| Назва: | Управління асортиментом та номенклатурою |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 272,6 KB |
| Скачувань: | 105 |
Спринклерні установки призначені для автоматичної подачі води або повітряно-механічної піни на гасіння пожежі всередині будівлі Вони бувають водяними, що застосовуються в опалювальних приміщеннях, в яких гарантується температура повітря протягом року вище за 40С, і повітряними, що влаштовуються в неопалювальних приміщеннях. Спринклерна установка являє собою систему трубопроводів, на яких встановлені спринклерні головки. Отвір в діафрагмі головки закривається скляним клапаном та утримується легкоплавким замком, що складається з фігурних пластин, які спаяні між собою легкоплавким припоєм на основі вісмуту, свинця, кадмію та олова. Припій розрахований на певну температуру плавлення. При досягненні температури повітря в приміщенні температури плавлення припою замок руйнується і з отвору спринклерної головки починає поступати вода або повітряно-механічна піна. Одночасно подається сигнал тривоги. У повітряних системах при пожежі спочатку з системи вийде стисле повітря, а потім починає поступати вода.
Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що в дренчерних головках відсутні клапан та легкоплавкий замок. Дренчерні установки бувають ручного та автоматичного включення з клапаном групової дії. При автоматичному включенні одночасно подається сигнал тривоги. Площа підлоги, що захищається одним спринклером, не повинна перевищувати 12м2, а дренчером - 9 м2.
4.4 Розрахунок штучного освітлення адміністративного приміщення
Вихідні дані для розрахунку:
-довжина приміщення а = 8 метрів
-висота приміщення h = 3 метри
-ширина приміщення b = 6 метрів
Напруга електричної мережі освітлення Uc=220В.
1.Для розрахунку приймаємо комбіновану систему освітлення з люмінесцентними лампами. Обираємо наступний тип освітлювача – люмінесцентний ЛДОР 2*40 Вт, для нього найвигідніше відношення відстані V=1,4 = Lсв / hсв
hсв = h – (hрп +hпод) = 3 – (0,8 +0,2) = 2 м (4.1)
Звідси відстань між рядами освітлювачів:
Lсв = V * hсв = 1,4 * 2 = 2,8 м (4.2)
2. Визначаємо відстань від стіни до першого ряду освітлювачів. Якщо робочі місця біля стіни L1 = 0,3Lсв , при відсутності робочих місць біля стіни L1 = 0,5Lсв .
Приймаємо, що робочих місць біля стіні немає, тоді
L1 = 0,5Lсв = 0,5 * 2,8 = 1,4 м (4.3)
3.У зв’язку з тим, що для освітлення адміністративного приміщення використовуються освітлювачі з люмінесцентними лампами, то замість визначення загальної кількості освітлювачів за формулою (для ламп розжарювання)
n св = n ш * n дл (4.4)
приймаємо значення n св = 2 за кількістю рядів освітлювачів в приміщенні.
4.Визначаемо показник приміщення φ
φ = a * b = 8*6 = 1,22 (4.5)
hсв * (a + b) 2,8 * (8+6)
5. Коефіцієнт віддзеркалення необхідно визначити для того щоб за наявною довідковою таблицею (додаток ) визначити необхідний для подальших розрахунків коефіцієнт використання світлового потоку (nn).
Коефіцієнт віддзеркалення від стін, стелі та робочої поверхні наявних приміщень оцінюються суб’ективно, приміщень що проектуються – з певною долею ймовірності, але в обох випадках точні значення їх невідомі, тому в довідкових таблицях приймається шкала середніх значень 70-50-30-10% для стін та стелі, для робочої поверхні – 30-10-0%
р стін = 30%
р стелі = 50%
р роб.поверхня = 10%
6.За таблицею (додаток ) визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку - nn = 40%
7. Визначаємо необхідний світловий потік (Fл) всіх освітлювачів в приміщенні за формулою:
Fл = EHmin * K * z * S , лм (4.6)
nсв * nn
де
-EHmin – мінімальна нормована освітленість – в нашому випадку (адміністративне приміщення) нормована освітленість EHmin = 300лк.
Освітленість робочої поверхні, яку дають освітлювачі загального призначення при комбінованій системі, повинна бути 10% від нормованої, але не менша за 150 лк для газорозрядних ламп та 50 лк для ламп розжарювання.
-К = 1,5 – коефіцієнт запасу (приймається виходячи з необхідності забезпечення нормованої освітлюваності за весь час експлуатації)
-z =1,1 – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп)
-S – площа приміщення
Fл = 300*1,5*1,1*48 = 29700 лм (4.7)
2*0,4
8.Якщо в освітлювачі встановлено по дві люмінесцентні лампи 40 Вт, з загальним світовим потоком 3000 лм, то необхідна кількість освітлювачів в приміщенні становить - 29700 : 3000 ≈ 10 штук, тобто та 5 штук освітлювачів в кожному ряді. При довжині одного освітлювача 1,24 м їх загальна довжина в ряду становить 6,2 метра. Звідси, між освітлювачами в кожному ряду можуть бути невеликі розриви загальною довжиною – 1,8 метра (8метрів – 6,2 метри).
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Дренчерні установки відрізняються від спринклерних тим, що в дренчерних головках відсутні клапан та легкоплавкий замок. Дренчерні установки бувають ручного та автоматичного включення з клапаном групової дії. При автоматичному включенні одночасно подається сигнал тривоги. Площа підлоги, що захищається одним спринклером, не повинна перевищувати 12м2, а дренчером - 9 м2.
4.4 Розрахунок штучного освітлення адміністративного приміщення
Вихідні дані для розрахунку:
-довжина приміщення а = 8 метрів
-висота приміщення h = 3 метри
-ширина приміщення b = 6 метрів
Напруга електричної мережі освітлення Uc=220В.
1.Для розрахунку приймаємо комбіновану систему освітлення з люмінесцентними лампами. Обираємо наступний тип освітлювача – люмінесцентний ЛДОР 2*40 Вт, для нього найвигідніше відношення відстані V=1,4 = Lсв / hсв
hсв = h – (hрп +hпод) = 3 – (0,8 +0,2) = 2 м (4.1)
Звідси відстань між рядами освітлювачів:
Lсв = V * hсв = 1,4 * 2 = 2,8 м (4.2)
2. Визначаємо відстань від стіни до першого ряду освітлювачів. Якщо робочі місця біля стіни L1 = 0,3Lсв , при відсутності робочих місць біля стіни L1 = 0,5Lсв .
Приймаємо, що робочих місць біля стіні немає, тоді
L1 = 0,5Lсв = 0,5 * 2,8 = 1,4 м (4.3)
3.У зв’язку з тим, що для освітлення адміністративного приміщення використовуються освітлювачі з люмінесцентними лампами, то замість визначення загальної кількості освітлювачів за формулою (для ламп розжарювання)
n св = n ш * n дл (4.4)
приймаємо значення n св = 2 за кількістю рядів освітлювачів в приміщенні.
4.Визначаемо показник приміщення φ
φ = a * b = 8*6 = 1,22 (4.5)
hсв * (a + b) 2,8 * (8+6)
5. Коефіцієнт віддзеркалення необхідно визначити для того щоб за наявною довідковою таблицею (додаток ) визначити необхідний для подальших розрахунків коефіцієнт використання світлового потоку (nn).
Коефіцієнт віддзеркалення від стін, стелі та робочої поверхні наявних приміщень оцінюються суб’ективно, приміщень що проектуються – з певною долею ймовірності, але в обох випадках точні значення їх невідомі, тому в довідкових таблицях приймається шкала середніх значень 70-50-30-10% для стін та стелі, для робочої поверхні – 30-10-0%
р стін = 30%
р стелі = 50%
р роб.поверхня = 10%
6.За таблицею (додаток ) визначаємо коефіцієнт використання світлового потоку - nn = 40%
7. Визначаємо необхідний світловий потік (Fл) всіх освітлювачів в приміщенні за формулою:
Fл = EHmin * K * z * S , лм (4.6)
nсв * nn
де
-EHmin – мінімальна нормована освітленість – в нашому випадку (адміністративне приміщення) нормована освітленість EHmin = 300лк.
Освітленість робочої поверхні, яку дають освітлювачі загального призначення при комбінованій системі, повинна бути 10% від нормованої, але не менша за 150 лк для газорозрядних ламп та 50 лк для ламп розжарювання.
-К = 1,5 – коефіцієнт запасу (приймається виходячи з необхідності забезпечення нормованої освітлюваності за весь час експлуатації)
-z =1,1 – коефіцієнт нерівномірності освітлення (для люмінесцентних ламп)
-S – площа приміщення
Fл = 300*1,5*1,1*48 = 29700 лм (4.7)
2*0,4
8.Якщо в освітлювачі встановлено по дві люмінесцентні лампи 40 Вт, з загальним світовим потоком 3000 лм, то необхідна кількість освітлювачів в приміщенні становить - 29700 : 3000 ≈ 10 штук, тобто та 5 штук освітлювачів в кожному ряді. При довжині одного освітлювача 1,24 м їх загальна довжина в ряду становить 6,2 метра. Звідси, між освітлювачами в кожному ряду можуть бути невеликі розриви загальною довжиною – 1,8 метра (8метрів – 6,2 метри).
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Новости загрузка новостей...