| Назва: | Правове регулювання в суспільстві |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 8,99 KB |
| Скачувань: | 11 |
По-перше, законодавство. Воно є основою законності і вод¬ночас — її гарантією. Це пояснюється насамперед тим, що са¬ме в законодавстві закріплюється обов'язок усіх людей і орга¬нізацій, службових осіб і державних органів не порушувати законність; визначаються завдання і повноваження відповід¬них органів по охороні і забезпеченню законності тощо. Отже, законодавство є гарантією законності тому, що передбачає всі юридичні засоби реалізації, охорони і відновлення закон¬ності.
По-друге, діяльність судових органів. Виконуючи свою основну функцію — захист прав людини, суд стоїть на сторожі законності, а в разі порушення відновлює її.
По-третє, діяльність прокуратури, завданням якої є здій¬снення нагляду за дотриманням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, службовими особами, грома¬дянами та їх об'єднаннями.
По-четверте, діяльність інших правоохоронних органів, зокрема міліції, яка охороняє громадський порядок, веде бо¬ротьбу з правопорушеннями тощо.
4. Правоохоронні органи України — це державні органи, ос¬новною функцією яких є охорона законності, правопорядку, прав і свобод людини й громадянина, боротьба зі злочинністю. Вони поділяються на державні та недержавні. До державних правоохо¬ронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ (міліція), Служба безпеки України, органи юстиції, митні органи та деякі інші. Перелік правоохоронних органів юридичне зазна-чений у ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р.
У державному механізмі України прокуратура є самостійною державно-правовою інституцією, яка при реалізації своїх повноважень тісно пов'язана з усіма гілками влади. Відповідно до Зако¬ну України «Про прокуратуру» із змінами і доповненнями, внесе¬ними Законом України від 12 липня 2001 р. Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори здійснюють прокурор¬ський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими централь¬ними органами виконавчої влади, посадовими особами та громадянами
Органи внутрішніх справ України є важливою складовою системи правоохоронних органів України. У сукупності вони ста¬новлять чітко визначену законодавством систему, до якої належать міліція, внутрішні війська, органи державного пожежного нагляду, виправно-трудові установи. Діяльність цих установ спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави.
Міліція в Україні — це державний озброєний орган виконав¬чої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи грома¬дян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і дер¬жави від протиправних посягань.
Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохо¬ронний орган спеціального призначення, який забезпечує держа¬вну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.
Митні органи України становлять систему органів управління митною справою (митну систему), куди входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митни¬ці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встанов¬люються законами України.
Державна податкова служба — це орган державної вико¬навчої влади, який здійснює управління у сфері обчислення та сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Державна виконавча служба входить у систему органів Мі¬ністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України.
Органи захисту прав споживачів — це система органів дер¬жавної виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах державної виконавчої влади та суб'єктами господарювання — підприємствами (їх об'єднання¬ми), установами.
ВИСНОВОК
Отже, з цього можна зробити такий висновок, що правове регулювання завжди...
Правове регулювання завжди має державне забарвлення, в ньому зацікавлена держава. Це засіб виконання державою своїх функцій, завдань та обов'язків перед своїм народом та громадськістю світу. Право — інструмент влади, владно-управ¬лінської діяльності держави. Правове регулювання потрібно там, де необхідне чітке визначення прав та обов'язків, дер¬жавний захист прав і свобод людини та застосування держав¬ного примусу проти правопорушників.
Правове регулювання не завжди можливе. Не у всякий час і не за всіх обставин держава може використовувати пра¬во як засіб регулювання суспільних відносин людей. Наприк¬лад, там, де вона не може перевірити, виконується право чи ні (через особливості деяких суспільних відносин людей), не може вжити заходів примусу до виконання права, там застосу¬вання правового регулювання неможливе.
По-друге, діяльність судових органів. Виконуючи свою основну функцію — захист прав людини, суд стоїть на сторожі законності, а в разі порушення відновлює її.
По-третє, діяльність прокуратури, завданням якої є здій¬снення нагляду за дотриманням законів органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, службовими особами, грома¬дянами та їх об'єднаннями.
По-четверте, діяльність інших правоохоронних органів, зокрема міліції, яка охороняє громадський порядок, веде бо¬ротьбу з правопорушеннями тощо.
4. Правоохоронні органи України — це державні органи, ос¬новною функцією яких є охорона законності, правопорядку, прав і свобод людини й громадянина, боротьба зі злочинністю. Вони поділяються на державні та недержавні. До державних правоохо¬ронних органів належать прокуратура, органи внутрішніх справ (міліція), Служба безпеки України, органи юстиції, митні органи та деякі інші. Перелік правоохоронних органів юридичне зазна-чений у ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» від 23 грудня 1993 р.
У державному механізмі України прокуратура є самостійною державно-правовою інституцією, яка при реалізації своїх повноважень тісно пов'язана з усіма гілками влади. Відповідно до Зако¬ну України «Про прокуратуру» із змінами і доповненнями, внесе¬ними Законом України від 12 липня 2001 р. Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори здійснюють прокурор¬ський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими централь¬ними органами виконавчої влади, посадовими особами та громадянами
Органи внутрішніх справ України є важливою складовою системи правоохоронних органів України. У сукупності вони ста¬новлять чітко визначену законодавством систему, до якої належать міліція, внутрішні війська, органи державного пожежного нагляду, виправно-трудові установи. Діяльність цих установ спрямована на забезпечення громадського порядку на всій території держави.
Міліція в Україні — це державний озброєний орган виконав¬чої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи грома¬дян, власність, природне середовище, інтереси суспільства і дер¬жави від протиправних посягань.
Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохо¬ронний орган спеціального призначення, який забезпечує держа¬вну безпеку України. Служба безпеки України підпорядкована Президенту України і підконтрольна Верховній Раді України.
Митні органи України становлять систему органів управління митною справою (митну систему), куди входять Державний митний комітет України, територіальні митні управління, митни¬ці та інші митні установи України. Посадовим особам митних органів України присвоюються спеціальні звання, що встанов¬люються законами України.
Державна податкова служба — це орган державної вико¬навчої влади, який здійснює управління у сфері обчислення та сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів).
Державна виконавча служба входить у систему органів Мі¬ністерства юстиції України і здійснює виконання рішень судів та інших органів відповідно до законів України.
Органи захисту прав споживачів — це система органів дер¬жавної виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за дотриманням законодавства України про захист прав споживачів у центральних і місцевих органах державної виконавчої влади та суб'єктами господарювання — підприємствами (їх об'єднання¬ми), установами.
ВИСНОВОК
Отже, з цього можна зробити такий висновок, що правове регулювання завжди...
Правове регулювання завжди має державне забарвлення, в ньому зацікавлена держава. Це засіб виконання державою своїх функцій, завдань та обов'язків перед своїм народом та громадськістю світу. Право — інструмент влади, владно-управ¬лінської діяльності держави. Правове регулювання потрібно там, де необхідне чітке визначення прав та обов'язків, дер¬жавний захист прав і свобод людини та застосування держав¬ного примусу проти правопорушників.
Правове регулювання не завжди можливе. Не у всякий час і не за всіх обставин держава може використовувати пра¬во як засіб регулювання суспільних відносин людей. Наприк¬лад, там, де вона не може перевірити, виконується право чи ні (через особливості деяких суспільних відносин людей), не може вжити заходів примусу до виконання права, там застосу¬вання правового регулювання неможливе.
Новости загрузка новостей...