1 2 3 4 5 6

Загальновідомо, що метод - спосіб чи засіб досягнення будь-якої мети, вирішення конкретного завдання. В процесі виконання даної роботи був здійсненний спеціальний підбір сукупності методів. такий підбір називається методикою. При цьому, свідоме застосування науково обгрунтованих методів є істотною умовою отримання нових знань.

Будь-які методи базуються на загальних принципах наукового мислення. В даній курсовій роботі використані наступні загальні принципи наукового мислення:

Індукція - умозаключення від фактів до деякої гіпотези;

Дедукція - висновок за правилами логіки; ланцюжок умозаключень, ланки якого зв'язані логічною послідовністю;

Аналіз - розчленування об'єкту явища на елементи;

Синтез - поєднання, з'єднання різних елементів об'єкту, явища в єдине ціле.

Аналогія - відповідність, подібність об'єтів, явищ в яких-небудь властивостях; умозаключення про менш знаний об'єкт, явище по більш знаному, якщо вони входять в однорідну групу.

Спостереження - ціленаправлене вивчення, сприйняття, зумовлене поставленою задачею; систематичний збір даних по об'єкту, явищу.

Порівняння - співвідношення між двома об'єктами, явищами, яке дозволяє виявити загальне і особливе.

В даній курсовій роботі застосовані такі методи:

Літературний метод - в процесі роботи відбірано і проаналізовано 14 літературних джерела, які в тій чи іншій мірі стосуються даного об'єкту вивчення.

Описовий метод - це один із найдавніших при вивченні об'єктів і процесів у будь-яких галузях знань. В роботі описані сучасний фінансовий механізм України та особливості його функціонування в умовах державного регулювання. Для опису використані літературні джерела та статистичні дані.

Але одним із найважливіших методів є методи кількісного фінансового аналізу, без застосування яких дослідження фінансового механізму є практично неможлививими. Адже завданням фінансово-економічного аналізу є розгляд проблем, пов'язаних із функціонуванням фінансового механізму, зокрема, пов'язаних із коротко- та довготерміновими операціями вкладеннями. Основними категоріями фінансового аналізу є відсотки та відсоткова ставка. У фінансових розрахунках відсотки - це плата за користування позиченими грошима, капіталом. Ця плата вимірюється у грошових одиницях, тобто є абсолютною величиною. Отже, надання грошей у борг є послугою, за яку треба платити. У ролі позичальника і боржника виступають банки, підприємства й організації, а також фізичні особи (люди). Вони є об'єктами фінансових розрахунків. Відсоткова ставка - це відношення суми відсоткових грошей, виплачених за певний період часу (рік, місяць), до величини позички (суми боргу). У фінансовому аналізі під відсотковими грошима, чи просто - відсотками, розуміють грошову винагороду за позичені гроші капітал.

За допомогою кількісного фінансового аналізу розв'язується широке коло завдань - від елементарного нарахування відсотків і до складних інвестиційних, кредитних та комерційних проблем у різних постановках, які залежать від конкретних умов [8].

Ці завдання можна сформулювати так:

вимірювання кінцевих фінансових результатів операцій для кожної з двох сторін фінансової угоди;

виявлення залежності кінцевих результатів від основних параметрів операцій або угоди та вимірювання взаємозв'язків між параметрами;

розробка оптимальних планів здійснення фінансових операцій для примноження прибутків;

визначення параметрів еквівалентних змін умов фінансової угоди.

Сучасний фінансовий механізм України і його місце в

системі елементів державного регулювання економіки

2.1 Фінансово-кредитний механізм у системі стратегічного управління

Поняття “стратегічне планування” з точки зору теорії управління визначається як процес прийняття рішень щодо цілей їх організації, їх зміни, використання ресурсів для їх досягнення, а також щодо стратегій, які обумовлюють одержання, використання та розміщення цих ресурсів. Базовими вимогами до здійснення цього процесу є наявність формалізованої процедури планування, відповідної інформаційної бази, організаційних рамок планування, чітко визначених результатів планового процесу, а також прийняття стратегічних рішень у межах визначеної ієрархії цілей, яка має такий вигляд: “місія - цілі - стратегії - завдання - програми”.

Процес загальноекономічної стратегії розвитку має здійснюватися у наступній послідовності: попередній опис цілей; аналіз факторів зовнішнього середовища та оцінка внутрішнього потенціалу організації; формулювання планових припущень; визначення цілей; оцінка альтернатив та вибір стратегії розвитку; визначення завдань та програм; розробка планового документа; розробка стратегії впровадження планового документа [4].

1 2 3 4 5 6