| Назва: | Відповіді до екзамену з Всесвітньої історії |
| Тип: | Шпори, шпаргалки |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 290,8 KB |
| Автор: | Заєць Л.А |
| Надіслав(ла): | Заєць Л.А |
| Опис: | Відповіді до екзамену з всесвітньої історії за програмою ВУЗу |
| Скачувань: | 472 |
Лише впродовж 80 – 90р в Є. було виявлено: кілька гробниць високопоставлених чиновників, другу сонячну барку фараона Хеопса, нижній храм цього фараона, призначений для бальзамування тіла, 24 статуї на території Луксорського храму, некрополь будівельників пірамід у Гізі, найбільшу єгипетську скельну гробницю для 52 мумій синів Рамзеса ІІ. У 1986 - 1987 французькі та японські вчені обстежили піраміду Хеопса і виявили в її товщі заспану піском камеру невідомого призначення та тунель у напрямку Великого сфінкса.
8. Джерела для вивчення історії стародавнього Єгипту.
Джерела з історії Стародавнього Єгипту поділяються на чотири групи: староєгипетські письменні пам’ятки, повідомлення античних авторів та Біблії про Єгипет, жанрові сцени, зображені на стінах храмів та гробниць, пам’ятки матеріальної культури.
З писемних джерел єгиптологи найбільше цінують списки фараонів, викарбувані на стінах храмів у Карнаці, Абідосі та Сак кара. Ці списки містять не лише імена фараонів, а й роки їх царювання. Цінну історичну інформацію містять також царські літописи « Палермський камінь», «Анали ТутмосаІІІ», «Стела Піанхі» тощо.
Про наукові знання розповідають словники, задачники, медичні та астрономічні трактати, «енциклопедія Аменемопе». Релігійне життя відображене в багатій заупокійній літературі: « Тексти пірамід», «Тексти саркофагів», «Книга мертвих» тощо.
Важливим, часом незамінним доповненням до писемних джерел, є напрочуд реалістичні жанрові сцени на кольорових рельєфах і розписах єгипетських храмів, гробниць і саркофагів. Цінні повідомлення містяться в іноземних – вавілонських, ассирійських, кушитських та інших написах. З античних авторів найповніше описав Є. «батько історії» Геродот, який у 445р до н. е. побував у цій країні. « Батько географії» Страбон описав природно – кліматичні умови Є., господарське життя єгиптян, а Пліній Старший - технологію виробництва папірусу. Особливо цінними для єгиптологів є робота єгипетського жерця Манефона, який жив у IV – III ст.. до н.е. і написав двотомну грецько мовну «Історію Єгипту». Манефон користувався фондами храмових архівів і бібліотек, тому його повідомлення про Єгипет достовірні.
Виявленні археологам пам’ятки матеріальної культури стосуються різних періодів староєгипетської історії, у тому числі і найдавнішого, і є цінним доповненням до писемних джерел. Однак загалом історія староєгипетської цивілізації відображена в них, як і в писемних джерелах, нерівномірно. Зокрема дуже невиразні сліди залишились від її темних – перехідних періодів .
9. Розвиток науки і освіти у Єгипті.
Складність староєгипетського письма спричинила появу в суспільстві Стародавнього Єгипту культу грамотності. Грамоту єгиптяни здобували у платних школах, які існували здебільше при храмах. Школярі не тільки навчались читати і писати, а й опановували тодішні наукові знання. Школи готували грамотних чиновників - діловодів яким присвоювали звання « писця, що отримав дощечку». Любов до навчання прищеплювалась за допомогою бамбукової полиці.
Науки з її теоретичними абстракціями в Є. не існувало, можна говорити про існування суто прикладних наукових знань, які перебували у симбіозі з релігійно – міфологічним світоглядом. У трудових буднях єгиптяни буквально на кожному кроці стикалися з потребою здійснювати математичні підрахунки, тому з давніх-давен вони розвинули математику. В ІІІ тис. до н.е. вони вже знали арифметичну І, можливо геометричну прогресії, розв’язували рівняння з одним невідомим, обчислювали площу трикутника, круга, поверхню кулі, об’єм окремих просторових фігур, єгиптяни користувались примітивною системою дробів.
Рівень астрономічних знань у країні виявився достатнім для створення простого і зручного сонячного календаря. Добу єгиптяни білили на 24 години, що потім стало надбанням усього людства.
Однак найбільших успіхів стародавні єгиптяни досягли в галузі медичних знань. Для того щоб провести бальзамування, треба провести розтин, тому єгиптяни добре розбирались в анатомії. Як повідомляв Геродот, єгипетські медики на той час вже спеціалізувалися у лікуванні окремих недуг, проводили складні операції, зокрема трепанацію черепа. Староєгипетська медицина вплинула на розвиток античної медицини. Єгипетська рецептура використовувалась в середньовічній арабській та європейській медицині.
У галузі гуманітарних знань, передусім філологічних, успіхи єгиптян були скромнішими. Розвиткові єгипетської лінгвістики перешкоджала одномірність населення. Щодо історичних знань, то вони теж перебували в зародковому стані, оскільки зводилися лише до фіксації основних подій. Найвищим досягненням староєгипетської традиції стала історична праця жерця Мане фона, яка має важливе значення для сучасної єгиптології.
10. Культ фараона у Єгипті.
8. Джерела для вивчення історії стародавнього Єгипту.
Джерела з історії Стародавнього Єгипту поділяються на чотири групи: староєгипетські письменні пам’ятки, повідомлення античних авторів та Біблії про Єгипет, жанрові сцени, зображені на стінах храмів та гробниць, пам’ятки матеріальної культури.
З писемних джерел єгиптологи найбільше цінують списки фараонів, викарбувані на стінах храмів у Карнаці, Абідосі та Сак кара. Ці списки містять не лише імена фараонів, а й роки їх царювання. Цінну історичну інформацію містять також царські літописи « Палермський камінь», «Анали ТутмосаІІІ», «Стела Піанхі» тощо.
Про наукові знання розповідають словники, задачники, медичні та астрономічні трактати, «енциклопедія Аменемопе». Релігійне життя відображене в багатій заупокійній літературі: « Тексти пірамід», «Тексти саркофагів», «Книга мертвих» тощо.
Важливим, часом незамінним доповненням до писемних джерел, є напрочуд реалістичні жанрові сцени на кольорових рельєфах і розписах єгипетських храмів, гробниць і саркофагів. Цінні повідомлення містяться в іноземних – вавілонських, ассирійських, кушитських та інших написах. З античних авторів найповніше описав Є. «батько історії» Геродот, який у 445р до н. е. побував у цій країні. « Батько географії» Страбон описав природно – кліматичні умови Є., господарське життя єгиптян, а Пліній Старший - технологію виробництва папірусу. Особливо цінними для єгиптологів є робота єгипетського жерця Манефона, який жив у IV – III ст.. до н.е. і написав двотомну грецько мовну «Історію Єгипту». Манефон користувався фондами храмових архівів і бібліотек, тому його повідомлення про Єгипет достовірні.
Виявленні археологам пам’ятки матеріальної культури стосуються різних періодів староєгипетської історії, у тому числі і найдавнішого, і є цінним доповненням до писемних джерел. Однак загалом історія староєгипетської цивілізації відображена в них, як і в писемних джерелах, нерівномірно. Зокрема дуже невиразні сліди залишились від її темних – перехідних періодів .
9. Розвиток науки і освіти у Єгипті.
Складність староєгипетського письма спричинила появу в суспільстві Стародавнього Єгипту культу грамотності. Грамоту єгиптяни здобували у платних школах, які існували здебільше при храмах. Школярі не тільки навчались читати і писати, а й опановували тодішні наукові знання. Школи готували грамотних чиновників - діловодів яким присвоювали звання « писця, що отримав дощечку». Любов до навчання прищеплювалась за допомогою бамбукової полиці.
Науки з її теоретичними абстракціями в Є. не існувало, можна говорити про існування суто прикладних наукових знань, які перебували у симбіозі з релігійно – міфологічним світоглядом. У трудових буднях єгиптяни буквально на кожному кроці стикалися з потребою здійснювати математичні підрахунки, тому з давніх-давен вони розвинули математику. В ІІІ тис. до н.е. вони вже знали арифметичну І, можливо геометричну прогресії, розв’язували рівняння з одним невідомим, обчислювали площу трикутника, круга, поверхню кулі, об’єм окремих просторових фігур, єгиптяни користувались примітивною системою дробів.
Рівень астрономічних знань у країні виявився достатнім для створення простого і зручного сонячного календаря. Добу єгиптяни білили на 24 години, що потім стало надбанням усього людства.
Однак найбільших успіхів стародавні єгиптяни досягли в галузі медичних знань. Для того щоб провести бальзамування, треба провести розтин, тому єгиптяни добре розбирались в анатомії. Як повідомляв Геродот, єгипетські медики на той час вже спеціалізувалися у лікуванні окремих недуг, проводили складні операції, зокрема трепанацію черепа. Староєгипетська медицина вплинула на розвиток античної медицини. Єгипетська рецептура використовувалась в середньовічній арабській та європейській медицині.
У галузі гуманітарних знань, передусім філологічних, успіхи єгиптян були скромнішими. Розвиткові єгипетської лінгвістики перешкоджала одномірність населення. Щодо історичних знань, то вони теж перебували в зародковому стані, оскільки зводилися лише до фіксації основних подій. Найвищим досягненням староєгипетської традиції стала історична праця жерця Мане фона, яка має важливе значення для сучасної єгиптології.
10. Культ фараона у Єгипті.
Новости загрузка новостей...