| Назва: | Споживання та заощадження |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,07 KB |
| Скачувань: | 88 |
Сучасна макроекономіка надає великого значення змінам у споживанні, які спричинені змінами в доході, що називають гранично схильністю до споживання. Гранична схильність до споживання - це величина додаткового споживання, що його спричиняє один додатковий долар доходу.
Таблиця № 3.
Споживання та заощадження
Використовуваний доход (дол.) Споживчі видатки Гранична схильність до споживання Чисті заощадження Гранична схильність до заощадження
A 24000 24110 890/1000=0,89 -110 110/1000=0,11
B 25000 25000 850/1000=0,85 0 150/1000=0,15
C 26000 25850 750/1000=0,75 +150 250/1000=0,25
D 27000 26600 640/1000=0,64 +400 360/1000=0,36
E 28000 27240 590/1000=0,59 +760 410/1000=0,41
F 29000 27830 530/1000=0,53 +1170 470/1000=0,47
G 30000 28360 +1640
Термін “граничний” застосовується в усій економіці і означає додатковий. Наприклад, “граничні витрати” означають додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. “Схильність до споживання” в макроекономіці означає бажаний рівень споживання. Отже, гранична схильність до споживання - це додаткове споживання, що виникає із додаткового долара доходу.
У таблиці № 3 наведено дані з таблиці № 1 у зручнішій формі. Спочатку перевіримо її подібність до таблиці № 1, щоб побачити як споживчі видатки зростають з підвищенням рівня доходу.
Гранична схильність до споживання як геометричний нахил. Тепер ми знаємо, як розрахувати граничну схильність за розмірами доходу та споживання. Потрібно зрозуміти як визначити нахил графічно. Ми побачимо, що гранична схильність до споживання подається нахилом функції споживання.
Графік № 3.
30000
28000
26000
24000
22000
20000
20000 22000 24000 26000 28000 30000
Гранична схильність до споживання становить, таким чином, для цих доходів 85 дол./ 1000 дол. = 0.85. Проте, нахил ліній є відношенням висоти до основи. Тоді ми бачимо, що нахил функції між точками В та С становить 0,85.
Нахил функції споживання, який вимірює зміну у споживанні на кожен долар зміни додаткового доходу, є граничною схильністю до споживання.
2.5.Гранична схильність до заощадження.
Поряд із граничною схильністю до споживання йде її дзеркальне відображення - гранична схильність до заощадження. Гранична схильність до заощадження визначається як частка кожного додаткового долара доходу, що йде на додаткове заощадження.
Чому гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження співвідносяться як дзеркальні двійники? Згадаймо, що доход дорівнює споживанню плюс заощадження. Це означає, що кожен додатковий долар доходу має бути поділений між додатковим споживанням і додатковим заощадженням. Так, якщо гранична схильність до споживання становить 0.85, то гранична схильність до заощадження має дорівнювати 0.15. Якою була б гранична схильність до заощадження, якби гранична схильність до споживання дорівнювала до 0.6 або 0.99? Порівняння стовпців 3 та 5 таблиці № 3 підтверджує, що за кожного рівня доходу сума граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощадження має обов'язково дорівнювати точно одиниці, ні більше, ні менше. Завжди та всюди гранична схильність до заощадження дорівнює одиниці мінус граничну схильність до споживання.
2.6.Детермінанти споживання.
Ми починаємо з аналізу основних сил, що впливають на споживчі видатки. Які ж саме фактори в житті суспільства та засобах існування визначають темпи споживчих видатків?
Поточний використовуваний доход. Показано, як тісно споживання йшло за поточним використовуваним доходом протягом 1966-1991 рр. Єдиний період, коли доход та споживання не йшли в тандемі, мав місце під час другої світової війни, коли кількість товарів була обмежена, а подекуди ще й нормована, і людей спонукали заощаджувати, щоб допомогти державі. Спостереження та статистичні розрахунки показують, що поточний обсяг використовуваного доходу - це основний фактор, який визначає обсяг споживання країни.
Доход протягом життєвого циклу. Найпростіша теорія споживання використовує тільки доход поточного року, щоб прогнозувати споживчі видатки. Ретельні дослідження показали, що люди обґрунтовують свої споживчі видатки не тільки через поточний доход, а й через довгострокові тенденції доходу.
Які є приклади? Якщо через погану погоду загине врожай, то фермер використовуватиме попередні заощадження. Через те, що студенти - медики можуть сподіватися на майбутні високі заробітки, вони позичають гроші на споживчі цілі, ще навчаючись у коледжі. У всіх цих випадках індивіди, визначаючи обсяг споживання, виходіть з довгострокового періоду, запитуючи: “Чи цьогорічний доход високий або низький тимчасово? Враховуючи поточні і майбутні доходи скільки можна споживати сьогодні, щоб не улазити у надмірні борги?”
Таблиця № 3.
Споживання та заощадження
Використовуваний доход (дол.) Споживчі видатки Гранична схильність до споживання Чисті заощадження Гранична схильність до заощадження
A 24000 24110 890/1000=0,89 -110 110/1000=0,11
B 25000 25000 850/1000=0,85 0 150/1000=0,15
C 26000 25850 750/1000=0,75 +150 250/1000=0,25
D 27000 26600 640/1000=0,64 +400 360/1000=0,36
E 28000 27240 590/1000=0,59 +760 410/1000=0,41
F 29000 27830 530/1000=0,53 +1170 470/1000=0,47
G 30000 28360 +1640
Термін “граничний” застосовується в усій економіці і означає додатковий. Наприклад, “граничні витрати” означають додаткові витрати на виробництво додаткової одиниці продукції. “Схильність до споживання” в макроекономіці означає бажаний рівень споживання. Отже, гранична схильність до споживання - це додаткове споживання, що виникає із додаткового долара доходу.
У таблиці № 3 наведено дані з таблиці № 1 у зручнішій формі. Спочатку перевіримо її подібність до таблиці № 1, щоб побачити як споживчі видатки зростають з підвищенням рівня доходу.
Гранична схильність до споживання як геометричний нахил. Тепер ми знаємо, як розрахувати граничну схильність за розмірами доходу та споживання. Потрібно зрозуміти як визначити нахил графічно. Ми побачимо, що гранична схильність до споживання подається нахилом функції споживання.
Графік № 3.
30000
28000
26000
24000
22000
20000
20000 22000 24000 26000 28000 30000
Гранична схильність до споживання становить, таким чином, для цих доходів 85 дол./ 1000 дол. = 0.85. Проте, нахил ліній є відношенням висоти до основи. Тоді ми бачимо, що нахил функції між точками В та С становить 0,85.
Нахил функції споживання, який вимірює зміну у споживанні на кожен долар зміни додаткового доходу, є граничною схильністю до споживання.
2.5.Гранична схильність до заощадження.
Поряд із граничною схильністю до споживання йде її дзеркальне відображення - гранична схильність до заощадження. Гранична схильність до заощадження визначається як частка кожного додаткового долара доходу, що йде на додаткове заощадження.
Чому гранична схильність до споживання і гранична схильність до заощадження співвідносяться як дзеркальні двійники? Згадаймо, що доход дорівнює споживанню плюс заощадження. Це означає, що кожен додатковий долар доходу має бути поділений між додатковим споживанням і додатковим заощадженням. Так, якщо гранична схильність до споживання становить 0.85, то гранична схильність до заощадження має дорівнювати 0.15. Якою була б гранична схильність до заощадження, якби гранична схильність до споживання дорівнювала до 0.6 або 0.99? Порівняння стовпців 3 та 5 таблиці № 3 підтверджує, що за кожного рівня доходу сума граничної схильності до споживання та граничної схильності до заощадження має обов'язково дорівнювати точно одиниці, ні більше, ні менше. Завжди та всюди гранична схильність до заощадження дорівнює одиниці мінус граничну схильність до споживання.
2.6.Детермінанти споживання.
Ми починаємо з аналізу основних сил, що впливають на споживчі видатки. Які ж саме фактори в житті суспільства та засобах існування визначають темпи споживчих видатків?
Поточний використовуваний доход. Показано, як тісно споживання йшло за поточним використовуваним доходом протягом 1966-1991 рр. Єдиний період, коли доход та споживання не йшли в тандемі, мав місце під час другої світової війни, коли кількість товарів була обмежена, а подекуди ще й нормована, і людей спонукали заощаджувати, щоб допомогти державі. Спостереження та статистичні розрахунки показують, що поточний обсяг використовуваного доходу - це основний фактор, який визначає обсяг споживання країни.
Доход протягом життєвого циклу. Найпростіша теорія споживання використовує тільки доход поточного року, щоб прогнозувати споживчі видатки. Ретельні дослідження показали, що люди обґрунтовують свої споживчі видатки не тільки через поточний доход, а й через довгострокові тенденції доходу.
Які є приклади? Якщо через погану погоду загине врожай, то фермер використовуватиме попередні заощадження. Через те, що студенти - медики можуть сподіватися на майбутні високі заробітки, вони позичають гроші на споживчі цілі, ще навчаючись у коледжі. У всіх цих випадках індивіди, визначаючи обсяг споживання, виходіть з довгострокового періоду, запитуючи: “Чи цьогорічний доход високий або низький тимчасово? Враховуючи поточні і майбутні доходи скільки можна споживати сьогодні, щоб не улазити у надмірні борги?”