1 2 3 4

Відповідальність юристів може бути загальною або по¬в'язаною з професійною діяльністю. Загальна відповідальність (юридична, моральна тощо) має непрофе¬сійний характер і наступає на загальних підставах. Дисциплінарна відповідальність є одним з видів юридичної відповідальності, до якої юрист притягується за вчинення дисциплінарного проступку, тобто за порушення:

законодавства при виконанні професійних функцій;

присяги, яка їм прийнята;

вимог статуту відповідного об'єднання юристів.

За вчинений дисциплінарний проступок до юристів застосовуються такі дисциплінарні стягнення:

попередження;

догана;

пониження кваліфікаційного класу;

пониження у посаді та звільнення з посади;

зупинення на певний строк дії свідоцтва (ліцензії) про право на заняття приватною юридичною практичною діяльністю або його анулювання.

За порушення вимог деонтологічних кодексів (кодексів честі, раритетів, канонів етики тощо) передбачається дисцип¬лінарна відповідальність, що визначається кваліфікаційними комісіями професійних об'єднань юристів. При цьому врахо¬вуються всі обставини зробленого проступку, його вага і зби¬ток, заподіяний престижу професії. Проступком, що ганьбить честь і гідність юриста-професіонала, признається така дія або бездіяльність, що хоча і не є злочинною, але за своїм характе¬ром несумісна з високим званням судді, адвоката, нотаріуса, слі¬дчого та ін. За вчинення такого проступку кваліфікаційна комі¬сія (колегія) може припинити повноваження юриста (судді, ад¬воката, нотаріуса) у порядку, що передбачається законом.

Так, закон передбачає, що підставою юридичної (дисцип¬лінарної) відповідальності є вчинення дисциплінарного про¬ступку — протиправної, винної (навмисної або необережної) дії або бездіяльності — зазіханні на службову дисципліну в держав¬ному органі внаслідок невиконання або неналежного виконан¬ня своїх службових обов'язків; порушенні заборон і обмежень, зловживанні правами; вчиненні проступку, що ганьбить його як державного службовця і дискредитує орган, де він працює.

До загальних правил притягнення юристів до дисциплінарної відповідальності відносяться такі:

за кожний дисциплінарний проступок накладається лише одне дисциплінарне стягнення;

дисциплінарне стягнення до юриста застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не беручи до уваги час тимчасової непрацездатності або перебування його у відпустці;

якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення юриста не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення;

дисциплінарне стягнення може бути достроково знято відповідною комісією;

рішення про накладення дисциплінарного стягнення може бути оскаржене вищій кваліфікаційно-дисциплінарній комісії, вищо¬му державному органу або в судовому порядку. Так, рішення про накладення стягнення адвокатові може бути оскаржене протягом 3 місяців у Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури або в судовому порядку. Вища кваліфікаційна комісія адвокату¬ри розглядає скарги на рішення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.

якщо юристом не було допущено навмисного порушення закону чи несумлінності, що потягло за собою істотні наслідки, то скасування або зміна рішення, яке прийняв юрист, неви¬знання його дій або неприйняття доказів, тлумачень норматив¬но-правових актів не тягнуть за собою його дисциплінарної відповідальності.

За дисциплінарні проступки, які потягли за собою істотні негативні наслідки приватні юристи можуть бути позбавлені права на здійснення професійних повноважень, а юристи-державні посадові особи звільнені з посади, наприклад, суддю може бути звільнено з посади в порядку дисциплінарного провадження за неналежне виконання обов'язків, якщо до нього раніше застосо¬вувались дисциплінарні стягнення; грубе порушення службових обов'язків; вчинення аморального проступку, не сумісного з зайняттям посади судці; порушення вимог, передбачених статтею 5 Закону України «Про статус суддів»; з підстав, передбачених пунктами 4, 5 та 7 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Питання про дисциплінарну відповідальність юристів вирі¬шуються, як правило, кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями. Наприклад, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури утворюється у складі 9 членів, до неї входять 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міської державної адміністрації, відділення Спілки адвокатів України. У роботі кваліфікаційно-дисциплінарної комі¬сії з правом дорадчого голосу можуть брати участь вчені-юристи та народні депутати.

1 2 3 4