| Назва: | Відповіді до екзамену з Всесвітньої історії |
| Тип: | Шпори, шпаргалки |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 290,8 KB |
| Автор: | Заєць Л.А |
| Надіслав(ла): | Заєць Л.А |
| Опис: | Відповіді до екзамену з всесвітньої історії за програмою ВУЗу |
| Скачувань: | 472 |
З’явилося в шумеро – аккадському суспільстві й рабство, що правда воно носили патріархальний характер ( раб сприймався не як чужинець, а як член общини). Основним джерелом рабства попервах були війни, згодом з’явилися інші джерела – боргова кабала, само продаж і продаж членів сім’ї, спадкове рабство, обернення в рабство за вироком суду, тощо. Рабський труд використовувався на іригаційних роботах, у ремеслі.
Отож, суспільство в Месопотамії Ранньодинастичної доби склалося з трьох класів: соціальної верхівки, яка могла використовувати чужу працю, середніх прошарків, які залишалися вільними і використовували свою працю, та суспільних низів, які не мали власності на засоби виробництва й визискувалися державою або приватними власниками.
12. ПЕРІОДІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У МЕСОПОТАМІЇ.
Надійне датування історичних подій – одна з найскладніших проблем у шумерології та ассиріології . У різних частинах Месопотамії літочислення велося не однаково. У Південній Месопотамії календарному року просто давали назву чогось примітного в житті суспільства, наприклад: «Рік, коли обійняв посаду верховний жреці богині Інанни». У Північній Месопотамії рік називався ім’ям особливого чиновника – епоніма лімму , який попервах виконував свої обов’язки тільки пів року, тож і рік тривав стільки же. Треба відмітити ще одну розбіжність – Месопотамський календар був місячний і відставав від астрономічного на кілька діб, щоб узгодити свій календарний рік з астрономічним його доповнювали час від часу тринадцятим місяцем, але до середини І тис. до н. е. робили це безсистемно. Використовуючи події які пов’язані з сонячним затемненням, стародавні записи фаз Венери, радіовуглицевий і дендрохронологічний методи, ученні склали таку хронологічну послідовність для Стародавньої Месопотамії:
Епоха архаїки
Ранньодинастична епоха:
Перший ранньодинастичний період, на який припадає
Посилення міста – держави Кіш
Другий ранньодинастичний період, на який припадає посилення міста – держави Урук (біблійський Ерех)
Третій ранньодинастичний період, на який припадає посилення міста – держави Ур.
Аккадське царство
Шумеро – Аккадське царство
Старовавілонське царство
Середньовавілонське царство
(Касситська Вавілонія)
Політичний занепад Вавілона
Нововавілонське царство
…………………………………………………………………
Староассирійське царство
Середньоассирійське царство
Новоассрійське царство
До 2900 р. до н. е.
XXVIII – XXVII ст. до н. е.
XXVII – XXVI ст. до н.е.
XXV – XXIV ст. до н. е.
XXIV – XXIII ст. до н. е.
XXII – XXI ст. до н. е.
XIX – XVIII ст. до н. е.
XVI – XII ст. до н. е.
XII – VII ст. до н. е.
VII – VI ст. до н. е.
…………………………………………………………………
XX – XVI ст. до н. е.
XV – XI ст. до н. е.
X – VII ст. до н. е.
13. Політична історія Ассирії: від виникнення держави до її занепаду.
В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилась близько XVIII ст. до н. е. Першим Ассирійським царем здебільшого вважають Шамші – Адада І, а найдавнішою столицею – м. Ашшур, проте слід мати на увазі, що сама назва « Ассирія» з’явилась лише в середині ІІ тис. до н. е. , але коли Шамші – Адад І помер його державу завоював вавілонський цар Хаммурапі так почалося майже тисячолітнє військово – політичне протистояння між Ассирією та Вавилоном.
У середині ІІ тис. до н. е. Вавилонію завоювали кассити, але Ассирії від цього не стало легше, бо її саму тоді підкорила сусідня Мітанні, Хетське царство паралізувало ассирійську торгівлю в Малій Азії, єгиптяни витіснили ассирійських купців із Сирії. Однак ассирійські царі все ж таки знайшли вихід – за спиною Вавилону і Мітанні вони уклали угоду з Єгиптом, викликавши безсилу лють царів цих держав. З XV ст. до н. е. ассирійські царі поступово відроджували міжнародний престиж своєї держави. Так, Ашшур – Ураліт І, який першим почав називати себе царем країни Ассирія, визволився з – під мітаннійської опіки і ненадовго завоював Вавилон.
Отож, суспільство в Месопотамії Ранньодинастичної доби склалося з трьох класів: соціальної верхівки, яка могла використовувати чужу працю, середніх прошарків, які залишалися вільними і використовували свою працю, та суспільних низів, які не мали власності на засоби виробництва й визискувалися державою або приватними власниками.
12. ПЕРІОДІЗАЦІЯ ІСТОРІЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ У МЕСОПОТАМІЇ.
Надійне датування історичних подій – одна з найскладніших проблем у шумерології та ассиріології . У різних частинах Месопотамії літочислення велося не однаково. У Південній Месопотамії календарному року просто давали назву чогось примітного в житті суспільства, наприклад: «Рік, коли обійняв посаду верховний жреці богині Інанни». У Північній Месопотамії рік називався ім’ям особливого чиновника – епоніма лімму , який попервах виконував свої обов’язки тільки пів року, тож і рік тривав стільки же. Треба відмітити ще одну розбіжність – Месопотамський календар був місячний і відставав від астрономічного на кілька діб, щоб узгодити свій календарний рік з астрономічним його доповнювали час від часу тринадцятим місяцем, але до середини І тис. до н. е. робили це безсистемно. Використовуючи події які пов’язані з сонячним затемненням, стародавні записи фаз Венери, радіовуглицевий і дендрохронологічний методи, ученні склали таку хронологічну послідовність для Стародавньої Месопотамії:
Епоха архаїки
Ранньодинастична епоха:
Перший ранньодинастичний період, на який припадає
Посилення міста – держави Кіш
Другий ранньодинастичний період, на який припадає посилення міста – держави Урук (біблійський Ерех)
Третій ранньодинастичний період, на який припадає посилення міста – держави Ур.
Аккадське царство
Шумеро – Аккадське царство
Старовавілонське царство
Середньовавілонське царство
(Касситська Вавілонія)
Політичний занепад Вавілона
Нововавілонське царство
…………………………………………………………………
Староассирійське царство
Середньоассирійське царство
Новоассрійське царство
До 2900 р. до н. е.
XXVIII – XXVII ст. до н. е.
XXVII – XXVI ст. до н.е.
XXV – XXIV ст. до н. е.
XXIV – XXIII ст. до н. е.
XXII – XXI ст. до н. е.
XIX – XVIII ст. до н. е.
XVI – XII ст. до н. е.
XII – VII ст. до н. е.
VII – VI ст. до н. е.
…………………………………………………………………
XX – XVI ст. до н. е.
XV – XI ст. до н. е.
X – VII ст. до н. е.
13. Політична історія Ассирії: від виникнення держави до її занепаду.
В північних, гористих областях Месопотамії державність з’явилась близько XVIII ст. до н. е. Першим Ассирійським царем здебільшого вважають Шамші – Адада І, а найдавнішою столицею – м. Ашшур, проте слід мати на увазі, що сама назва « Ассирія» з’явилась лише в середині ІІ тис. до н. е. , але коли Шамші – Адад І помер його державу завоював вавілонський цар Хаммурапі так почалося майже тисячолітнє військово – політичне протистояння між Ассирією та Вавилоном.
У середині ІІ тис. до н. е. Вавилонію завоювали кассити, але Ассирії від цього не стало легше, бо її саму тоді підкорила сусідня Мітанні, Хетське царство паралізувало ассирійську торгівлю в Малій Азії, єгиптяни витіснили ассирійських купців із Сирії. Однак ассирійські царі все ж таки знайшли вихід – за спиною Вавилону і Мітанні вони уклали угоду з Єгиптом, викликавши безсилу лють царів цих держав. З XV ст. до н. е. ассирійські царі поступово відроджували міжнародний престиж своєї держави. Так, Ашшур – Ураліт І, який першим почав називати себе царем країни Ассирія, визволився з – під мітаннійської опіки і ненадовго завоював Вавилон.
Новости загрузка новостей...