| Назва: | Сучасні міжнародні кредитні відносини |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 15,62 KB |
| Скачувань: | 214 |
Сучасні міжнародні кредитні відносини
ПЛАН
Вступ.
Форми міжнародного кредиту.
а) міжнародний кредит;
б) комерційний кредит;
в) фінансовий кредит;
г) приватні кредити;
д) урядові кредити;
е) кредити міжнародних і реґіональних організацій;
є) змішані кредити;
ж) виробничі кредити;
з) невиробничі кредити;
и) забезпечені кредити;
й) бланкові кредити;
Лізинг, класифікація і форми. Причини виникнення кредиту. Криза заборгованості.
Висновок.
Список використаної літератури.
ВСТУП
Однією з основних тенденцій розвитку сучасних світогос-подарських зв'язків є значне поширення міжнародних роз¬рахунків у кредит. Причому ця тенденція значно посили¬лась останніми десятиріччями. Так, якщо в 1937 р. на умо¬вах розрахунків у кредит експортувалося лише 1,5% машин¬но-технічних товарів, то на початку 60-х - 50, а на початку 90-х років - 75% експорту цієї продукції в світі. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом ре¬алізації продуктів на світовому ринку, однією із найпошире¬ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи терміни поставок.
2. Форми міжнародного кредиту
Міжнародний кредит - це надання у тимчасове корис¬тування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється через надання валютних і то¬варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик.
Залежно від об'єктів кредитування міжнародні кредити поділяють на комерційні та фінансові.
Комерційний кредит - це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмо¬вим кредитом або кредитом постачальним, де позикова опе¬рація поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позико¬вого капіталу - з рухом товарного капіталу. Саме тому ко¬мерційний кредит, який є найбільш "зв'язаною" формою кре¬диту, все ще досить широко використовується в міжнародній торгівлі, проте внаслідок обмеження фінансових можливос¬тей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призна¬чаються в основному для модернізації та реконструкції ви¬робництва, оновлення його технологічної структури.
Фінансовий кредит - це надання коштів у грошово-ва¬лютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжна¬родному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кре¬дитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.
Однією з важливих характеристик сучасних світогосподарських зв'язків є швидке розбухання міжнародного кре¬диту, перетворення міжнародного ринку позикових капіталів на центральний елемент міжнародних економічних відно¬син. Адже інтернаціоналізація виробництва та капіталу, роз¬ширення сфери діяльності транснаціональних корпорацій потребують не тільки вільного обміну однієї валюти на іншу, а й сильних джерел безперебійного міжнародного фінансу¬вання відносно незалежних від національних систем. Саме тому досить значного розвитку набув міжнародний ринок позикових капіталів як система відносин з приводу акуму¬ляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами, що є сукупністю кредитно-фінансових закладів і фондових бірж, які надають позики і кредити іноземним контрагентам.
Міжнародний ринок позикових капіталів не лише про¬довжує зростати абсолютно, а й характеризується постійною зміною структури і вдосконаленням механізму. Так, ще в 70-х р. у зв'язку з енергетичною кризою різко зросла роль деяких країн, що розвиваються, на світових ринках позико¬вого капіталу, однак невдовзі їх значення тут помітно ослаб¬ло. Криза платоспроможності переважної більшості країн, що розвиваються, призвела до практичного витіснення їх з міжнародного ринку позикових капіталів, де, як і раніше, переважають представники розвинених країн. У зв'язку з цим з'явилися тенденції до сек'юритизації - переважан¬ня на ринку позикових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабли¬вими для представників промислове розвинутих країн.
Залежно від того, хто виступає кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові та кредити міжнародних і реґіональних організацій, а також змішані.
Приватні кредити надаються приватними фірмами та банками і, в свою чергу, поділяються на фірмові та банківські.
Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надають урядові кредитні установи.
Кредити міжнародних і реґіональних організацій мо¬жуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Європейський банк рекон¬струкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути. При¬чому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а й як координатори міжнародного кредиту.
ПЛАН
Вступ.
Форми міжнародного кредиту.
а) міжнародний кредит;
б) комерційний кредит;
в) фінансовий кредит;
г) приватні кредити;
д) урядові кредити;
е) кредити міжнародних і реґіональних організацій;
є) змішані кредити;
ж) виробничі кредити;
з) невиробничі кредити;
и) забезпечені кредити;
й) бланкові кредити;
Лізинг, класифікація і форми. Причини виникнення кредиту. Криза заборгованості.
Висновок.
Список використаної літератури.
ВСТУП
Однією з основних тенденцій розвитку сучасних світогос-подарських зв'язків є значне поширення міжнародних роз¬рахунків у кредит. Причому ця тенденція значно посили¬лась останніми десятиріччями. Так, якщо в 1937 р. на умо¬вах розрахунків у кредит експортувалося лише 1,5% машин¬но-технічних товарів, то на початку 60-х - 50, а на початку 90-х років - 75% експорту цієї продукції в світі. Надання кредитів імпортерам є сьогодні досить звичним засобом ре¬алізації продуктів на світовому ринку, однією із найпошире¬ніших форм сучасних світогосподарських зв'язків. Тому не випадково на світовому ринку експортні кредити є нерідко більш дійовим засобом боротьби за ринки збуту, ніж ціна, якість товару чи терміни поставок.
2. Форми міжнародного кредиту
Міжнародний кредит - це надання у тимчасове корис¬тування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється через надання валютних і то¬варних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик.
Залежно від об'єктів кредитування міжнародні кредити поділяють на комерційні та фінансові.
Комерційний кредит - це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмо¬вим кредитом або кредитом постачальним, де позикова опе¬рація поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позико¬вого капіталу - з рухом товарного капіталу. Саме тому ко¬мерційний кредит, який є найбільш "зв'язаною" формою кре¬диту, все ще досить широко використовується в міжнародній торгівлі, проте внаслідок обмеження фінансових можливос¬тей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призна¬чаються в основному для модернізації та реконструкції ви¬робництва, оновлення його технологічної структури.
Фінансовий кредит - це надання коштів у грошово-ва¬лютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжна¬родному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кре¬дитора та країни-боржника, а також у третіх валютах.
Однією з важливих характеристик сучасних світогосподарських зв'язків є швидке розбухання міжнародного кре¬диту, перетворення міжнародного ринку позикових капіталів на центральний елемент міжнародних економічних відно¬син. Адже інтернаціоналізація виробництва та капіталу, роз¬ширення сфери діяльності транснаціональних корпорацій потребують не тільки вільного обміну однієї валюти на іншу, а й сильних джерел безперебійного міжнародного фінансу¬вання відносно незалежних від національних систем. Саме тому досить значного розвитку набув міжнародний ринок позикових капіталів як система відносин з приводу акуму¬ляції та перерозподілу позикового капіталу між країнами, що є сукупністю кредитно-фінансових закладів і фондових бірж, які надають позики і кредити іноземним контрагентам.
Міжнародний ринок позикових капіталів не лише про¬довжує зростати абсолютно, а й характеризується постійною зміною структури і вдосконаленням механізму. Так, ще в 70-х р. у зв'язку з енергетичною кризою різко зросла роль деяких країн, що розвиваються, на світових ринках позико¬вого капіталу, однак невдовзі їх значення тут помітно ослаб¬ло. Криза платоспроможності переважної більшості країн, що розвиваються, призвела до практичного витіснення їх з міжнародного ринку позикових капіталів, де, як і раніше, переважають представники розвинених країн. У зв'язку з цим з'явилися тенденції до сек'юритизації - переважан¬ня на ринку позикових капіталів емісії цінних паперів над банківськими кредитами, оскільки останні є менш привабли¬вими для представників промислове розвинутих країн.
Залежно від того, хто виступає кредитором, розрізняють кредити приватні, урядові та кредити міжнародних і реґіональних організацій, а також змішані.
Приватні кредити надаються приватними фірмами та банками і, в свою чергу, поділяються на фірмові та банківські.
Урядові кредити (міжурядові, державні позики) надають урядові кредитні установи.
Кредити міжнародних і реґіональних організацій мо¬жуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Європейський банк рекон¬струкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути. При¬чому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а й як координатори міжнародного кредиту.
