| Назва: | Циклічність як форма макроекономічної динаміки |
| Тип: | Курсові роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 41,56 KB |
| Автор: | Світлана |
| Надіслав(ла): | Світлана |
| Скачувань: | 889 |
Структурна криза з’являється тоді, коли стара структура економіки перестає відповідати новим техніко-економічним параметрам виробництва, існує нагальна необхідність її зміни і переходу до нового технологічного способу виробництва. Складність такого переходу зумовлена тим, що стара економічна структура не сприймає необхідних змін і чинить їм опір. Структурна криза безпосередньо розпочинається тоді, коли занепадають ключові галузі економіки, які визначають структуру відтворення суспільного виробництва. Занепад якоїсь однієї базової галузі (скажімо, вугільної) вимагає структурної перебудови всієї економіки (у цьому прикладі – розширення видобування нафти і газу, розвиток атомної енергетики, перехід на використання нових видів палива та енергії усіх інших галузей, поява нових технологій тощо).
У чому ж причина циклічного розвитку економіки?
З моменту першої економічної кризи вчені намагалися з’ясувати головну причину цього явища, виробити рекомендації для їх відвернення. Було названо близько 200 причин виникнення економічної кризи.
Серед цих причин – поверхневі та наукові. До поверхневих належать спроби економістів пояснити кризи появою плям на сонці, ритмом руху Венери та ін.
Науковий підхід до з’ясування причин виникнення економічних криз пов’язаний з представниками класичної школи політичної економії. Так, англійський економіст Д.Рікардо такою причиною вважав несправедливість у розподілі багатства. Швейцарський економіст С. де Сісмонді пояснював кризи недоспоживанням мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням.
К.Маркс найбільш глибинною причиною цього явища називав основну суперечність капіталістичного способу виробництва – суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення результатів цього виробництва. Формами вияву цієї кризи він вважав суперечність між виробництвом і споживанням, між організацією виробництва на окремому підприємстві та відсутністю такої організації у всьому суспільстві (або анархією виробництва).
Велике наукове і прикладне значення мала теорія ринку, економічних криз і розбудована на ній теорія економічної кон’юнктури М.Туган-Барановського, яка повністю підтвердилася впродовж ХХ ст. Цим науковим новаторством українського вченого скористалися вчені всіх напрямів економічної думки новітньої доби й окремі держави в проведенні економічної антикризової політики. Дуже виразне її застосування було в планово-директивній системі. Характерно, що в колишньому СРСР – країні економічної та політичної диктатури – всіляко паплюжили теорію Туган-Барановського, а в плановій практиці її широко використовували. Достатньо пригадати фетишизацію розвитку засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання, яка була притаманна для економіки тоталітаризму, що звела людей на рівень злиденного існування.
М.Туган-Барановський дав наукову інтерпретацію причинно-наслідкових зв’язків циклічного характеру капіталістичного відтворення, розкрив його перспективи і обґрунтував методологічні засади прогнозування ринкової економічної кон’юнктури. Учений-економіст дійшов висновку, що економічні кризи не можна розглядати у відриві від функціонування ринку. Детальний опис і зіставлення фактів економічної кон’юнктури переконали дослідника в тому, що „криза залежить не тільки від випадкових причин, властивих певному історичному моменту, але і від постійних, загальних причин, властивих сучасному культурно-економічному ладу”1.
Дж.Кейнс пояснював економічні кризи дією основного психологічного закону, згідно з яким люди схильні збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає доход.
Економічна криза – надзвичайно складне явище. Тому всі названі вище причини пояснюють її виникнення з різних боків.
Це схоже на пошук причини захворювання людини. Такими причинами можуть бути нераціональне харчування, нервове напруження (в цьому разі кажуть, що всі хвороби „від нервів”), проникнення інфекції в організм, застуда і можливе ускладнення після неї та ін. В цьому випадку важливо знайти найважливішу причину хвороби, поставити точний діагноз.
На сьогодні економісти пояснюють економічні коливання по-різному. Одні з них підкреслюють вирішальний вплив зовнішніх щодо економіки чинників (війни, революції, відкриття нових земель, міграція робочої сили, наукові прориви, технологічні інновації тощо). Такі важливі технічні
_________________
1Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов.- Петроград, 1923 – с. 153.
У чому ж причина циклічного розвитку економіки?
З моменту першої економічної кризи вчені намагалися з’ясувати головну причину цього явища, виробити рекомендації для їх відвернення. Було названо близько 200 причин виникнення економічної кризи.
Серед цих причин – поверхневі та наукові. До поверхневих належать спроби економістів пояснити кризи появою плям на сонці, ритмом руху Венери та ін.
Науковий підхід до з’ясування причин виникнення економічних криз пов’язаний з представниками класичної школи політичної економії. Так, англійський економіст Д.Рікардо такою причиною вважав несправедливість у розподілі багатства. Швейцарський економіст С. де Сісмонді пояснював кризи недоспоживанням мас, невідповідністю між виробництвом і споживанням.
К.Маркс найбільш глибинною причиною цього явища називав основну суперечність капіталістичного способу виробництва – суперечність між суспільним характером виробництва і приватнокапіталістичним характером привласнення результатів цього виробництва. Формами вияву цієї кризи він вважав суперечність між виробництвом і споживанням, між організацією виробництва на окремому підприємстві та відсутністю такої організації у всьому суспільстві (або анархією виробництва).
Велике наукове і прикладне значення мала теорія ринку, економічних криз і розбудована на ній теорія економічної кон’юнктури М.Туган-Барановського, яка повністю підтвердилася впродовж ХХ ст. Цим науковим новаторством українського вченого скористалися вчені всіх напрямів економічної думки новітньої доби й окремі держави в проведенні економічної антикризової політики. Дуже виразне її застосування було в планово-директивній системі. Характерно, що в колишньому СРСР – країні економічної та політичної диктатури – всіляко паплюжили теорію Туган-Барановського, а в плановій практиці її широко використовували. Достатньо пригадати фетишизацію розвитку засобів виробництва порівняно з виробництвом предметів споживання, яка була притаманна для економіки тоталітаризму, що звела людей на рівень злиденного існування.
М.Туган-Барановський дав наукову інтерпретацію причинно-наслідкових зв’язків циклічного характеру капіталістичного відтворення, розкрив його перспективи і обґрунтував методологічні засади прогнозування ринкової економічної кон’юнктури. Учений-економіст дійшов висновку, що економічні кризи не можна розглядати у відриві від функціонування ринку. Детальний опис і зіставлення фактів економічної кон’юнктури переконали дослідника в тому, що „криза залежить не тільки від випадкових причин, властивих певному історичному моменту, але і від постійних, загальних причин, властивих сучасному культурно-економічному ладу”1.
Дж.Кейнс пояснював економічні кризи дією основного психологічного закону, згідно з яким люди схильні збільшувати споживання із зростанням доходів, але не настільки, як зростає доход.
Економічна криза – надзвичайно складне явище. Тому всі названі вище причини пояснюють її виникнення з різних боків.
Це схоже на пошук причини захворювання людини. Такими причинами можуть бути нераціональне харчування, нервове напруження (в цьому разі кажуть, що всі хвороби „від нервів”), проникнення інфекції в організм, застуда і можливе ускладнення після неї та ін. В цьому випадку важливо знайти найважливішу причину хвороби, поставити точний діагноз.
На сьогодні економісти пояснюють економічні коливання по-різному. Одні з них підкреслюють вирішальний вплив зовнішніх щодо економіки чинників (війни, революції, відкриття нових земель, міграція робочої сили, наукові прориви, технологічні інновації тощо). Такі важливі технічні
_________________
1Туган-Барановский М.И. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов.- Петроград, 1923 – с. 153.
Новости загрузка новостей...