| Назва: | Твір Чи ми ще зійдемося знову |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 20,46 KB |
| Скачувань: | 2 |
Потрапивши в лабети царських жандармів, поет невпевнений чи побачить ще рідну Україну. Невимовний біль і туга виривається з вуст літературного героя, який запитує: “...чи вже навіки розійшлись?” і виражає свою думку, що на все воля Божа, тому треба молитися, і в першу чергу треба молитися за “свою Україну”.
Перебуваючи в тяжких умовах, під слідством, поет не думає про свою долю, а переживає за рідну батьківщину, хоч він поважає і Росію: “...не наша мати, а довелося поважати”.
Шевченко показує гіркі переживання ліричного героя, якого насильно відірвали від матері-України, за долю неньки-батьківщини. Така тема вірша.
Ідея твору - заклик любити Україну, молитися за неї, які б не були тяжкі умови. “Во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть”.
Головний образ твору - ліричний герой - палкий патріот рідної батьківщини, який навіть в останні хвилини свого життя буде думати про долю рідного краю.
Форма викладу - віршована.
ІІІ. Музично-виражальні засоби
Жанр твору: лірико-драматична пісня.
Форма твору: двочастинна з кодою.
Характеристика мелодії:
Твір написаний для хору з солістами.
Спочатку тема проходить у партії S, яка дублюється всіма ін. парт.
В 13 т. тема переходить до партії Т1, оскільки цей епізод звучить у виконані чоловічого хору. З 24 такту тему перехоплює соло Б під супровід фортепіано (без хору) чергуючись з солом альта. Під кінець тема знову звучить в сопрано.
На протязі всього твору характер мелодії постійно змінюється, то стрибкоподібний (як і у фортепіанній партії /у вступі/, так і у хорових партіях):
зустрічаються стрибки на квінту:
- кварту:
- септиму:
- сексту:
то нисхідний і висхідний:
то хвилеподібний:
Інтонація мелодії - речитативна.
Метро ритмічні і ладові особливості
Композитор використав такі рішення вартості:
Для твору характерний такий ритмічний малюнок:
В творі композитор використовує натуральний і гармонійний мінор.
Темп: Весь твір виконується в одному темпі - помірно. Роз приділення музично-тематичного матеріалу між хоровими партіями і солюючими голосами з супроводом проходить рівномірно. Починаючи з 14 такту Т продовжує мелодичну лінію (стрибкоподібного характеру), яка перед тим звучала у S:
Ладотональні особливості твору
Твір починається тональністю g-moll (соль-мінор), яка в кінці 1 частини переходить в одноіменну G-dur (соль-мажор).
Як зазначалося вище, композитор використав два види мінору - натуральний і гармонічний. В хоровій структурі композитор використовує як прості функціональні акорди та їх обернення, так і складні:
Повна гармонійна послідовність хорового твору “Чи ми ще зійдемося знову?” така:
Характеристика фактури
Фактура твору - гамофонна. Хорову фактуру доповнює супровід, який теж має акордовий виклад. Наприклад:
Взаємозв'язок фактури із змістом твору
Твір композитора С.Людкевича “Чи ми ще зійдемося знову?” належить до художньо-досконалих творів, які глибоко змальовують і передають зміст словесного тексту. В даному творі всі засоби музичної виразності у великій мірі послужили для глибокого розкриття змісту слів. В цьому велику роль відіграли гармонійна насиченість хорового викладу, вдалий вибір тональності. Як було вище сказано, виклад хорової фактури - гомофонний. Завдяки ньому к-р досягнув монолітного злитого звучання, і тим самим підкреслив загальну думку твору.
Для того, щоб музична мова твору була в єдності з літературною, композитор використовує натуральний і гармонічний мінор.
Щоб передати весь драматизм ситуації (розлуку з батьківщиною), любов до України, композитор вводить в хорову партитуру солістів, як поодинокі голоси з чужини. Саме в їхніх партіях проходить кульмінаційний момент, який підкреслюється фортепіанним супроводом:
IV. Вокально хоровий аналіз
Тип і вид хору: мішаний, чотириголосний.
Композитор використовує в творі divisi хорових партій.
Партія басів ділиться на дві в коді:
Партія тенорів ділиться на дві в першій частині, починаючи з 15-го такту:
В творі дублюється партія баса:
Зустрічається в творі також спів в унісон. Ним починається перша частина:
тенори і баси:
соло баса і альта:
Діапазон хорових партій і всього хору:
Теситурні умови твору
Твір написаний в середній теситурі. Ступінь вокального навантаження майже однаковий. Голосоведіння зручне, вокально вигідне. Лише в парті Т в першій частині зустрічаються високі ноти:
В партії сопрано і альта зустрічаються ноти ре і мі другої октави, але це не складає труднощів для їх виконання. Беруться вони стрибком і тривають недовго. В загальному партії сопрано і альта загружені в середній частині діапазону, використаного композитором.
У вокальному відношенні партія тенора складніша, ніж в інших голосів. Композитор використав середню і високу частини діапазону:
Партія баса написана в середній теситурі. Голосоведіння басової партії логічне і зручне. Партія завдяки цьому добре запам'ятовується:
Перебуваючи в тяжких умовах, під слідством, поет не думає про свою долю, а переживає за рідну батьківщину, хоч він поважає і Росію: “...не наша мати, а довелося поважати”.
Шевченко показує гіркі переживання ліричного героя, якого насильно відірвали від матері-України, за долю неньки-батьківщини. Така тема вірша.
Ідея твору - заклик любити Україну, молитися за неї, які б не були тяжкі умови. “Во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть”.
Головний образ твору - ліричний герой - палкий патріот рідної батьківщини, який навіть в останні хвилини свого життя буде думати про долю рідного краю.
Форма викладу - віршована.
ІІІ. Музично-виражальні засоби
Жанр твору: лірико-драматична пісня.
Форма твору: двочастинна з кодою.
Характеристика мелодії:
Твір написаний для хору з солістами.
Спочатку тема проходить у партії S, яка дублюється всіма ін. парт.
В 13 т. тема переходить до партії Т1, оскільки цей епізод звучить у виконані чоловічого хору. З 24 такту тему перехоплює соло Б під супровід фортепіано (без хору) чергуючись з солом альта. Під кінець тема знову звучить в сопрано.
На протязі всього твору характер мелодії постійно змінюється, то стрибкоподібний (як і у фортепіанній партії /у вступі/, так і у хорових партіях):
зустрічаються стрибки на квінту:
- кварту:
- септиму:
- сексту:
то нисхідний і висхідний:
то хвилеподібний:
Інтонація мелодії - речитативна.
Метро ритмічні і ладові особливості
Композитор використав такі рішення вартості:
Для твору характерний такий ритмічний малюнок:
В творі композитор використовує натуральний і гармонійний мінор.
Темп: Весь твір виконується в одному темпі - помірно. Роз приділення музично-тематичного матеріалу між хоровими партіями і солюючими голосами з супроводом проходить рівномірно. Починаючи з 14 такту Т продовжує мелодичну лінію (стрибкоподібного характеру), яка перед тим звучала у S:
Ладотональні особливості твору
Твір починається тональністю g-moll (соль-мінор), яка в кінці 1 частини переходить в одноіменну G-dur (соль-мажор).
Як зазначалося вище, композитор використав два види мінору - натуральний і гармонічний. В хоровій структурі композитор використовує як прості функціональні акорди та їх обернення, так і складні:
Повна гармонійна послідовність хорового твору “Чи ми ще зійдемося знову?” така:
Характеристика фактури
Фактура твору - гамофонна. Хорову фактуру доповнює супровід, який теж має акордовий виклад. Наприклад:
Взаємозв'язок фактури із змістом твору
Твір композитора С.Людкевича “Чи ми ще зійдемося знову?” належить до художньо-досконалих творів, які глибоко змальовують і передають зміст словесного тексту. В даному творі всі засоби музичної виразності у великій мірі послужили для глибокого розкриття змісту слів. В цьому велику роль відіграли гармонійна насиченість хорового викладу, вдалий вибір тональності. Як було вище сказано, виклад хорової фактури - гомофонний. Завдяки ньому к-р досягнув монолітного злитого звучання, і тим самим підкреслив загальну думку твору.
Для того, щоб музична мова твору була в єдності з літературною, композитор використовує натуральний і гармонічний мінор.
Щоб передати весь драматизм ситуації (розлуку з батьківщиною), любов до України, композитор вводить в хорову партитуру солістів, як поодинокі голоси з чужини. Саме в їхніх партіях проходить кульмінаційний момент, який підкреслюється фортепіанним супроводом:
IV. Вокально хоровий аналіз
Тип і вид хору: мішаний, чотириголосний.
Композитор використовує в творі divisi хорових партій.
Партія басів ділиться на дві в коді:
Партія тенорів ділиться на дві в першій частині, починаючи з 15-го такту:
В творі дублюється партія баса:
Зустрічається в творі також спів в унісон. Ним починається перша частина:
тенори і баси:
соло баса і альта:
Діапазон хорових партій і всього хору:
Теситурні умови твору
Твір написаний в середній теситурі. Ступінь вокального навантаження майже однаковий. Голосоведіння зручне, вокально вигідне. Лише в парті Т в першій частині зустрічаються високі ноти:
В партії сопрано і альта зустрічаються ноти ре і мі другої октави, але це не складає труднощів для їх виконання. Беруться вони стрибком і тривають недовго. В загальному партії сопрано і альта загружені в середній частині діапазону, використаного композитором.
У вокальному відношенні партія тенора складніша, ніж в інших голосів. Композитор використав середню і високу частини діапазону:
Партія баса написана в середній теситурі. Голосоведіння басової партії логічне і зручне. Партія завдяки цьому добре запам'ятовується: