| Назва: | Контроль в навчанні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 255,1 KB |
| Скачувань: | 167 |
Контроль в навчанні
Зміст
Вступ
1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системі навчального процесу.
2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв.
3. Методи контролю знань, умінь та навичок.
4. Правила i техніка контролю успiшностi навчальної дiяльностi.
Висновки
Лiтература.
Вступ
Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру.
Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.
Аналiз i оцiнка знань, умінь та навичок учнiв (контроль за навчанням) - невiд'ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логiки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодiння певним змiстов¬ним блоком, а з другого - своєрiдною сполучною ланкою в системi навчальної дiяльностi особистостi.
В даній роботі розглянуто питання контролю і оцінки знань в ході навчального процесу.
1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системi навчального процесу
Система аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв пе¬редбачає виконання таких основних функцiй: навчальної, сти¬мулюючої, виховної, дiагностичної (рис. 1).
Рис. 2.30. Функцiї аналiзу й оцiнки
Навчальна функцiя полягає, у забезпеченнi зворотного зв'язку як передумови пiдтримання дiєвостi й ефективностi процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'екти: учитель й учнi. Тому система навчання може функцiонувати ефективно лише за умов дiї прямого i зворотного зв'язкiв. У процесi на¬вчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учи¬тель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвiдомити учень), а складно, епiзодично налагоджується зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь i навичок i як засвоїв кожний учень) (рис. 2).
Прямий зв'язок
3воротний зв'язок
Рис. 2. 3в'язки мiж викладачем i учнями
Дiагностuчна функцiя аналiзу й оцiнки знань, умінь та на¬вичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнiв, процес учiння має форму концентричної спiралi. Якщо на нижчих рiвнях учiння трапилися прогалини, то буде порушена закономiрнiсть спiралеподiбної структури учiння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх i лише потiм рухатися вперед.
Стuмулююча функцiя аналiзу й оцiнки навчальної дiяль¬ностi учнiв зумовлюється психологiчними особливостями лю¬дини, що проявляється у бажаннi кожної особистостi отримати оцiнку результатiв певної дiяльностi, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесi навчання студенти і школярі щоразу пiзнають новi явища i процеси. Через недостатнiй рівень соцi¬ального розвитку та самооцiнки учням важко об'єктивно оцi¬нити рівень i якiсть оволодiння знаннями, вмiннями та навич¬ками. Учитель своїми дiями i має допомогти учням усвiдомити якiсть i результативнiсть навчальної працi, що психологiчно стимулюватиме школярiв до активної пiзнавальної дiяльностi.
Виховна функцiя полягає у впливi аналiзу й оцiнки навчаль¬ної дiяльностi на формування в учнiв ряду соцiально-психоло¬гiчних якостей: органiзованостi, дисциплiнованостi, вiдповiдальностi, сумлiнностi, працьовитостi, дбайливостi, охайностi, напо¬легливостi та iн.
Процес аналiзу й оцiнки навчальної дiяльностi учнiв має спи¬ратися на вимоги принципiв систематичностi, об'єктивностi, диференцiйованостi й урахування iндивiдуальних особливостей учнiв, гласностi, єдностi вимог, доброзичливостi. Використовую¬чи оцiнку, учитель має володiти педагогiчним тактом, мати ви¬сокий рівень педагогiчної культури. Адже "найголовнiше за¬охочення, - зауважував В.О. Сухомлинський, - i найсильнiше (та не завжди дiє) покарання в педагогiчнiй працi - оцiнка. Це найгострiший інструмент, використання якого потребує ве¬личезного вмiння i культури.
2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв
3алежно вiд дидактичної мети використовують piзнi види контролю за навчанням: попереднiй, побiжний, повторний, те¬матичний, перiодичний, пiдсумковий, комплексний.
Попередній контроль має дiагностичний характер. Напере¬доднi вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на ранiше вивченому матерiалi, учитель має з'ясувати рiвень розумiння опорних знань, актуалiзувати їх, аби успiшно руха¬тися вперед.
Побiжний контроль передбачає перевiрку якостi засвоєння знань у процесi вивчення конкретних тем.
Зміст
Вступ
1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системі навчального процесу.
2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв.
3. Методи контролю знань, умінь та навичок.
4. Правила i техніка контролю успiшностi навчальної дiяльностi.
Висновки
Лiтература.
Вступ
Корінне поліпшення якості підготовки спеціалістів може бути забезпечене не тільки суттєвим удосконаленням методів навчання, але і надійним зворотнім зв’язком, який реалізується через навчальну, творчу та практичну діяльність студентів. Контроль цієї діяльності, тобто контроль якості результатів навчання – одна з важливих проблем методичного характеру.
Саме тому посилення уваги до проблеми контролю занять викликане не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, рівень якості викладання, але і потребою удосконалити всю систему навчання.
Аналiз i оцiнка знань, умінь та навичок учнiв (контроль за навчанням) - невiд'ємний структурний компонент навчального процесу. Виходячи з логiки процесу навчання, він є, з одного боку, завершальним компонентом оволодiння певним змiстов¬ним блоком, а з другого - своєрiдною сполучною ланкою в системi навчальної дiяльностi особистостi.
В даній роботі розглянуто питання контролю і оцінки знань в ході навчального процесу.
1. Мiсце i роль аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв у системi навчального процесу
Система аналiзу й оцiнки знань, умінь та навичок учнiв пе¬редбачає виконання таких основних функцiй: навчальної, сти¬мулюючої, виховної, дiагностичної (рис. 1).
Рис. 2.30. Функцiї аналiзу й оцiнки
Навчальна функцiя полягає, у забезпеченнi зворотного зв'язку як передумови пiдтримання дiєвостi й ефективностi процесу навчання. У ньому беруть участь два суб'екти: учитель й учнi. Тому система навчання може функцiонувати ефективно лише за умов дiї прямого i зворотного зв'язкiв. У процесi на¬вчання добре проглядається, в основному, прямий зв'язок (учи¬тель знає, який обсяг знань має сприйняти й усвiдомити учень), а складно, епiзодично налагоджується зворотний зв'язок (який обсяг знань, умінь i навичок i як засвоїв кожний учень) (рис. 2).
Прямий зв'язок
3воротний зв'язок
Рис. 2. 3в'язки мiж викладачем i учнями
Дiагностuчна функцiя аналiзу й оцiнки знань, умінь та на¬вичок передбачає виявлення прогалин у знаннях учнiв, процес учiння має форму концентричної спiралi. Якщо на нижчих рiвнях учiння трапилися прогалини, то буде порушена закономiрнiсть спiралеподiбної структури учiння. Тому так важливо своєчасно виявити прогалини, усунути їх i лише потiм рухатися вперед.
Стuмулююча функцiя аналiзу й оцiнки навчальної дiяль¬ностi учнiв зумовлюється психологiчними особливостями лю¬дини, що проявляється у бажаннi кожної особистостi отримати оцiнку результатiв певної дiяльностi, зокрема навчальної. Це викликано ще й тим, що у процесi навчання студенти і школярі щоразу пiзнають новi явища i процеси. Через недостатнiй рівень соцi¬ального розвитку та самооцiнки учням важко об'єктивно оцi¬нити рівень i якiсть оволодiння знаннями, вмiннями та навич¬ками. Учитель своїми дiями i має допомогти учням усвiдомити якiсть i результативнiсть навчальної працi, що психологiчно стимулюватиме школярiв до активної пiзнавальної дiяльностi.
Виховна функцiя полягає у впливi аналiзу й оцiнки навчаль¬ної дiяльностi на формування в учнiв ряду соцiально-психоло¬гiчних якостей: органiзованостi, дисциплiнованостi, вiдповiдальностi, сумлiнностi, працьовитостi, дбайливостi, охайностi, напо¬легливостi та iн.
Процес аналiзу й оцiнки навчальної дiяльностi учнiв має спи¬ратися на вимоги принципiв систематичностi, об'єктивностi, диференцiйованостi й урахування iндивiдуальних особливостей учнiв, гласностi, єдностi вимог, доброзичливостi. Використовую¬чи оцiнку, учитель має володiти педагогiчним тактом, мати ви¬сокий рівень педагогiчної культури. Адже "найголовнiше за¬охочення, - зауважував В.О. Сухомлинський, - i найсильнiше (та не завжди дiє) покарання в педагогiчнiй працi - оцiнка. Це найгострiший інструмент, використання якого потребує ве¬личезного вмiння i культури.
2. Види контролю знань, умінь i навичок учнiв
3алежно вiд дидактичної мети використовують piзнi види контролю за навчанням: попереднiй, побiжний, повторний, те¬матичний, перiодичний, пiдсумковий, комплексний.
Попередній контроль має дiагностичний характер. Напере¬доднi вивчення певної теми, засвоєння якої має ґрунтуватися на ранiше вивченому матерiалi, учитель має з'ясувати рiвень розумiння опорних знань, актуалiзувати їх, аби успiшно руха¬тися вперед.
Побiжний контроль передбачає перевiрку якостi засвоєння знань у процесi вивчення конкретних тем.
