1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15

У 746 – 745 рр. до н. е., скориставшись черговою поразкою ассирійського війська у війні з уратами, про військове угруповання передало царський трон полководцю Пулу, який на згадку про свого уславленого попередника прибрав собі ім’я Тіглатпаласар. Саме Тіглатпаласару ІІІ випало стати творцем Ассирійської імперії. Він сміливо здійснив важливі реформи в державі – адміністративну та військову, зокрема розукрупнив намісництва, передав новоутворені адміністративно – територіальні округи до рук своїх чиновників. Уперше в історії Месопотамії було створено регулярну армію, яка перебувала на державному утриманні, отож мала під собою ширшу соціальну основу і вже тому підвищила свою боєздатність. Тіглатпаласар ІІ установив чітке співвідношення між родами війск – піхотою, кіннотою та загонами бойових колісниць. Згодом бойовий стрій ассирійської армії удосконалив також Саргон ІІ. В армії існували інженерні з’єднання, що вправно будували фортеці, прокладали намощені дороги тощо, відмінна служба розвідки, якою керував той царевич, якого готували на трон. Зброя і технічне оснащення армії були поза конкуренцією. Ассирійські командири зарекомендували себе блискучими тактиками. Хоч Ассирія мала сухопутну армію, все ж вона споряджала й морські експедиції, використовуючи для цього першокласний військово – торгівельний флот Фінікії. Саме Тіглатпаласар ІІІ започаткував масове переселення завойованих народів на збезлюднілі окраїни держави. Небачене раніше переміщення десятків і сотень тисяч людей мало на меті роз’єднати їх, послабити їх опір ассирійському володарюванню й водночас забезпечити Ассирію робочою силою, яка катастрофічно танула в перманентних війнах. Тіглатпаласар ІІІ відновив широкомасштабні завоювання в Передній Азії, він не зміг підкорити Урарту, проте відновив ассирійську перевагу на півночі Передньої Азії. Немов ураган він пронісся з військами по території Сирії і Фінікії , остаточно вирвавши Ассирію з арамейського оточення. Тіглатпаласар ІІІ нарешті завоював Дамаск, скориставшись династичною боротьбою у Вавилоні, прогнав з міста халдеїв і проголосив себе вавилонським царем. Відтоді Вавилон майже на 120 років перебував у складі Ассирійської імперії. На сході ассирійці закріпились в окремих районах Мідії.

Наступний видатний цар Ассирії – Саргон ІІ, прийшов до влади після вбивства сина Тіглатпаласара ІІІ – Салманасара V. Новий цар продовжив політику Тіглатпаласара ІІІ, вміло розвіявши зловісні хмари, які нависли над державою. У 722р. до н. е. він розгромив Ізраїльське царство, перетворив Тір на свого данника, потопив у крові повстання у Каркамиші. Його вимуштрувані легіони легко розгромили об’єднані військові сили Єгипту та філістимської Гази. Ассирійський контроль над Східним Середземномор’ям було відновлено. Убезпечивши західні тили, Саргон ІІ, скориставшись розгромом держави Урарту Кіммерійцями, напав на військо урартського царя Руси і розвіяв їх. Це був початок кінця держави Урарту, зірка якої закотилась. Потім Саргон ІІ розбив на північному сході мідійців. Упродовж десяти років завоював маленькі князівства у горах Тавра і Кілікії ряд карликових царств на які розпалась Хетська держава – фригійських, лідійських, і карійських. Знову завоювавши Вавилон, покаравши непокірне місто, він все ж таки зберіг автономію Вавилону, задовольнившись титулом ассирійського намісника у Вавилоні. Життя Саргона ІІ закінчилось в побудованій ним же новій столиці Ассирії – Дур – Шаррукін. Місце на ассирійському престолі посів його син Сінаххеріб , який спочатку придушив повстання в Вавилоні, а через деякий час у 689р. до. н. е., зрівняв це квітуче місто із землею, навіть затопив його водами Євфрату і прокляв саму територію щоб туди не ступала нога людини. За Сінаххеріба Ассирія продовжувала агресивно - каральну політику і ассирійське військо потопило в крові повстання фінікійсько – палестинських царств, стягнувши з них величезну данину. Сінаххеріб назначив своїм наступником свого сина Асархаддона, чим викликав невдоволення двох інших синів, які згодом вбили свого батька.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15