| Назва: | Лексико-симантичні категорії у заголовках газет |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,7 KB |
| Скачувань: | 60 |
Лексико-симантичні категорії у заголовках газет
ВСТУП
Заголовок – це надзвичайно важливий елемент будь-якої статті, доповіді. У дуже стислій формі він має віддзеркалити основну думку автора. Досліджуючи лексико-семантичний склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності і важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним багатством і різноманітністю. В основу мого дослідження покладений восновному аналіз заголовків газети «день» за 2006 та 2007 роки. Рідше я використовувала газети «Молода Україна», «Столиця», «Голос України».
ОСНОВНА ЧАСТИНА
З погляду вживання найбільшу групу в заголовках становлять загальновживані, тобто стилістично нейтральні слова.
Наприклад:
1. «Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам».(№181, 2006р.)
2. «Продуктовий ринок поповнить нова торгівельна марка». (№202, 2006р.).
3. «Сергій Данченко у спогадах колег». (№46, 2007р.).
4. «Україна – держава, в якій легко жити?» (№46, 2007р.).
Досить часто в заголовках вживається також науково-термінологічна та професійно-виробнича лексика.
Наприклад:
1. «Етнонаціональний вимір євроінтеграції».(№187, 2006р.).
2. «Соціальний капітал із українським акцентом». (№187, 2006р.).
3. «Євро пропозиція: економічне сусідство без перспективи членства».(№213, 2006р.).
4. «Єдиний вихід – компроміс». (№47, 2007р.).
5. «Геополітична конфігурація Казахстану – онтологія стійкості». (№47, 2007р.).
6. «Паливо з рапсу (альтернативна енергетика)». (№44, 2006р.).
7. «Оголошено війну трамадолу». (№47, 2007р.).
8. «ВВП і бюджет мають різну природу». (№47, 2007р.).
9. «Євро – ПРО – позиція». (№47, 2007р.).
10. «Патологія правового нігілізму». (№41, 2006р.).
11. «Русофоби проти українофонів». (№42, 2006р.).
Не так часто, але трапляються в заголовках емоційно-експресивна лексика, що служить, як правило, для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій.
Наприклад:
1. «Страховка для обдурених». (№41, 2006р.).
2. «Не круто! На що «купують» виборця?». (№41, 2006р.).
3. «Потішні походеньки молоденьких ловеласів». («Столиця», №48, 2004р.).
4. «Буряки – рядочками, а самогон - склянками».
5. «Вовочки по світах…». («Столиця, №444»)
6. «Маленькі, але свої». (№41, 2006р.).
Синоніми (від грецького συνόνυμος /synonymos/ - однойменний) - це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Протилежний термін - антонім.
Наприклад: проживати - мешкати, бажати - хотіти, башта – вежа
Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням:
1. з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле по́пису, на наро́дній ни́ві);
2. з різним емоційним забарвленням (заку́тина - закапе́лок - діра́ - ’глухе́ село́’);
3. контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами. (ішов і враз простягну́вся як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні синоніми.;
абсолютні або дублети з тотожним значенням (гідроге́н — во́день, шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.
Наприклад:
1. «Закон про куріння – життя без диму».(№181, 2006р.).
2. «Паморозь» нової холодної війни. Початок? ». (№181, 2006р.).
3. «Долари чи «бабки»?» («Молода Україна», № 56, 2005р.).
4. «Чиста совість - як чистий кришталь». («Столиця», №448).
5. «Голокост на Україні 1932-33рр. Чи буде покарання, розплата за цей злочин?». («Столиця», №392).
6. «Сумна хроніка пиятики, алкоголізму». («Столиця», №395).
Антоніми (від грецького anti - проти onoma - ім'я) - це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення.
Наприклад:
1. «Україна і Нато: «за» - направо, «проти» - наліво». (№181, 2006р.).
2. « «Свій» і «не свій» ділять крісло». (№181, 2006р.).
3. «Казка і реальність». (№202, 2006р.).
4. «Відносини між США і Росією не можна назвати ні дружніми, ні ворожими». (№202, 2006р.).
5. «До чого може призвести приватизація і націоналізація комунальних підприємств?». (№217, 2006р.).
6. «Бідність – і початок, і кінець». («Столиця», № 448).
7. «Громадяни проти Енергоатома: за і проти». (Столиця, № 395).
8. «Утопія та реальність передвиборних обіцянок». (№44, 2006р.).
9. « «Правих» та «лівих» плутають не лише в Росії, а і на Заході». (№47, 2007р.).
ВСТУП
Заголовок – це надзвичайно важливий елемент будь-якої статті, доповіді. У дуже стислій формі він має віддзеркалити основну думку автора. Досліджуючи лексико-семантичний склад заголовків газети можна отримати уявлення про спрямування публікацій, оцінку поточних подій цим виданням. Крім зазначеної функції, заголовок має привернути до себе увагу читача і певною мірою переконати його в актуальності і важливості теми і матеріалу. Тому лексично-семантичний склад лексики заголовків газет характеризується надзвичайним багатством і різноманітністю. В основу мого дослідження покладений восновному аналіз заголовків газети «день» за 2006 та 2007 роки. Рідше я використовувала газети «Молода Україна», «Столиця», «Голос України».
ОСНОВНА ЧАСТИНА
З погляду вживання найбільшу групу в заголовках становлять загальновживані, тобто стилістично нейтральні слова.
Наприклад:
1. «Ми готові допомагати тим, хто готовий допомогти собі сам».(№181, 2006р.)
2. «Продуктовий ринок поповнить нова торгівельна марка». (№202, 2006р.).
3. «Сергій Данченко у спогадах колег». (№46, 2007р.).
4. «Україна – держава, в якій легко жити?» (№46, 2007р.).
Досить часто в заголовках вживається також науково-термінологічна та професійно-виробнича лексика.
Наприклад:
1. «Етнонаціональний вимір євроінтеграції».(№187, 2006р.).
2. «Соціальний капітал із українським акцентом». (№187, 2006р.).
3. «Євро пропозиція: економічне сусідство без перспективи членства».(№213, 2006р.).
4. «Єдиний вихід – компроміс». (№47, 2007р.).
5. «Геополітична конфігурація Казахстану – онтологія стійкості». (№47, 2007р.).
6. «Паливо з рапсу (альтернативна енергетика)». (№44, 2006р.).
7. «Оголошено війну трамадолу». (№47, 2007р.).
8. «ВВП і бюджет мають різну природу». (№47, 2007р.).
9. «Євро – ПРО – позиція». (№47, 2007р.).
10. «Патологія правового нігілізму». (№41, 2006р.).
11. «Русофоби проти українофонів». (№42, 2006р.).
Не так часто, але трапляються в заголовках емоційно-експресивна лексика, що служить, як правило, для вираження позитивних чи негативних оцінок, емоцій.
Наприклад:
1. «Страховка для обдурених». (№41, 2006р.).
2. «Не круто! На що «купують» виборця?». (№41, 2006р.).
3. «Потішні походеньки молоденьких ловеласів». («Столиця», №48, 2004р.).
4. «Буряки – рядочками, а самогон - склянками».
5. «Вовочки по світах…». («Столиця, №444»)
6. «Маленькі, але свої». (№41, 2006р.).
Синоніми (від грецького συνόνυμος /synonymos/ - однойменний) - це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням. Протилежний термін - антонім.
Наприклад: проживати - мешкати, бажати - хотіти, башта – вежа
Синоніми, слова й фразеологізми, різні звуковою формою, але близькі або тотожні за значенням:
1. з незначною зміною значеннєвого обсягу й словосполучної комбінаторики (по́ле — рілля́ — ни́ва: зао́ране по́ле, — на ріллі́, ни́ва, але лиш по́ле по́пису, на наро́дній ни́ві);
2. з різним емоційним забарвленням (заку́тина - закапе́лок - діра́ - ’глухе́ село́’);
3. контекстові синоніми, що тільки в певному контексті є синонімами. (ішов і враз простягну́вся як до́вгий ’упав’) і легко переходять в емоційні синоніми.;
абсолютні або дублети з тотожним значенням (гідроге́н — во́день, шофе́р — воді́й, — зокрема у випадках професіоналізмів і термінологізмів), що виникають здебільше в наслідок нашарування різнодіалектних чи різномовних слів (госпо́дар — хазя́їн; риска́ль — за́ступ — горо́дник — лопа́тка), поки мововжиток їх не розділить у 1 групі.
Наприклад:
1. «Закон про куріння – життя без диму».(№181, 2006р.).
2. «Паморозь» нової холодної війни. Початок? ». (№181, 2006р.).
3. «Долари чи «бабки»?» («Молода Україна», № 56, 2005р.).
4. «Чиста совість - як чистий кришталь». («Столиця», №448).
5. «Голокост на Україні 1932-33рр. Чи буде покарання, розплата за цей злочин?». («Столиця», №392).
6. «Сумна хроніка пиятики, алкоголізму». («Столиця», №395).
Антоніми (від грецького anti - проти onoma - ім'я) - це слова переважно однієї частини мови, які мають протилежне значення.
Наприклад:
1. «Україна і Нато: «за» - направо, «проти» - наліво». (№181, 2006р.).
2. « «Свій» і «не свій» ділять крісло». (№181, 2006р.).
3. «Казка і реальність». (№202, 2006р.).
4. «Відносини між США і Росією не можна назвати ні дружніми, ні ворожими». (№202, 2006р.).
5. «До чого може призвести приватизація і націоналізація комунальних підприємств?». (№217, 2006р.).
6. «Бідність – і початок, і кінець». («Столиця», № 448).
7. «Громадяни проти Енергоатома: за і проти». (Столиця, № 395).
8. «Утопія та реальність передвиборних обіцянок». (№44, 2006р.).
9. « «Правих» та «лівих» плутають не лише в Росії, а і на Заході». (№47, 2007р.).
