дис¬комфорту, особлива регламентованість поведінки, звужен¬ня кола людей, з якими спілкується юнак, тощо.
Військова діяльність є складовою військової служ¬би. За своїм змістом військова діяльність поділяється на два види: навчально-бойову та бойову. Бойова діяльність проходить в умовах військової сутички, бою, і її кінце¬вою метою є перемога над ворогом. Навчально-бойова діяльність готує військовослужбовців до можливих бо¬йових дій і відбувається безпосередньо у військових час¬тинах, навчальних військових підрозділах Збройних Сил України. Мета навчально-бойової діяльності - підготов¬ка військових фахівців для різних видів і родів військ.
Завдання допризовної підготовки - підготувати юнаків до виконання вимог навчально-бойової діяль¬ності, допомогти їм успішно адаптуватися до військової служби на початковому етапі.
Навчально-бойова діяльність у свою чергу поділяєть¬ся на такі види: навчальна діяльність (заняття з військо-
вої, гуманітарної, спеціальної підготовки), бойова діяль¬ність (бойове чергування, бойові стрільби, несення варто-вої служби тощо), повсякденна служба (внутрішній на¬ряд, чергування в підрозділі та ін.); військові навчання, маневри, обслуговування бойової техніки, військового обладнання, зброї; різні види самодіяльності (спортивна, технічна, художня) та ін.
Військова діяльність, тобто строкова військова служ¬ба, порівняно з іншими видами соціальне значущої ді¬яльності характеризується високою динамічністю: швидким темпом, великими фізичними і психічними на¬вантаженнями, раптовими переходами з одного виду ді¬яльності на інший, а також строгою регламентацією, чіт¬кою організацією, суворою дисципліною (на основі вимог військових статутів, наказів), що обумовлено необхід¬ністю підтримання високої боєготовності військ.
Діяльність воїнів проходить в різних умовах: про¬сторових (у полі, за пультом управління бойової машини чи установки, в бліндажі), часових (удень, уночі, в будь-який час), географічних (у горах, в морі, на півдні, на півночі), кліматичних та ін.
Військова діяльність є більш напруженою, екстре¬мальною порівняно з іншими видами діяльності, їй при¬таманні несподіваність, раптовість, незвичність, здат¬ність руйнувати сформовані до призову стереотипи пове¬дінки, створювати негативні психічні стани (тривож¬ність, страх, афект, стрес, депресія). Усе це викликає у юнака суттєві зміни в організмі, а саме: зміни фізіоло¬гічні (у вегетативній нервовій системі - в диханні, кро¬вообігу, частоті серцевих скорочень, тиску та ін.); зміни психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, па¬м'яті, уяви, зсуви в емоційно-вольовій сфері особистос¬ті); зміни функціонального рівня практичної діяльності (результативності, успішності військової служби). Ці зміни певним чином взаємопов'язані і взаємообумовлю-ють одна одну.
Військова діяльність є колективною діяльністю лю¬дей, яким держава довірила найновішу зброю і техніку для забезпечення миру та спокою. Військовий колектив - це соціальна група, головною метою діяльності якої є військовий захист, оборона держави. Специфічні особливості військового колективу поляга¬ють у тому, що, по-перше, його діяльність має високу суспільну значущість, яка забезпечує успішне функціонування інших колективів (трудових, навчальних, сімей¬них) і суспільства в цілому; по-друге, ця діяльність де¬тально регламентована і вимагає від воїнів чіткості, точ¬ності, узгодженості під час виконання наказів, розпо¬ряджень; по-третє, стосунки між військовослужбовцями діляться на чітко обумовлені - службові, або офіційні (регламентуються статутами Збройних Сил України), та неслужбові, або неофіційні, емоційні (виникають між вій¬ськовослужбовцями самі по собі, на основі симпатій, спіль¬них інтересів, нахилів, а не з волі командирів, началь¬ників).
Психологічна характеристика військової служби та військового колективу
Людина задовольняє свої життєві потреби через актив¬ну взаємодію з навколишнім середовищем. Основними ви¬дами людської діяльності є праця в її різних виявах і спілкування. Від них походять усі інші види діяль¬ності: гра, навчання, військова служба, спорт. Спокон¬вічною потребою людини, суспільства була потреба жити в мирі, спокої. Вона вимагала пошуку шляхів і засобів, у тому числі й воєнних, що гарантували б безпеку.
Військова служба у Збройних Силах - це дуже важливий вид діяльності, покликаний гарантувати наці¬ональну безпеку України. За своєю суттю вона є діяль¬ністю військовослужбовців з певними обмеженнями: відсутність звичних умов життя, наявність певного дис¬комфорту, особлива регламентованість поведінки, звужен¬ня кола людей, з якими спілкується юнак, тощо.
Військова діяльність є складовою військової служ¬би. За своїм змістом військова діяльність поділяється на два види: навчально-бойову та бойову. Бойова діяльність проходить в умовах військової сутички, бою, і її кінце¬вою метою є перемога над ворогом. Навчально-бойова діяльність готує військовослужбовців до можливих бо¬йових дій і відбувається безпосередньо у військових час¬тинах, навчальних військових підрозділах Збройних Сил України. Мета навчально-бойової діяльності - підготов¬ка військових фахівців для різних видів і родів військ.
Завдання допризовної підготовки - підготувати юнаків до виконання вимог навчально-бойової діяль¬ності, допомогти їм успішно адаптуватися до військової служби на початковому етапі.
Навчально-бойова діяльність у свою чергу поділяєть¬ся на такі види: навчальна діяльність (заняття з військо-
вої, гуманітарної, спеціальної підготовки), бойова діяль¬ність (бойове чергування, бойові стрільби, несення варто-вої служби тощо), повсякденна служба (внутрішній на¬ряд, чергування в підрозділі та ін.); військові навчання, маневри, обслуговування бойової техніки, військового обладнання, зброї; різні види самодіяльності (спортивна, технічна, художня) та ін.
Військова діяльність, тобто строкова військова служ¬ба, порівняно з іншими видами соціальне значущої ді¬яльності характеризується високою динамічністю: швидким темпом, великими фізичними і психічними на¬вантаженнями, раптовими переходами з одного виду ді¬яльності на інший, а також строгою регламентацією, чіт¬кою організацією, суворою дисципліною (на основі вимог військових статутів, наказів), що обумовлено необхід¬ністю підтримання високої боєготовності військ.
Діяльність воїнів проходить в різних умовах: про¬сторових (у полі, за пультом управління бойової машини чи установки, в бліндажі), часових (удень, уночі, в будь-який час), географічних (у горах, в морі, на півдні, на півночі), кліматичних та ін.
Військова діяльність є більш напруженою, екстре¬мальною порівняно з іншими видами діяльності, їй при¬таманні несподіваність, раптовість, незвичність, здат¬ність руйнувати сформовані до призову стереотипи пове¬дінки, створювати негативні психічні стани (тривож¬ність, страх, афект, стрес, депресія). Усе це викликає у юнака суттєві зміни в організмі, а саме: зміни фізіоло¬гічні (у вегетативній нервовій системі - в диханні, кро¬вообігу, частоті серцевих скорочень, тиску та ін.); зміни психічних процесів (уваги, сприймання, мислення, па¬м'яті, уяви, зсуви в емоційно-вольовій сфері особистос¬ті); зміни функціонального рівня практичної діяльності (результативності, успішності військової служби). Ці зміни певним чином взаємопов'язані і взаємообумовлю-ють одна одну.
Військова діяльність є колективною діяльністю лю¬дей, яким держава довірила найновішу зброю і техніку для забезпечення миру та спокою. Військовий колектив - це соціальна група, головною метою діяльності якої є військовий захист, оборона держави. Специфічні особливості військового колективу поляга¬ють у тому, що, по-перше, його діяльність має високу суспільну значущість, яка забезпечує успішне функціонування інших колективів (трудових, навчальних, сімей¬них) і суспільства в цілому; по-друге, ця діяльність де¬тально регламентована і вимагає від воїнів чіткості, точ¬ності, узгодженості під час виконання наказів, розпо¬ряджень; по-третє, стосунки між військовослужбовцями діляться на чітко обумовлені - службові, або офіційні (регламентуються статутами Збройних Сил України), та неслужбові, або неофіційні, емоційні (виникають між вій¬ськовослужбовцями самі по собі, на основі симпатій, спіль¬них інтересів, нахилів, а не з волі командирів, началь¬ників).
