| Назва: | Основні засади техніки ефірного мовлення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 219,76 KB |
| Скачувань: | 140 |
В Україні за роки незалежності обсяг телемовлення зріс, а саме воно якісно змінилося, передусім, завдяки змінам, що відбулися в нашому суспільстві, його духовному відродженню. Поряд із державним телебаченням функціонує багато комерційних телестудій, та їхній рівень, на жаль, часто не відповідає запитам і потребам аудиторії.
Для розв'язання проблем подальшого поліпшення діяльності телебачення в Україні потрібні зусилля не лише журналістів-практиків, а й теоретиків - учених-лінгвістів, соціологів, психологів, філософів, культурологів та ін. Від їхніх поглиблених наукових досліджень та висновків, на які могла б спиратися практика, залежить також і рівень телевізійної критики у пресі, її можливості кваліфіковано аналізувати творчі здобутки й прорахунки на телеекрані.
Нинішня ситуація в електронних засобах масової інформації України відома безпрецедентним зростанням кількості суб'єктів діяльності, а отже, щораз відчутнішим дефіцитом кадрів. За цих умов об'єктивно зростає роль і значення вищих навчальних закладів, де є відповідна спеціалізація з тележурналістики.
Зростає кількість закордонних радіостанцій, каналів і програм телебачення, особливо кабельного, супутникового, що можна приймати в Україні. Посилюється вплив міжнародних радіостанцій і телебачення на радіослухачів, телеглядачів України, адже ін формаційні кордони - ефірні. Розширюється ринок інформації і завдяки нових інформагентств. Посилюється роль спеціалізованих журнальних видань і місцевих газет, поліпшується їх поліграфічне виконання. Зменшується роль центральної преси на території України, скорочуються тиражі київських видань, а то й зникають деякі київські газети та журнали, що не витримують конкуренції.
Продовжуватиметься комп'ютеризація всіх соціальних інститутів засобів масової комунікації. Україна природно входить у світ електронного видавництва .
Утворюються нові поліфункціональні системи швидкісного інформативного зв'язку - мультимедіа, що об'єднують комунікативні властивості радіо і телебачення, телефона і телеграфа, комп'ютерів і принтерів. За допомогою "мультимедійних" систем будь-який текст, зображення можуть бути записані на диски, зберігатися і передаватися за будь-якою адресою, знову бути відтвореним, надрукованим і тиражованим у будь-якій кількості .
Не можна не погодитися з дослідником І. М. Фроловим, що в майбутньому "відбудуться об'єднання всіх сучасних ЗМІ, а також відео, кіно, книг і бібліотек у всесвітньо інформаційну базу, нижчими ланками якої будуть, мабуть, побутові інтелектуальні термінали" .
В майбутньому засоби масової інформації - пресу, радіо, телебачення, чекає ще більша комерціалізація та ринкові відносини, перенасичення рекламою, зниження моральних, естетичних критеріїв, інтелектуального рівня й задоволення смаків середнього рівня.
У характері і перспективах використання, розвитку засобів масової комунікації України, впровадженні нових технологій і техніки є певні особливості. Технічне переоснащення СЗМК потребує величезних коштів для сучасного електронного обладнання, що дуже швидко старіє і потребує періодичної заміни на досконаліше.
Відсутність матеріальних ресурсів не дає змоги багатьом СЗМК самостійно подолати відставання, обладнати соціальні інститути масової комунікації сучасною технікою. Тому швидкість комп'ютеризації залежатиме від державних, комерційних і зарубіжних інвестицій. Яка буде частка внеску України, такий і буде вплив на політику, економіку, розвиток і діяльність СЗМК.
Вже сьогодні потреби України в комп'ютерах є приводом для активного втручання США. Із 50 крупних транснаціональних корпорацій 43 розміщені в СІЛА, що можуть збувати свою комп'ютерну техніку в Україні. Збут іноземних комп'ютерів лише збільшує фінансову, економічну і технологічну залежність України. їх засилля має не нейтральний політичний характер. Таке сприйняття розвитку є основою для наступного успішного втручання у країну транснаціональних корпорацій, що матиме серйозні економічні наслідки. Комп'ютерні мережі, банки даних містять величезну інформацію, яка мала би бути у чистих руках.
Вік інформації триває і в XXI столітті. У перспективі інформація - це найдорожчий товар, новий ресурс країни, як продукти й енергія. Тому інформацію треба відповідно берегти й охороняти.
Україна в перспективі підніметься на ще вищий щабель розвитку систем засобів масової комунікації. Але до того часу, поки не почне сама виробляти найновіші аудіовізуальні засоби, а купуватиме їх за кордоном, її чекає значне відставання від розвинутих країн світу.
Слід купувати не найновіші комп'ютери, а найновіші технології, швидко налагоджувати виробництво своїх найсучасніших засобів комунікації. В Україні є своя технічна база, інтелектуальний потенціал, який може подолати економічну кризу, розрив у економічному рівні з розвинутими країнами.
Для розв'язання проблем подальшого поліпшення діяльності телебачення в Україні потрібні зусилля не лише журналістів-практиків, а й теоретиків - учених-лінгвістів, соціологів, психологів, філософів, культурологів та ін. Від їхніх поглиблених наукових досліджень та висновків, на які могла б спиратися практика, залежить також і рівень телевізійної критики у пресі, її можливості кваліфіковано аналізувати творчі здобутки й прорахунки на телеекрані.
Нинішня ситуація в електронних засобах масової інформації України відома безпрецедентним зростанням кількості суб'єктів діяльності, а отже, щораз відчутнішим дефіцитом кадрів. За цих умов об'єктивно зростає роль і значення вищих навчальних закладів, де є відповідна спеціалізація з тележурналістики.
Зростає кількість закордонних радіостанцій, каналів і програм телебачення, особливо кабельного, супутникового, що можна приймати в Україні. Посилюється вплив міжнародних радіостанцій і телебачення на радіослухачів, телеглядачів України, адже ін формаційні кордони - ефірні. Розширюється ринок інформації і завдяки нових інформагентств. Посилюється роль спеціалізованих журнальних видань і місцевих газет, поліпшується їх поліграфічне виконання. Зменшується роль центральної преси на території України, скорочуються тиражі київських видань, а то й зникають деякі київські газети та журнали, що не витримують конкуренції.
Продовжуватиметься комп'ютеризація всіх соціальних інститутів засобів масової комунікації. Україна природно входить у світ електронного видавництва .
Утворюються нові поліфункціональні системи швидкісного інформативного зв'язку - мультимедіа, що об'єднують комунікативні властивості радіо і телебачення, телефона і телеграфа, комп'ютерів і принтерів. За допомогою "мультимедійних" систем будь-який текст, зображення можуть бути записані на диски, зберігатися і передаватися за будь-якою адресою, знову бути відтвореним, надрукованим і тиражованим у будь-якій кількості .
Не можна не погодитися з дослідником І. М. Фроловим, що в майбутньому "відбудуться об'єднання всіх сучасних ЗМІ, а також відео, кіно, книг і бібліотек у всесвітньо інформаційну базу, нижчими ланками якої будуть, мабуть, побутові інтелектуальні термінали" .
В майбутньому засоби масової інформації - пресу, радіо, телебачення, чекає ще більша комерціалізація та ринкові відносини, перенасичення рекламою, зниження моральних, естетичних критеріїв, інтелектуального рівня й задоволення смаків середнього рівня.
У характері і перспективах використання, розвитку засобів масової комунікації України, впровадженні нових технологій і техніки є певні особливості. Технічне переоснащення СЗМК потребує величезних коштів для сучасного електронного обладнання, що дуже швидко старіє і потребує періодичної заміни на досконаліше.
Відсутність матеріальних ресурсів не дає змоги багатьом СЗМК самостійно подолати відставання, обладнати соціальні інститути масової комунікації сучасною технікою. Тому швидкість комп'ютеризації залежатиме від державних, комерційних і зарубіжних інвестицій. Яка буде частка внеску України, такий і буде вплив на політику, економіку, розвиток і діяльність СЗМК.
Вже сьогодні потреби України в комп'ютерах є приводом для активного втручання США. Із 50 крупних транснаціональних корпорацій 43 розміщені в СІЛА, що можуть збувати свою комп'ютерну техніку в Україні. Збут іноземних комп'ютерів лише збільшує фінансову, економічну і технологічну залежність України. їх засилля має не нейтральний політичний характер. Таке сприйняття розвитку є основою для наступного успішного втручання у країну транснаціональних корпорацій, що матиме серйозні економічні наслідки. Комп'ютерні мережі, банки даних містять величезну інформацію, яка мала би бути у чистих руках.
Вік інформації триває і в XXI столітті. У перспективі інформація - це найдорожчий товар, новий ресурс країни, як продукти й енергія. Тому інформацію треба відповідно берегти й охороняти.
Україна в перспективі підніметься на ще вищий щабель розвитку систем засобів масової комунікації. Але до того часу, поки не почне сама виробляти найновіші аудіовізуальні засоби, а купуватиме їх за кордоном, її чекає значне відставання від розвинутих країн світу.
Слід купувати не найновіші комп'ютери, а найновіші технології, швидко налагоджувати виробництво своїх найсучасніших засобів комунікації. В Україні є своя технічна база, інтелектуальний потенціал, який може подолати економічну кризу, розрив у економічному рівні з розвинутими країнами.
Новости загрузка новостей...