| Назва: | Основні засади техніки ефірного мовлення |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 219,76 KB |
| Скачувань: | 140 |
Як зазначено в газеті "День" (09.07.2004), те, що українофобія давно стала частиною російської політики, добре відомо тим, у кого родичі чи знайомі живуть у Росії. З їхніх запитань в ефірі стосовно України відчутні страхи за нас, побоювання за нашу долю без "старшого брата". Ці уявлення, як пише автор публікації "Імпортована вульгарщина", настільки безглузді, що можна лише припускати, які нісенітниці про Україну та українців нав'язують росіянам російські ЗМІ. Ось і в одному з випусків нагієвського епатажного шоу "Окна", закупленого і демонстрованого в Україні "Новим каналом", "високоінтелектуальна" "віконна" студія обговорювала, що робити з двома "хохлушками", які, за надуманою версією авторів програми (про реальність фактів тут і в усіх інших шоу Нагієва не йдеться), виправляють "хохляцький говір", займаючись оральним сексом. Вони були представлені як типові представники всієї країни, як жива її характеристика. І цю "характеристику" було підсумовано "високоморальним" російським ведучим, який, звертаючись до розбещених інородців, заявив: "коли ви приїжджаєте до пристойної цивілізованої країни (маючи на увазі - до Росії), то поводьте себе пристойно". Немає меж здивуванню Олександри Рябченко ("Народне слово", 01.01.2005) разом із тисячами чи й мільйонами телеглядачів із приводу того, що "Новий канал" подав людям до вечері "На Святвечір . "Окна"!" Авторка кореспонденції під такою назвою різко осуджує постійне прагнення керівництва телеканалів остаточно зруйнувати все те, що вирізняє українську націю з-поміж інших народів, небажання створювати для українців програми на базі власне національної традиції. І не треба скаржитися, що немає коштів, зауважив О. Рябченко, бо ж звідкіля вони беруться на закупівлю російського "ширпотребу" на кшталт "Алі-Баби", прісних російськомовних і,здебільшого, російськоакгорих "інтерівських" фільмів Оксани Байрак чи "плюсівського" "Подарка судьбьі", або відвертого знущання, як-от "Сорочинський ярмарок" із Сердючкою в головній ролі. Але те, що на Святвечір, коли люди прославляють народження Ісуса Христа, в ефір виходить одіозна програма "Окна", - переповнило чашу терпіння. "Новому каналу" чомусь минувся безкарно показ того московського телепродукту, про який ішлося вище. Тому редакція "Народного слова" ще раз звернулася до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення з вимогою позбавити ліцензії "Новий канал" за систематичне знущання програмою "Окна" з України й українців. Демонстрацією російських серіалів наше телебачення лиє воду на млин північного сусіда, сприяє тому, щоб Україну розглядали не інакше, як частину російськомовного ринку. Про це писав, зокрема, Олег Іващук у кореспонденції "Сниться наш фільм . російською мовою" в газеті "Слово Просвіти" (24.06.2004). "Останнім часом, - зазначив він, - у нижній частині телеекрана можна побачити такий собі фіговий листок, яким намагаються приховати безсоромну політику русифікації. Йдеться про українські субтитри в російськомовних серіалах. Ніщо інше, як насмішка над рішеннями Нацради стосовно україномовності телерадіопростору, які голова цієї установи Борис Холод цілком серйозно оголосив "історичними". Та субтитри ще більше загострюють проблему".
Однак рекомендація так і залишилася рекомендацією, тобто порадою, пропозицією, побажанням, і ситуації в ефірі з українською піснею вона суттєво не змінила. Про це йдеться в опублікованих у пресі листах справедливо обурених телеглядачів, в інтерв'ю з відомими виконавцями.
Чіткою є позиція щодо мови в цілому та ефірного мовлення зокрема й іншої відомої співачки. "Марія Бурмака: "Час навести лад у своєму житті, в своєму домі" - такий заголовок інтерв'ю з нею у газеті "Слово Просвіти" (27.05.2004). Відповідаючи на запитання "Що для Вас українська мова?", вона сказала: "Це моя рідна мова, мова мого щоденного спілкування, мова, якою я розмовляю зі своєю дитиною . Я - українська співачка, яка пише авторські пісні й співає українською. І люди, що приїжджають в Україну і чують мене, розуміють: людина співає українською мовою, отже, ми в Україні. А скільки є ще артистів, яких можна послухати, але не зрозуміти, в якій країні ти знаходишся . Оскільки я народилася на цій землі, то й мелодії моїх пісень є українськими коренево"[8].
3.2.Порушення норм на українських телеканалах
Мовознавча наука як і будь-яка інша, існує не лише в собі і для себе: її результати через різні канали повинні поширюватись назовні - в середовище неспеціалістів. Одним з таких популяризаторів, а одночасно й кодифікаторів мовознавчих знань мало б бути телебачення.
Особливу увагу привертає мовлення телеведучих. Адже з допомогою засобів мови вони не лише інформують, а й впливають на мову, мовні норми (вимову, мелодику), словниковий запас глядачів. Така наука телеефіру часто результативніша, ніж мова школи, підручників і т.д.
Однак рекомендація так і залишилася рекомендацією, тобто порадою, пропозицією, побажанням, і ситуації в ефірі з українською піснею вона суттєво не змінила. Про це йдеться в опублікованих у пресі листах справедливо обурених телеглядачів, в інтерв'ю з відомими виконавцями.
Чіткою є позиція щодо мови в цілому та ефірного мовлення зокрема й іншої відомої співачки. "Марія Бурмака: "Час навести лад у своєму житті, в своєму домі" - такий заголовок інтерв'ю з нею у газеті "Слово Просвіти" (27.05.2004). Відповідаючи на запитання "Що для Вас українська мова?", вона сказала: "Це моя рідна мова, мова мого щоденного спілкування, мова, якою я розмовляю зі своєю дитиною . Я - українська співачка, яка пише авторські пісні й співає українською. І люди, що приїжджають в Україну і чують мене, розуміють: людина співає українською мовою, отже, ми в Україні. А скільки є ще артистів, яких можна послухати, але не зрозуміти, в якій країні ти знаходишся . Оскільки я народилася на цій землі, то й мелодії моїх пісень є українськими коренево"[8].
3.2.Порушення норм на українських телеканалах
Мовознавча наука як і будь-яка інша, існує не лише в собі і для себе: її результати через різні канали повинні поширюватись назовні - в середовище неспеціалістів. Одним з таких популяризаторів, а одночасно й кодифікаторів мовознавчих знань мало б бути телебачення.
Особливу увагу привертає мовлення телеведучих. Адже з допомогою засобів мови вони не лише інформують, а й впливають на мову, мовні норми (вимову, мелодику), словниковий запас глядачів. Така наука телеефіру часто результативніша, ніж мова школи, підручників і т.д.
Новости загрузка новостей...