| Назва: | Плевральна пункція |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,91 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 181 |
Для проколу черевної стінки треба мати троакар діа¬метром 3—4 мм з гостроконечним мандреном, дренажну гумову трубку довжиною до 1 м, затискач, шприц ємкістю 5—10 мл, 0,25 % розчин новокаїну, посудину для збирання асцитичної рідини, стерильні пробірки, перев'язний матеріал, ватні тампони, пінцет, шкірні голки, шовний матеріал, скальпель, лейкопластир.
Лікар і медична сестра, яка йому асистує, надягають шапочки, маски. Руки обробляють, як перед хірургічною операцією, надягають стерильні гумові рукавички.
Необхідно забезпечити повну стерильність троакара, трубки і всього інструментарію, який стикається зі шкірою. Пункцію проводять уранці, краще в процедурному кабінеті або перев'язочній. Напередодні хворий спорожнює кишки, сечовий міхур, Положення хворого під час процедури сидячи, а при тяжкому стані — лежачи на правому боці.
За ЗО хв. до дослідження вводять 1 мл 2 % розчину про¬медолу, 1 мл 0,1 % розчину атропіну підшкірне для премедикації.
Перед пункцією треба переконатися в наявності рідини в черевній порожнині
Після дезинфекції місця проколу проводять інфільтра¬ційну анестезію передньої черевної стінки, парієтальної очеревини Прокол роблять по середній лінії живота на одна¬ковій відстані від пупка та лобкової кістки або по внутріш¬ньому краю лівого прямого м'яза живота Шкіру в місці проколу зсувають лівою рукою назовні, щоб зменшити шар підшкірної основи, а правою вводять троакар Інколи перед введенням троакара шкіру трохи надрізують скальпелем. Після проникнення троакара в черевну порожнину його мандрен виймають, і рідина починає вільно витікати Беруть декілька мілілітрів рідини для аналізу і роблять мазки, по¬тім на троакар насаджують гумову трубку і рідина витікає в таз.
Треба знати, що випускати рідину потрібно1лпротягом 5 хв.) 3 цією метою на гумову трубку періодично накладають затискач Якщо видалення рідини припинило¬ся внаслідок закриття внутрішнього отвору троакара нет¬лею кишки, обережно натискують на черевну стінку, при цьому кишка зміщується і рідина знову продовжує виті¬кати
За час видалення рідини відбувається різке зменшення внутрішньочеревного тиску. Для профілактики цього усклад¬нення під час видалення рідини медична сестра щільно стягує живіт широким рушником нижче місця проколю¬вання.
Після видалення рідини троакар виймають, на шкіру в місці пункції накладають шви (або її щільно заклеюють стерильним тампоном з клеолом), давлячу асептичну по¬в'язку, кладуть на живіт міхур з льодом, призначають суворий постільний режим Ведуть спостереження за хворим 1 після проведення пункції з метою раннього виявлення ві¬рогідних ускладнень Серед ускладнень при лапароцентезі слід відзначити такі: флегмона стінки живота внаслідок порушень правил асептики та антисептики; ушкодження судин черевної стінки з утворенням гематоми черевної стін¬ки або кровотечі в черевну порожнину; ушкодження органів черевної порожнини; підшкірна емфізема стінки живота внаслідок проникнення в неї повітря через прокол; видален¬ня рідини з черевної порожнини через пункційний отвір, що пов'язано з небезпекою інфікування рани та черевної по¬рожнини.
Лікар і медична сестра, яка йому асистує, надягають шапочки, маски. Руки обробляють, як перед хірургічною операцією, надягають стерильні гумові рукавички.
Необхідно забезпечити повну стерильність троакара, трубки і всього інструментарію, який стикається зі шкірою. Пункцію проводять уранці, краще в процедурному кабінеті або перев'язочній. Напередодні хворий спорожнює кишки, сечовий міхур, Положення хворого під час процедури сидячи, а при тяжкому стані — лежачи на правому боці.
За ЗО хв. до дослідження вводять 1 мл 2 % розчину про¬медолу, 1 мл 0,1 % розчину атропіну підшкірне для премедикації.
Перед пункцією треба переконатися в наявності рідини в черевній порожнині
Після дезинфекції місця проколу проводять інфільтра¬ційну анестезію передньої черевної стінки, парієтальної очеревини Прокол роблять по середній лінії живота на одна¬ковій відстані від пупка та лобкової кістки або по внутріш¬ньому краю лівого прямого м'яза живота Шкіру в місці проколу зсувають лівою рукою назовні, щоб зменшити шар підшкірної основи, а правою вводять троакар Інколи перед введенням троакара шкіру трохи надрізують скальпелем. Після проникнення троакара в черевну порожнину його мандрен виймають, і рідина починає вільно витікати Беруть декілька мілілітрів рідини для аналізу і роблять мазки, по¬тім на троакар насаджують гумову трубку і рідина витікає в таз.
Треба знати, що випускати рідину потрібно1лпротягом 5 хв.) 3 цією метою на гумову трубку періодично накладають затискач Якщо видалення рідини припинило¬ся внаслідок закриття внутрішнього отвору троакара нет¬лею кишки, обережно натискують на черевну стінку, при цьому кишка зміщується і рідина знову продовжує виті¬кати
За час видалення рідини відбувається різке зменшення внутрішньочеревного тиску. Для профілактики цього усклад¬нення під час видалення рідини медична сестра щільно стягує живіт широким рушником нижче місця проколю¬вання.
Після видалення рідини троакар виймають, на шкіру в місці пункції накладають шви (або її щільно заклеюють стерильним тампоном з клеолом), давлячу асептичну по¬в'язку, кладуть на живіт міхур з льодом, призначають суворий постільний режим Ведуть спостереження за хворим 1 після проведення пункції з метою раннього виявлення ві¬рогідних ускладнень Серед ускладнень при лапароцентезі слід відзначити такі: флегмона стінки живота внаслідок порушень правил асептики та антисептики; ушкодження судин черевної стінки з утворенням гематоми черевної стін¬ки або кровотечі в черевну порожнину; ушкодження органів черевної порожнини; підшкірна емфізема стінки живота внаслідок проникнення в неї повітря через прокол; видален¬ня рідини з черевної порожнини через пункційний отвір, що пов'язано з небезпекою інфікування рани та черевної по¬рожнини.
Новости загрузка новостей...