| Назва: | Політологія (шпаргалки) |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 74,11 KB |
| Скачувань: | 218 |
Н. Макіавеллі увійшов в історію політичної думки як творець нової науки про політику, тлумачення ним політики відокремлюється як від теології, так і від етики. Політичні події мають об'єктивний характер. Недоречно вирішувати політичні проблеми, керуючись моральними міркуваннями, бо влада, політика вже за своєю природою є позаморальним явищем. Політика на його думку:
§ пояснює минуле
§ керує теперішнім
§ може прогнозувати майбутнє.
Введення самого терміна стато, тобто "держава", в політичну науку Нового часу пов'язують саме з Н. Макіавеллі.
Учений вважав, що державу створили не Бог, а люди, виходячи з потреби спільного блага. Спочатку люди жили розрізнено, але згодом об'єдналися, щоб краще захищатися. Вони обрали зі свого середовища найсильнішого і найхоробрішого ватажка й почали йому підкорятися. Метою держави є забезпечення кожному вільного користування майном і безпеки. Для цього приймаються закони і призначаються покарання.
Н. Макіавеллі розрізняє:
§ монархію
§ аристократію
§ народне правління
і їх спотворення
§ тиранію
§ олігархію
§ охлократію.
Перші три форми правління він називає правильними, але вважає їх нестійкими й недовготривалими. Найкращою є змішана форма, в якій поєднуються елементи всіх правильних форм, при чому Макіавеллі віддає перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності і свободи.
2. Политика и другие сферы общественной жизни
В реальной жизни политика существует во взаимосвязи с другими сферами общества. Но у нее есть границы. Не все явления включают в себя политический компонент. Даже далеко не все органы государственной власти занимаются политикой (работа налоговых и таможенных служб, судопроизводство). Существует большая сфера межличностных отношений, которая является объектом только нравственного регулирования. В наибольшей степени политический аспект представлен в деятельности законодательных органов. Демократический парламент - это сфера представительства различных групп, где в мирных формах выясняется соотношение их интересов и сил, что выражается в принятии решений по принципиальным вопросам внутренней и внешнеполитической жизни. Характер политических проблем, рассматриваемый законодательными органами, разнообразен: от гарантий прав и свобод личности до вопросов о формах собственности, уровне налогообложения и социальных расходах государства. Для того чтобы показать пределы распространения политики, в науке используется понятие политическая сфера. Политическая сфера - это "область политики, политической жизни общества, пределы распространения непосредственного влияния политиков и политических организаций, воздействия политических идей"6. Взаимосвязь политики с другими общественными сферами проявляется в двух аспектах. С одной стороны, политика детерминирована экономическими, духовными факторами, социальной структурой общества, в частности статусными характеристиками социальных групп, уровнем социального расслоения общества, этнической и конфессиональной структурой. С другой - сама политика способна воздействовать на эти сферы, проникать в них.
Політика відчуває на собі вплив економіки, моралі, права, художньої культури тощо. Але ж й вона діє на ці та інші сфери.
Існують дві крайні точки зору: одна з них детермінує політичні процеси неполітичними факторами, інша гіперболізує самодетермінованість політики, говорить про її непідвладність впливу інших сфер життя. Здається, що більш об’єктивним є підхід, за яким політика та інші сфери взаємодіють, взаємозалежать як відносно самостійні системи регулювання соціальних процесів. Можлива перевага тих чи інших регуляторів обумовлюється різними причинами (історична ситуація, менталітет та ін.).
Тепер розглянемо конкретну взаємодію політики з деякими сферами людської життєдіяльності.
Економіка має значний детермінуючий вплив на формування політичної влади. Зокрема, девелопменський підхід (з англ. - “розвиток”) визначає, що слабо розвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює авторитарні тенденції. Високий рівень економічного розвитку є важливим фактором встановлення та збереження стабільної демократії.
Економіка та політика взаємодіють опосередковано через соціальні відносини. Тому характер їх взаємодії багато в чому залежить від змісту інтересів соціальних груп, що складають те чи інше суспільство.
Правова, юридична сфера закріплює в законодавстві основні принципи політичного панування. Воно постає своєрідним індикатором дозрілості політики, держави. Визначає межі припустимої політичної поведінки суб’єктів політичної діяльності.
Дослідження проблеми співвідношення політики і моралі бере свій початок ще за давні часи. В цілому в історії філософської та політичної думки можна визначити три основні підходи.
Перший підхід (Макіавеллі, Моска, Міхельс, Бентам) відкидає будь-яке серйозне значення моралі для політики.
§ пояснює минуле
§ керує теперішнім
§ може прогнозувати майбутнє.
Введення самого терміна стато, тобто "держава", в політичну науку Нового часу пов'язують саме з Н. Макіавеллі.
Учений вважав, що державу створили не Бог, а люди, виходячи з потреби спільного блага. Спочатку люди жили розрізнено, але згодом об'єдналися, щоб краще захищатися. Вони обрали зі свого середовища найсильнішого і найхоробрішого ватажка й почали йому підкорятися. Метою держави є забезпечення кожному вільного користування майном і безпеки. Для цього приймаються закони і призначаються покарання.
Н. Макіавеллі розрізняє:
§ монархію
§ аристократію
§ народне правління
і їх спотворення
§ тиранію
§ олігархію
§ охлократію.
Перші три форми правління він називає правильними, але вважає їх нестійкими й недовготривалими. Найкращою є змішана форма, в якій поєднуються елементи всіх правильних форм, при чому Макіавеллі віддає перевагу республіці, бо вона найбільше відповідає вимогам рівності і свободи.
2. Политика и другие сферы общественной жизни
В реальной жизни политика существует во взаимосвязи с другими сферами общества. Но у нее есть границы. Не все явления включают в себя политический компонент. Даже далеко не все органы государственной власти занимаются политикой (работа налоговых и таможенных служб, судопроизводство). Существует большая сфера межличностных отношений, которая является объектом только нравственного регулирования. В наибольшей степени политический аспект представлен в деятельности законодательных органов. Демократический парламент - это сфера представительства различных групп, где в мирных формах выясняется соотношение их интересов и сил, что выражается в принятии решений по принципиальным вопросам внутренней и внешнеполитической жизни. Характер политических проблем, рассматриваемый законодательными органами, разнообразен: от гарантий прав и свобод личности до вопросов о формах собственности, уровне налогообложения и социальных расходах государства. Для того чтобы показать пределы распространения политики, в науке используется понятие политическая сфера. Политическая сфера - это "область политики, политической жизни общества, пределы распространения непосредственного влияния политиков и политических организаций, воздействия политических идей"6. Взаимосвязь политики с другими общественными сферами проявляется в двух аспектах. С одной стороны, политика детерминирована экономическими, духовными факторами, социальной структурой общества, в частности статусными характеристиками социальных групп, уровнем социального расслоения общества, этнической и конфессиональной структурой. С другой - сама политика способна воздействовать на эти сферы, проникать в них.
Політика відчуває на собі вплив економіки, моралі, права, художньої культури тощо. Але ж й вона діє на ці та інші сфери.
Існують дві крайні точки зору: одна з них детермінує політичні процеси неполітичними факторами, інша гіперболізує самодетермінованість політики, говорить про її непідвладність впливу інших сфер життя. Здається, що більш об’єктивним є підхід, за яким політика та інші сфери взаємодіють, взаємозалежать як відносно самостійні системи регулювання соціальних процесів. Можлива перевага тих чи інших регуляторів обумовлюється різними причинами (історична ситуація, менталітет та ін.).
Тепер розглянемо конкретну взаємодію політики з деякими сферами людської життєдіяльності.
Економіка має значний детермінуючий вплив на формування політичної влади. Зокрема, девелопменський підхід (з англ. - “розвиток”) визначає, що слабо розвинута економіка передбачає централізацію влади, посилює авторитарні тенденції. Високий рівень економічного розвитку є важливим фактором встановлення та збереження стабільної демократії.
Економіка та політика взаємодіють опосередковано через соціальні відносини. Тому характер їх взаємодії багато в чому залежить від змісту інтересів соціальних груп, що складають те чи інше суспільство.
Правова, юридична сфера закріплює в законодавстві основні принципи політичного панування. Воно постає своєрідним індикатором дозрілості політики, держави. Визначає межі припустимої політичної поведінки суб’єктів політичної діяльності.
Дослідження проблеми співвідношення політики і моралі бере свій початок ще за давні часи. В цілому в історії філософської та політичної думки можна визначити три основні підходи.
Перший підхід (Макіавеллі, Моска, Міхельс, Бентам) відкидає будь-яке серйозне значення моралі для політики.