1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Мета подiбних iнтервенцiй, напевне, дати зрозумiти всiм i кожному - серйозних змiн на валютному ринку допущено не буде. Національний банк не обходять висловлювання експертiв комерцiйних банкiв про те, що на ринку складається стiйка тенденцiя збiльшення попиту на валюту i його переважання над пропозицiєю. Позицiя НБУ проста i лаконiчна i, за словами начальника управлiння валютних операцiй НБУ Миколи Мельничука, має приблизно такий вигляд: "Нацiональний банк не бачить на сьогоднi жодних ознак того, що найближчим часом станеться iстотне падiння курсу гривнi щодо долара США". Але якраз значнi соцiальнi виплати бюджетникам i можуть ще бiльш пiдхльоснути зростання долара. Тим бiльше, що Національний банк не роз'яснює своїх планiв щодо змiцнення гривнi за нинiшнього зростання долара на мiжбанку. Можливо, свої надiї урядовцi пов'язують з досить великими валютними резервами, накопиченими за тривалий перiод вiдносного спокою на мiжбанкiвському ринку. "Жирок", на думку деяких незалежних експертiв, становить до 1,2 млрд. доларiв, i збирався вiн довгих 8 мiсяцiв. Накопичити його НБУ вдалося завдяки "дебартеризацiї" та ефективному вибиванню платежiв до бюджету. Але чи вистачить запасу? До кiнця року уряд має виплатити зовнiшнiх зобов'язань на суму 550 млн. доларiв. У разi постiйної пiдтримки курсу гривнi шляхом валютної iнтервенцiї Національний банк може опинитися, за словами тих же експертiв, "з голим торсом перед амбразурою". Без поповнення валютних запасiв на кiнець року у нього залишиться запас не бiльше ніж 700 млн. гривень. Цього вочевидь замало. Зовнiшнi чинники У заокеанських друзiв з МВФ, на чию допомогу розраховував уряд, також "неприємностi на роботi". °х критикують за розбазарювання коштiв i вкладення їх в країни, що "дуже погано" розвиваються, на довгi роки. Звiсно, коли тебе лають, важко бути люб'язним з кимось третiм. Ось МВФ взяв i скоротив термiни надання кредитiв з 3,25-5 рокiв до 2,25-4 i пiдняв вiдсоткову ставку по вже виданих довготривалих кредитах. Цей чинник також грає, поза сумнiвом, не на змiцнення гривнi. Подолати "зовнiшнi чинники" i переконати фiнансистiв у стабiльностi позицiї гривнi - надзавдання для прем'єра Вiктора Ющенка та його мiнiстрiв. I тут наразi не ясно, чи вдасться уряду утримати цiни на нафтопродукти від подальшого зростання i розкрутити іноземних друзiв на термiновi позики. Внутрiшнi проблеми Мiнiстр фiнансiв Iгор Мiтюков свою власну стабiльнiсть вже продемонстрував. Отримавши запевнення президента України в його крайнiй необхiдностi на нинiшнiй мiнiстерськiй посадi для нормального закiнчення процесу ухвалення нового бюджету. Загалом, майже поетично: "...человек сидит на стуле, а вокруг летают пули".

Можливо, що в разi ухвалення бюджету-2001 до кiнця року і успiшного завершення переговорiв з мiжнародними фiнансовими органiзацiями стiйкi позицiї мiнiстра фiнансiв (понад три роки на цьому посту!) ще бiльше змiцняться. Про що варто задуматися Мiнфiну, то це про взаєморозумiння з Національним банком. Міністерство вже "усвiдомило", що без НБУ йому летiти як з одним крилом, i борги з ОВДП (72 млн. гривень) були погашені. Тiльки ось "постраждальцi" (ПУМБ, АППБ "Аваль", Укрсоцбанк, банк "Хрещатик" i деякi iншi), як, втiм, i "минульцi" навряд чи тепер скоро захочуть мати справу з ОВДП. Надто вже "нервова" справа. Крiм того, виплати з ОВДП означають появу "зайвої" гривнi на мiжбанку, що також саме зараз не на користь стабiльностi курсу.

Висновок.

Як ми могли побачити, інфляційні процеси в Україні з часу отримання нею незалежності й до сьогоднішнього моменту були спричинені цілим комплексом факторів. Не поділяючи погляди деяких економістів, що наголошують на однозначності чинників, що викликали інфляцію в нашій державі (надлищкова емісія або ж ріст світових цін), ми вважаємо доцільним розглядати ці фактори в системі, оскільки їх визначення є досить умовним, а в економічних системах перехідного типу одні чинники інфляції переростають або діють паралельно з іншими( інфляція попиту та витрат), а іноді причини та наслідки цього процесу міняються місцями (кумлятивна спіраль зарплата-ціни-інфляція).

Серед основних факторів, що спричинили інфляцію в Україні, починаючи з 1991 р. необхідно зазначити наступне:

• політичні трансформації 1991-1992 рр., що фактично спровокували різкий економічний спад, хоча його глибинні причини назрівали давно і корінилися не в політичній, а в суто економічній, виробничій сферах.

• розбалансованість економічної системи, надмірна частка базових галузей, низька частка галузей, що працюють безпосередньо на споживача .

• значна залежність української економічної системи від зовнішнього постачання, зокрема енергоносіїв, і як наслідок величезні втрати від росту цін на імпортні (в основному російські) енергоносії у 1991р.

• надлишкова емісія НБУ, що викликала «інфляційний розрив», загострення економічної ситуації та гіперінфляцію, пік якої припадає на 1993р.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11