| Назва: | Управління агрострахуванням в Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 1,23 MB |
| Скачувань: | 12 |
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 33 34 35 36 37
Реальний стан речей склався таким чином, що страхування сільськогосподарських ризиків не вигідно а ні страховим компаніям, а ні самим аграріям.
З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.
З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.
Законодавчо в Україні передбачено обов'язкове страхування лише у деяких випадках. Однак, нині при банках є власні страхові компанії, які надають страхові поліси за низьку плату. Такий "симбіоз" влаштовує як кредиторів, так і одержувачів кредитів. Банки отримують додаткову вигоду у вигляді страхових премій, а аграрії "економлять" на процедурі залучення кредитних ресурсів. Та отримати виплати у таких "страховиків" практично неможливо. Зазвичай знаходяться досить формальні та абсолютно незрозумілі для здорового глузду перешкоди.
Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Так, за інформацією НСК "Оранта", в ній таке перевищення складає майже 2 рази. Компанія змушена іти на такі кроки заради підтримки іміджу.
В 2006 році сім компаній - "Оранта", ТАС, " Кредо-Класик", "Аска", " Аско-Донбас-Північний", "Еталон" і "Вексель" - зібрали більше 10 млн. грн. премій (35,3% від усіх платежів) і уклали 80% усіх договорів (1778). Таким чином, обсяг ринку перевищив 30 млн. грн.
Страховики негативно оцінюють повільний розвиток ринку агрострахування, обсяг страхових зборів якого міг би скласти, як мінімум 1-2 млрд грн у рік.
В 2006 році страховики застрахували 3,4% від посіяних площ. Аналіз результатів показує, що в 2006 році страховики не змогли суттєво поліпшити технічні результати як у кількісному, так і в якісному відношенні. Збільшення застрахованих площ на 174% свідчить про те, що страхування ще не стало масовою стратегією по керуванню ризиками в аграрному секторі. В 2005 році було застраховано 2% площ, у той час як в 2006 році цей показник збільшився до 3,4%. Застрахована площа на один договір суттєво не збільшилася й склала 418,6 га в 2006 році ( 391,5 га в 2005 році ).[24]
Істотних змін у якісних і кількісних показниках страхування не відбулося, найбільша питома вага в страхуванні сільгоспкультур мали "сама рентабельна й примхлива культура" - рапс і пшениця (було застраховано 17,6% посівів рапсу й 7,6% пшениці- див. Рис.2.3).
Рис. 2.3 Питома вага застрахованих посівів з державною підтримкою в розрізі сільськогосподарських культур у 2005 - 2006 роках, %
Джерело: Електронне видання „Аграрний Тиждень” a7d.com.ua
В 2006 році аграрії почали страхувати культури, які раніше не страхувалися або страхувалися в невеликому обсязі , наприклад льон, цукровий буряк, кукурудзу й соняшник.
Існує ще й інша практика, яка дозволяє страховим компаніям перерозподіляти між собою ризики. Мова йде про перестрахувальні пули, тобто об'єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. Пул діє як посередник, котрий розподіляє ризики, що передаються на перестрахування. В Україні діють два сільськогосподарські страхові пули, лідерами серед яких є страхові компанії "АСКА" та "Кредо Класік". До перестрахування залучені провідні іноземні компанії з перестрахування ризиків, зокрема, "Munich Re", "Francona Re", "Hannover Re", "CCR", "Polish Re". Створена система приймання та перестрахування ризиків, в якій попередній андеррайтинг (процес розгляду пропозицій на страхування та аналіз інформації, що міститься у таких пропозиціях) здійснює компанія "Агроризик". Це і є гарантією для іноземних перестраховиків. У структурі відповідальності 77% належить іноземним компаніям і 22,5% — українським. Ведеться спільна робота з фахівцями Міністерства аграрної політики щодо вдосконалення законодавчої бази.
З одного боку, страховики не хочуть брати на себе досить високі ризики зі сільськогосподарського страхування. Таким чином, якщо вони і беруться за страхування, то компенсація ризиків здійснюється шляхом підвищення вартості власне страхування. Це аж ніяк не заохочує аграріїв до добровільного користування страховими послугами.
З іншого боку, аграрії часто-густо не мають належної суми вільних коштів, щоб оплатити послуги зі страхування. Таким чином вони надають перевагу ризику. Ось і маємо замкнуте коло.
Законодавчо в Україні передбачено обов'язкове страхування лише у деяких випадках. Однак, нині при банках є власні страхові компанії, які надають страхові поліси за низьку плату. Такий "симбіоз" влаштовує як кредиторів, так і одержувачів кредитів. Банки отримують додаткову вигоду у вигляді страхових премій, а аграрії "економлять" на процедурі залучення кредитних ресурсів. Та отримати виплати у таких "страховиків" практично неможливо. Зазвичай знаходяться досить формальні та абсолютно незрозумілі для здорового глузду перешкоди.
Ряд компаній-страховиків, надаючи послуги зі страхування, свідомо ідуть на збитки. Тобто виплати за страховими полісами перевищують розмір отриманих страхових премій. Так, за інформацією НСК "Оранта", в ній таке перевищення складає майже 2 рази. Компанія змушена іти на такі кроки заради підтримки іміджу.
В 2006 році сім компаній - "Оранта", ТАС, " Кредо-Класик", "Аска", " Аско-Донбас-Північний", "Еталон" і "Вексель" - зібрали більше 10 млн. грн. премій (35,3% від усіх платежів) і уклали 80% усіх договорів (1778). Таким чином, обсяг ринку перевищив 30 млн. грн.
Страховики негативно оцінюють повільний розвиток ринку агрострахування, обсяг страхових зборів якого міг би скласти, як мінімум 1-2 млрд грн у рік.
В 2006 році страховики застрахували 3,4% від посіяних площ. Аналіз результатів показує, що в 2006 році страховики не змогли суттєво поліпшити технічні результати як у кількісному, так і в якісному відношенні. Збільшення застрахованих площ на 174% свідчить про те, що страхування ще не стало масовою стратегією по керуванню ризиками в аграрному секторі. В 2005 році було застраховано 2% площ, у той час як в 2006 році цей показник збільшився до 3,4%. Застрахована площа на один договір суттєво не збільшилася й склала 418,6 га в 2006 році ( 391,5 га в 2005 році ).[24]
Істотних змін у якісних і кількісних показниках страхування не відбулося, найбільша питома вага в страхуванні сільгоспкультур мали "сама рентабельна й примхлива культура" - рапс і пшениця (було застраховано 17,6% посівів рапсу й 7,6% пшениці- див. Рис.2.3).
Рис. 2.3 Питома вага застрахованих посівів з державною підтримкою в розрізі сільськогосподарських культур у 2005 - 2006 роках, %
Джерело: Електронне видання „Аграрний Тиждень” a7d.com.ua
В 2006 році аграрії почали страхувати культури, які раніше не страхувалися або страхувалися в невеликому обсязі , наприклад льон, цукровий буряк, кукурудзу й соняшник.
Існує ще й інша практика, яка дозволяє страховим компаніям перерозподіляти між собою ризики. Мова йде про перестрахувальні пули, тобто об'єднання декількох страховиків, які проводять страхування самостійно і передають у пул лише ту частину страхового ризику, яка не може бути покрита власними ресурсами. Пул діє як посередник, котрий розподіляє ризики, що передаються на перестрахування. В Україні діють два сільськогосподарські страхові пули, лідерами серед яких є страхові компанії "АСКА" та "Кредо Класік". До перестрахування залучені провідні іноземні компанії з перестрахування ризиків, зокрема, "Munich Re", "Francona Re", "Hannover Re", "CCR", "Polish Re". Створена система приймання та перестрахування ризиків, в якій попередній андеррайтинг (процес розгляду пропозицій на страхування та аналіз інформації, що міститься у таких пропозиціях) здійснює компанія "Агроризик". Це і є гарантією для іноземних перестраховиків. У структурі відповідальності 77% належить іноземним компаніям і 22,5% — українським. Ведеться спільна робота з фахівцями Міністерства аграрної політики щодо вдосконалення законодавчої бази.