1 2 3 4 5 6 7 8

Під час війн контроль над цінами і заробітною платою вводиться і в ринкових економіках. Іноді там вводиться гарантований нижній рівень цін для того, щоб забезпечити відповідний рівень доходів в тому чи іншому секторі економіки, наприклад, в промислово розвинутих країнах це має місце в сільському господарстві. Гарантовані ціни іноді вводяться також для забезпечення монопольних прибутків в окремих галузях народного господарства.

Разом з цим контроль над цінами викликав суттєві порушення в економіці. Так, з введенням верхньої межі цін виникає дефіцит викликаючий довгі черги, розподіл по знайомству і корупцію. При цьому не можна забувати і про те, що великі субсидії, необхідні при такому ціновому контролі, в кінечному рахунку оплачуються платниками податків. Формуються чорні ринки, на яких ціни значно вищі від рівновісної ціни. При низьких цінах у підприємців і фермерів мало стимулів до нововведень і інвестування. Ціновий контроль часто приводить до винекнення надлишкової грошової маси і прихованої інфляції. Гарантований нижній рівень цін веде до винекнення лишків продукції і надто високих прибутків.

Індексація доходів є антиінфляційним заходом у межах

політики регулювання сукупного попиту. Він передбачає зміну

зарплати, боргових зобов'язань, ставок процента у відповідь

на зміну цін. Його застосування може протидіяти втраті зац-

ікавленості у продуктивній діяльності, а також скороченню

заощаджень та інвестицій. Неоднозначність цього антиі-

нфляційного заходу полягає в тому, що в разі, коли інфляція

спричинена "шоком пропозиції", то індексація погіршує зага-

льний стан економіки. Вихід із "шоку пропозиції" передбачає

структурну перебудову економіки, а отже, зростання одних цін

швидше, ніж інших, і навіть зменшення цін у деяких галузях.

Індексація ж доходів діє в бік усереднення зарплат, а отже,

протидіє коригуванню рівня цін.

Політика податкового регулювання стає заходом непрямого

обмеження цін та доходів. Вона передбачає зростання норми

оподаткування із кожним відсотком зростання цін, що перевищує

встановлену межу.

"Концепція пропозиції" є антиінфляційним заходом, який

полягає у збільшенні природного рівня виробництва. її суть

найкраще відображає такий графік.

P Пояснення до графіка:

E2 1) На графіку зображені три

точки рівноваги попиту і про-

E1 E3 позиції: Е , Е та Е . Точка Е

відповідає вихідному стану рів-

новаги попиту і пропозиції у

AS1 AD2 короткотерміновому періоді і

AS2 AD1 одночасно довготермінової про-

позиції.

2) Точка Е відповідає збіль-

Y1 (K,L) Y2 (K,L) Y шенню попиту у короткотерміно-

вому періоді і виникненню інф-

ляції. Якби державою не були вчинені дії, спрямовані на сти-

мулування пропозиції, то, найвірогідніше, мав би місце той

варіант подій, який був розглянутий нами щодо інфляції по-

питу: за рахунок зменшення пропозиції економіка повертається

до природного рівня виробництва при ще вищих цінах.

3) З метою запобігання скороченню пропозиції під впливом

інфляційних передбачень здійснюються заходи щодо збільшення

природного обсягу виробництва. Обсяги виробництва у дов-

готерміновому періоді збільшуються від точки Y до Y . Якщо

немає передбачень щодо зростання цін на фактори виробництва,

то праворуч зсувається і лінія короткотермінової пропозиції.

Точка Е означає нову рівновагу без зростання цін, але при

збільшенні виробництва.

Серед заходів, які вживалися для збільшення природного

рівня виробництва, слід насамперед назвати:

1) зміни у системі оподаткування доходів та податкових

пільг з метою підвищення продуктивності і стимулювання додат-

кових інвестицій;

2) стимулювання конкуренції виробників;

3) вкладення державних коштів у розвиток виробничої та

соціальної інфраструктури;

Політики зацікавлені в тому, щоб подолати інфляцію найбільш швидким і безболісним шляхом. Хоча основним методом являється зниження росту сукупного попиту, головна проблема полягає в тому, можна це робити швидко чи повільно. Нижче наведені приклади різних методів боротьби з інфляцією.

ПОСТУПОВІСТЬ

Поступова політика передбачає невелике, але постійне скорочення темпів росту грошової маси с ціллю скорочення рівня інфляції. В цьому випадку крива сукупного попиту переміщується вліво, знижуючи ціни і об”єм випуску продукції. Внаслідок більш низьких цін, пропозиція реальної грошової маси зростає і крива сукупного попиту переміщується вправо повертаючи економіку знову до умов повної зайнятості і викликаючи подальше скорочення інфляції. Рівень безробіття, зв”язаний з цією політикою, відносно невеликий, але темп інфляції знижується дуже повільно. Спад має обмежений характер.

“ХОЛОДНИЙ ДУШ”

1 2 3 4 5 6 7 8