| Назва: | Плевральна пункція |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 9,91 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 181 |
Для вилучення повітря з плевральної порожнини пунк¬цію проводять у другому міжребер'ї по середньоключичній лінії; для вилучення вільної рідини частіше в шостому-сьомому міжребер'ї по задній підпахвинній лінії. Дезинфекцію місця пункції, обкладання стерильними пелюшками і поша¬рову анестезію виконують так само, як при діагностичному плевроцентезі. Пункцію плевральної порожнини виконують голкою з тупим кінцем, яка герметичне з'єднана стерильною гумовою трубкою з системою для відсмоктування рідини.
Застосовувати голки з гострим зрізом небезпечно, бо можна травмувати вісцеральну плевру.
Після пункції плевральної порожнини знімають затискач на трубці, що знаходиться між хворим і системою відсмок¬тування. Відкачування рідини з плевральної порожнини проводять під тиском не нижчим ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
Існує декілька систем для відсмоктування рідини з плевральної порожнини.
1. Система, яка складається з однієї банки, що одночас¬но служить для збирання рідини і як гідравлічний затвор. У банку наливають стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, щоб його рівень був «а 2 см вище кінця трубки, яка знаходиться у банці. Якщо тиск у плевральній порож¬нині позитивний, то тиск у трубці, яка опущена в рідину, також стає позитивним і рідина -(або повітря) -буде-збиратися в банку. При від'ємному тиску в плевральній порож¬нині рідина з банки піднімається по трубці і повітря не буде поступати у плевральну порожнину . Аспірувати плевральну рідину безпечно до тих пір, доки тиск у плев¬ральній порожнині не стане нижчим ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
2. Система, яка складається з двох банок: банка для зби¬рання ексудату і банка, яка служить гідравлічним затвором.
3. Система, яка складається з трьох банок: банка для контролю відсмоктування, банка, яка служить гідравліч¬ним затвором, банка для збирання ексудату.
Один з отворів першої банки з'єднаний з отвором у бан¬ці, що служить гідравлічним затвором, другий — з електровідсмоктувачем, що утворює від'ємний тиск, через третій отвір проходить довга трубка, яка занурена на 20 см у рі¬дину, що знаходиться у банці. При зниженні тиску нижче ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа) через опущену в воду трубку почне надходити атмосферне повітря і тиск підви¬щиться до —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
При відсутності манометра та системи, яка його може замінити, не рекомендується відсмоктувати плеврального випоту більше ніж 1500 мл, бо це може призвести до усклад¬нень. Якщо відсутня система для відсмоктування ексудату, незначну кількість рідини можна усунути за допомогою шприца Жане.
Видалити повітря з плевральної порожнини можна за допомогою шприца Жане або система для -відсмоктування, яка складається з двох банок, з’єднаних з електровідсмоктувачем. Банка, що безпосередньо зв'язана з хворим, призна¬чена для створення в ній від'ємного тиску —20 см вод. ст. (—о0,22 кПа). Друга банка являє собою апарат Боброва з рідиною, рівень якої знаходиться вище отвору довгої труб¬ки, що йде до першої банки. Ця ємкість являє собою «за¬мок», який запобігає зворотному надходженню повітря в плевральну порожнину.
Ускладнення при проведенні плевроцентезу
1. Різке зниження артеріального тиску, яке пов'язане з реакцією на біль, виглядом крові з проведенням процедури тощо. Хворий стає блідим, млявим, Шкіра покривається холодним потом, у нього може бути озноб.
Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого вкладають у ліжко, ніжний кінець якого піднімають, уво¬дять розчин кордіаміну підшкірно.
2. Поява, вазовагального рефлексу який розвивається внаслідок подразнення листків плеври при її проколі. Ха¬рактеризується рідким пульсом слабкого наповнення, зни¬женням артеріального тиску.
Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого вкладають у ліжко, йому вводять 1 мл 0,1 % розчину атро¬піну підшкірне або внутрішньом'язово.
3. Пневмоторакс. Розвивається внаслідок неправильного виконання маніпуляції, коли плевральна порожнина сполучається з атмосферою. Якщо голкою ушкоджується віс¬церальна плевра, повітря потрапляє у плевральну порожни¬ну з альвеол легенів.
4. Інфікування плевральної порожнини трапляється при порушенні правил асептики та антисептики.
5. Гемоторакс розвивається внаслідок ушкодження між¬реберної артерії.
6. Колапс настає при видаленні з плевральної порожнини значної кількості рідини, що призводить до швидкого змі¬щення органів середостіння у хворий бік.
7. Проникнення голки в черевну порожнину і ушкоджен¬ня печінки, кишок, селезінки.
8. Інфікування м'яких тканин грудної клітки.
Лапароцентез — проколювання черевної стінки за допо¬могою троакара, яке виконується з діагностичною або лікувальною метою (дослідження та видалення вільної! рідини з черевної порожнини).
Застосовувати голки з гострим зрізом небезпечно, бо можна травмувати вісцеральну плевру.
Після пункції плевральної порожнини знімають затискач на трубці, що знаходиться між хворим і системою відсмок¬тування. Відкачування рідини з плевральної порожнини проводять під тиском не нижчим ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
Існує декілька систем для відсмоктування рідини з плевральної порожнини.
1. Система, яка складається з однієї банки, що одночас¬но служить для збирання рідини і як гідравлічний затвор. У банку наливають стерильний ізотонічний розчин натрію хлориду, щоб його рівень був «а 2 см вище кінця трубки, яка знаходиться у банці. Якщо тиск у плевральній порож¬нині позитивний, то тиск у трубці, яка опущена в рідину, також стає позитивним і рідина -(або повітря) -буде-збиратися в банку. При від'ємному тиску в плевральній порож¬нині рідина з банки піднімається по трубці і повітря не буде поступати у плевральну порожнину . Аспірувати плевральну рідину безпечно до тих пір, доки тиск у плев¬ральній порожнині не стане нижчим ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
2. Система, яка складається з двох банок: банка для зби¬рання ексудату і банка, яка служить гідравлічним затвором.
3. Система, яка складається з трьох банок: банка для контролю відсмоктування, банка, яка служить гідравліч¬ним затвором, банка для збирання ексудату.
Один з отворів першої банки з'єднаний з отвором у бан¬ці, що служить гідравлічним затвором, другий — з електровідсмоктувачем, що утворює від'ємний тиск, через третій отвір проходить довга трубка, яка занурена на 20 см у рі¬дину, що знаходиться у банці. При зниженні тиску нижче ніж —20 см вод. ст. (—60,22 кПа) через опущену в воду трубку почне надходити атмосферне повітря і тиск підви¬щиться до —20 см вод. ст. (—60,22 кПа).
При відсутності манометра та системи, яка його може замінити, не рекомендується відсмоктувати плеврального випоту більше ніж 1500 мл, бо це може призвести до усклад¬нень. Якщо відсутня система для відсмоктування ексудату, незначну кількість рідини можна усунути за допомогою шприца Жане.
Видалити повітря з плевральної порожнини можна за допомогою шприца Жане або система для -відсмоктування, яка складається з двох банок, з’єднаних з електровідсмоктувачем. Банка, що безпосередньо зв'язана з хворим, призна¬чена для створення в ній від'ємного тиску —20 см вод. ст. (—о0,22 кПа). Друга банка являє собою апарат Боброва з рідиною, рівень якої знаходиться вище отвору довгої труб¬ки, що йде до першої банки. Ця ємкість являє собою «за¬мок», який запобігає зворотному надходженню повітря в плевральну порожнину.
Ускладнення при проведенні плевроцентезу
1. Різке зниження артеріального тиску, яке пов'язане з реакцією на біль, виглядом крові з проведенням процедури тощо. Хворий стає блідим, млявим, Шкіра покривається холодним потом, у нього може бути озноб.
Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого вкладають у ліжко, ніжний кінець якого піднімають, уво¬дять розчин кордіаміну підшкірно.
2. Поява, вазовагального рефлексу який розвивається внаслідок подразнення листків плеври при її проколі. Ха¬рактеризується рідким пульсом слабкого наповнення, зни¬женням артеріального тиску.
Перша допомога: плевроцентез припиняють, хворого вкладають у ліжко, йому вводять 1 мл 0,1 % розчину атро¬піну підшкірне або внутрішньом'язово.
3. Пневмоторакс. Розвивається внаслідок неправильного виконання маніпуляції, коли плевральна порожнина сполучається з атмосферою. Якщо голкою ушкоджується віс¬церальна плевра, повітря потрапляє у плевральну порожни¬ну з альвеол легенів.
4. Інфікування плевральної порожнини трапляється при порушенні правил асептики та антисептики.
5. Гемоторакс розвивається внаслідок ушкодження між¬реберної артерії.
6. Колапс настає при видаленні з плевральної порожнини значної кількості рідини, що призводить до швидкого змі¬щення органів середостіння у хворий бік.
7. Проникнення голки в черевну порожнину і ушкоджен¬ня печінки, кишок, селезінки.
8. Інфікування м'яких тканин грудної клітки.
Лапароцентез — проколювання черевної стінки за допо¬могою троакара, яке виконується з діагностичною або лікувальною метою (дослідження та видалення вільної! рідини з черевної порожнини).
Новости загрузка новостей...