| Назва: | Правова держава і громадянське суспільство |
| Тип: | Курсові роботи |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 28,68 KB |
| Скачувань: | 668 |
Скачати цей реферат українською
Основою кожного громадянського суспільства є, поза сумнівом, приватна власність, яка може існувати і розвиватись у різних формах. Упродовж століть визначні філософи та громадські діячі відзначали велику користь власності як основи суспільства. Ще в середині XIX ст. М. І. Костомаров писав у своїй праці «Дві руські народності», що в Україні кожен хлібороб є самостійним власником свого добра, яке дає йому необхідні переваги в суспільному житті. Російський просвітитель І. П. Пнін на початку того ж століття зазначав, що тільки власність громадянина є душею громадянського співжиття та безпеки особистості. Щодо знаного російського філософа В. С. Соловйова, то він взагалі підкреслював, що, згідно із загальноприйнятим філософським визначенням, власність це не що інше, як ідеальне продовження особистості в речах чи її перенесення на речі.
Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування громадянського суспільства:
1) забезпечення свободи та ініціативності людини, що спрямовані на задоволення її розумних потреб і не шкодять загальним інтересам;
2) такий розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;
3) ліквідація відчуженості людини від соціально-економічних структур і політичних інститутів та реальне забезпечення здійснення принципу рівних для всіх можливостей;
4) забезпечення прав і свобод людини і громадянина державою, її органами та соціальними структурами громадянського суспільства;
5) багатоманітність різних форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;
6) здійснення справедливого твердження, що лише у і власності особа виступає як розум і тільки володіючи власністю людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її починаннях;
7) реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого — визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;
8) наявність “середнього класу” як соціальної бази громадянського суспільства;
9) відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства;
10) існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує задоволення інтересів різних груп і верств населення;
11) активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних спільностей людей (сім'я, корпорації, громадські організації, трудові колективи, етнічні, конфесійні та інші об'єднання людей);
12) визнання і матеріалізація ідей зверхності права, особ-. ливістю якого має бути поділ права на публічне і приватне, основними ознаками останнього є орієнтація на людину-власника;
13) рівний правовий статус у цивільних відносинах, поєднання інтересів державних, громадських структур і громадянина;
14) детальне регулювання різноманітних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання;
15) розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного та ін.).
Висновок
Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.
Сучасна українська ситуація уже не має всіх класичних ознак, властивих політичній системі Радянського Союзу. Сьогодні в Україні уже існують незалежні громадські організації, які беруть на себе ті чи інші захисні функції. Однак вони все ще занадто кволі, щоб “зламати” ситуацію на свою користь. Майбутнє покаже, який шлях самоочищення обере наша система. При цьому треба лише усвідомити, що коли ми хочемо справді цивілізованої суспільної системи, яка здатна до самоочищення, то повинні не тільки чітко збалансувати між собою усі три гілки влади, щоб кожна з них могла діяти ефективно, а й розвинути повноцінне громадянське суспільство, зокрема незалежну пресу й незалежні громадські організації.
Наявна теоретична спадщина та деякі наукові розробки дозволяють сформулювати основні риси формування громадянського суспільства:
1) забезпечення свободи та ініціативності людини, що спрямовані на задоволення її розумних потреб і не шкодять загальним інтересам;
2) такий розвиток суспільних відносин, за якого людина розглядається як мета, а не як засіб;
3) ліквідація відчуженості людини від соціально-економічних структур і політичних інститутів та реальне забезпечення здійснення принципу рівних для всіх можливостей;
4) забезпечення прав і свобод людини і громадянина державою, її органами та соціальними структурами громадянського суспільства;
5) багатоманітність різних форм власності, серед яких приватна власність в її різних формах посідає домінуюче місце як основа ініціативної, творчої підприємницької діяльності;
6) здійснення справедливого твердження, що лише у і власності особа виступає як розум і тільки володіючи власністю людина може бути справді вільною та ініціативною в усіх її починаннях;
7) реалізація багатоманітності духовного життя суспільства, в основі якого — визнання гуманістичних і демократичних за сутністю загальнолюдських цінностей;
8) наявність “середнього класу” як соціальної бази громадянського суспільства;
9) відсутність жорсткої регламентації з боку держави приватного життя членів суспільства;
10) існування розвиненої соціальної структури, яка гарантує задоволення інтересів різних груп і верств населення;
11) активна участь у суспільному житті недержавних самоврядних спільностей людей (сім'я, корпорації, громадські організації, трудові колективи, етнічні, конфесійні та інші об'єднання людей);
12) визнання і матеріалізація ідей зверхності права, особ-. ливістю якого має бути поділ права на публічне і приватне, основними ознаками останнього є орієнтація на людину-власника;
13) рівний правовий статус у цивільних відносинах, поєднання інтересів державних, громадських структур і громадянина;
14) детальне регулювання різноманітних видів відносин у сфері підприємництва, ринкового господарювання;
15) розвиток орієнтованих на регулювання підприємницької діяльності нових галузей права (комерційного, банківського, вексельного та ін.).
Висновок
Правова держава — це така держава, в якій досягнуто пріоритет прав людини; яка зв'язана саме цим правом і підкоряється йому; де законодавча, виконавча і судова гілки влади закріплюють, гарантують і забезпечують права людини, народу і людства у повсякденній діяльності.
Сучасна українська ситуація уже не має всіх класичних ознак, властивих політичній системі Радянського Союзу. Сьогодні в Україні уже існують незалежні громадські організації, які беруть на себе ті чи інші захисні функції. Однак вони все ще занадто кволі, щоб “зламати” ситуацію на свою користь. Майбутнє покаже, який шлях самоочищення обере наша система. При цьому треба лише усвідомити, що коли ми хочемо справді цивілізованої суспільної системи, яка здатна до самоочищення, то повинні не тільки чітко збалансувати між собою усі три гілки влади, щоб кожна з них могла діяти ефективно, а й розвинути повноцінне громадянське суспільство, зокрема незалежну пресу й незалежні громадські організації.