1 2 3 4 5 6 7 8

воно супроводиться збільшенням обсягів виробництва і може

розглядатись як безпосередній його наслідок. Перехід від точ-

ки А до В поясню/ться тим, що зростання цін на продукцію

кінцевого виробництва стимулює зростання загальних обсягів

виробництва.

З часом зростання цін на засоби виробництва починає наз-

доганяти зростання цін на продукцію кінцевого виробництва.

Лінія сукупної пропозиції зсувається ліворуч, і у дов-

готерміновому періоді виробництво, яке зменшується, опиняє-

ться на своєму природному рівні. Як наслідок, має місце

збільшення цін при незмінних обсягах виробництва.

Моделювання інфляції витрат грунтується на лівос-

торонньому зсуві лінії AS, що є адекватним зменшенню сукупної

пропозиції. Зсув AS і відповідне зменшення пропозиції виникає

під впливом очікування збільшення витрат виробництва. Такі

зміни іноді називають "шоком пропозиції". їх зумовлює раптове

підвищення цін на елементи виробничих витрат. Підвищення цін

на елементи виробничих витрат може статись і через неврожай,

стихійне лихо, різке підвищення заробітної плати під тиском

профспілок. Графічне положення того, чому лінія AS зсувається

ліворуч, має такий вигляд:

Y Y1(L) Y

A

Y1

Y1 D Y2(L)

Y2 C

Y3

B

L3 L2 L1 L Y

Графік 1 Графік 3 AS2

W P AS1

B A

W/P1 D P3

W/P2 D L1 P2 D

W/P3 C D C

L2 P1 A

B

L3 L2 L1 L Y3 Y2 Y1 Y1 Y

Графік 2 Графік 4

Особливої уваги заслуговує питання, чому подорожання

одного з елементів виробничих витрат викликає зменшення су-

купної пропозиції. Якщо виробники під тиском зростання цін на

певний елемент виробничих витрат скорочують його споживання,

то виробничі можливості економіки зменшуються. Це означає, що

кожен додатково найнятий працівник може створити менший про-

дукт. Так, при збільшенні кількості працюючих від L2 до L1 у

межах виробничої функції Y2(L) може бути створено Y продукту і

не може бути його створено Y1 . Якщо ж кількість найнятих

працівників залишається L1 , то при скороченні виробничої

функції відбудеться скорочення граничного продукту (перехід

від точки A до D), що відповідає зменшенню реальної зарплати

(від W/P1 до W/P3).

Тепер розглянемо модель інфляції витрат. Графічно вона

має такий вигляд:

P Значну роль у лівосторонньо-

AD2 AS2 му зсуві сукупної пропозиції

відіграють передбачення ви-

AD1 AS1 робників. Раптове збільшення

PC цін на певний елемент вироб-

ничих ресурсів підвищує пе-

PB редбачувані ціни на засоби

виробництва. Якщо попит за-

PA лишається на попередньому

рівні, то виробництво у по-

передніх обсягах стає нерен-

Y(K,L) Y табельним. Однак економіка

не може лишатись у такому

стані тривалий час, оскільки реальний обсяг не відповідає

природному.

Після того, як рівновага досягла точки В, подальший роз-

виток подій можливий за двома варіантами: повернення в точку

А і перехід до точки С. Перший варіант передбачає, що скоро-

чення виробництва і небезпека безробіття змусять робітників

погодитись на зменшення зарплати. Зростаючі запаси товаро--

матеріальних цінностей спричинять зменшення цін на засоби ви-

робництва. Цьому ж сприятиме і структурна перебудова вироб-

ництва. Крива пропозиції почне зсуватись вниз до точки А, але

ці перетворення не можуть бути швидкими.

Другий варіант можливий тоді, коли в результаті бюд-

жетно-податкової або грошово-кредитної політики лінія сукуп-

ного попиту зсунеться праворуч. У результаті досягається нова

рівновага за більш високого рівня цін, але на природному

рівні виробництва. Вважається, що розвиток подій за цим вар-

іантом відбувається швидше.

З приводу того, який з наведених варіантів реагування

економіки на раптове підвищення цін на виробничі ресурси є

більш прийнятним, точиться теоретична дискусія. Перший вар-

іант має ту перевагу, що повернення до природного рівня ви-

робництва відбувається без зростання цін, але це триває дов-

гий час, а отже, передбачає тривале безробіття. Другий вар-

іант гарантує швидкий вихід на втрачені обсяги виробництва,

але супроводиться значним підвищенням загального рівня цін.

Цікавою проблемою макроекономічної теорії є пояснення

інфляції, особливо інфляції попиту. Існують два протилежні

пояснення інфляції попиту: з позиції монетариської і кейн-

сіанської теорій.

Монетаризм. Широковідомим став вислів Мілтона Фрідмана

про те. що "інфляція скрізь і завжди є монетарним явищем".

Тобто для того, щоб пояснити інфляцію, треба дослідити пропо-

зицію грошей. Однак деякі фактичні дані засвідчують, що не

все у зв'язку інфляція-грошова пропозиція є цілком очевидним.

Інфляція - це виключно явище пропозиції грошей, то чому

зростання грошової пропозиції не зумовило пропорційного зрос-

тання індексу цін, а рівень інфляції при постійному зростанні

пропозиції грошей то зростав, то зменшувався?

1 2 3 4 5 6 7 8