| Назва: | Дієслово. Дієвідміна |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 3,84 KB |
| Скачувань: | 14 |
Дієслово. Дієвідміна
(Verbum)
Дієслівні категорії (спосіб, час, стан, число, особа) такі, як у рідній мові.
ЧАС (Tempus)
У латинській мові є такі часи:
Praesens - теперішній час;
Imperfectum - минулий час недоконаного виду;
Perfectum - минулий час доконаного виду
Plusquamperfectum - давноминулий час (звичайно означає дію, яка відбулася раніше іншої минулої дії);
Futurum primum (I) - майбутній перший або недоконаного виду;
Futurum secundum (II) - майбутній другий (означає дію, попередню щодо іншої майбутньої дії).
СПОСІБ (Modus)
Modus indicativus - дійсний спосіб
Modus coniunctivus - кон'юнктив (умовний спосіб)
Modus imperativus - наказовий спосіб
СТАН (Genus)
Activum - активний стан
Passivum - пасивний стан
ЧИСЛО (Numerus)
Singularis - однина
Pluralis - множина
ОСОБА (Persona)
Prima ( persona) - перша особа
Secunda - друга особа
Tertia - третя особа
ДІЄВІДМІНА (Coniugatio)
У латинській мові є чотири дієвідміни. Вихідною формою є неозначена форма дієслова (infinitivus). Інфінітиви теперішнього часу закінчуються на -re
Ornare - прикрашати
Movere - рухати
Legere - читати
Capere - брати
Statuere - постановляти
Audire - слухати
Визначаємо приналежність дієслова до дієвідміни за голосним, який стоїть перед -re. Отже, для дієслів І дієвідміни характенре “а” (довге), для ІІ дієвідміни - “е” (довге), для ІІІ дієвідміни - “е” (коротке) і для IV дієвідміни - “і” (довге)
Основи дієслів теперішнього часу визначаємо, відкинувши в І, ІІ та ІV дієвідмінах -re, а в ІІІ дієвідміні - -еre. Таким чином основи дієслів:
І Ornare - основа orna-
ІІ Movere - основа move-
ІІІ Legere - основа leg-
ІІІ Capere - основа capi-
ІІІ Statuere -основа statu-
( У ІІІ дієвідміні основи закінчуються на приголосні, а також на голосні “u” та“i”)
IV Audire - основа audi-
Основних форм дієслова чотири, але на першому етапі рекомендується записувати і вивчати дієслова в двох формах: 1) перша особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану; 2) неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану.
Наприклад: orno (інфінітив записується скорочено) - прикрашати.
Moveo, -ere - рухати
Lego, -ere - читати
Capio, -ere - брати
Statuo, -ere - постановляти
Audio, -ere - слухати
Визначте, до яких дієвідмін належать дієслова
Laboro, -are - працювати
Mitto, -ere - посилати
Finio, -ire - закінчувати
Laudo, -are - хвалити
Habeo, -ere - мати
Scribo, -ere - писати
Nutrio, -ire - годувати
SUM, ESSE, FUI - БУТИ
Tempus Indicativus Coniunctivus Imperativus Formae infinitae
Prae- sens Sing sum es est sim sis sit es Infinitivus: Esse
Plur 1. sumus estis sunt simus sitis sint este
Imper fec- tum Sing eram eras erat essem esses esset
Plur eramus eratis erant essemus essetis essent
Futu- rum I Sing ero eris erit esto Participium: futurus, -a, -um Infinitivus futurus, -a, -um esse (fore)
Plur erimus eritis erunt estote
Per- fec- tum Sing fui fuisti fuit fuerim fueris fuerit Infinitivus: fuisse
Plur fuimus fuitis fuerunt fuerimus fueritis fuerint
Plus- quam- perfec tum Sing fueram fueras fuerat fuissem fuisses fuisset
Plur fueramus fueratis fuerant fuissemus fuissetis fuissent
Futu- rum II Sing fuero fueris fuerit
Plur fuerimus fueritis fuerint
(Verbum)
Дієслівні категорії (спосіб, час, стан, число, особа) такі, як у рідній мові.
ЧАС (Tempus)
У латинській мові є такі часи:
Praesens - теперішній час;
Imperfectum - минулий час недоконаного виду;
Perfectum - минулий час доконаного виду
Plusquamperfectum - давноминулий час (звичайно означає дію, яка відбулася раніше іншої минулої дії);
Futurum primum (I) - майбутній перший або недоконаного виду;
Futurum secundum (II) - майбутній другий (означає дію, попередню щодо іншої майбутньої дії).
СПОСІБ (Modus)
Modus indicativus - дійсний спосіб
Modus coniunctivus - кон'юнктив (умовний спосіб)
Modus imperativus - наказовий спосіб
СТАН (Genus)
Activum - активний стан
Passivum - пасивний стан
ЧИСЛО (Numerus)
Singularis - однина
Pluralis - множина
ОСОБА (Persona)
Prima ( persona) - перша особа
Secunda - друга особа
Tertia - третя особа
ДІЄВІДМІНА (Coniugatio)
У латинській мові є чотири дієвідміни. Вихідною формою є неозначена форма дієслова (infinitivus). Інфінітиви теперішнього часу закінчуються на -re
Ornare - прикрашати
Movere - рухати
Legere - читати
Capere - брати
Statuere - постановляти
Audire - слухати
Визначаємо приналежність дієслова до дієвідміни за голосним, який стоїть перед -re. Отже, для дієслів І дієвідміни характенре “а” (довге), для ІІ дієвідміни - “е” (довге), для ІІІ дієвідміни - “е” (коротке) і для IV дієвідміни - “і” (довге)
Основи дієслів теперішнього часу визначаємо, відкинувши в І, ІІ та ІV дієвідмінах -re, а в ІІІ дієвідміні - -еre. Таким чином основи дієслів:
І Ornare - основа orna-
ІІ Movere - основа move-
ІІІ Legere - основа leg-
ІІІ Capere - основа capi-
ІІІ Statuere -основа statu-
( У ІІІ дієвідміні основи закінчуються на приголосні, а також на голосні “u” та“i”)
IV Audire - основа audi-
Основних форм дієслова чотири, але на першому етапі рекомендується записувати і вивчати дієслова в двох формах: 1) перша особа однини теперішнього часу дійсного способу активного стану; 2) неозначена форма дієслова теперішнього часу активного стану.
Наприклад: orno (інфінітив записується скорочено) - прикрашати.
Moveo, -ere - рухати
Lego, -ere - читати
Capio, -ere - брати
Statuo, -ere - постановляти
Audio, -ere - слухати
Визначте, до яких дієвідмін належать дієслова
Laboro, -are - працювати
Mitto, -ere - посилати
Finio, -ire - закінчувати
Laudo, -are - хвалити
Habeo, -ere - мати
Scribo, -ere - писати
Nutrio, -ire - годувати
SUM, ESSE, FUI - БУТИ
Tempus Indicativus Coniunctivus Imperativus Formae infinitae
Prae- sens Sing sum es est sim sis sit es Infinitivus: Esse
Plur 1. sumus estis sunt simus sitis sint este
Imper fec- tum Sing eram eras erat essem esses esset
Plur eramus eratis erant essemus essetis essent
Futu- rum I Sing ero eris erit esto Participium: futurus, -a, -um Infinitivus futurus, -a, -um esse (fore)
Plur erimus eritis erunt estote
Per- fec- tum Sing fui fuisti fuit fuerim fueris fuerit Infinitivus: fuisse
Plur fuimus fuitis fuerunt fuerimus fueritis fuerint
Plus- quam- perfec tum Sing fueram fueras fuerat fuissem fuisses fuisset
Plur fueramus fueratis fuerant fuissemus fuissetis fuissent
Futu- rum II Sing fuero fueris fuerit
Plur fuerimus fueritis fuerint