1 2 3 4 5 6 7

Особливе місце серед археологічних пам’яток Переяславщини займають поселення трипільської культури, що припадає на кінець неоліту та ранній період епохи міді-бронзи. Культура датується часом від кінця IV тис. до н. е. до початку II тис. до н. е. Це та епоха, коли по стають найдавніші цивілізації в Єгипті, Дворіччі та інших середньоазійських країнах.

Населення трипільської культури було в основі хліборобським. Трипільці орали землю за допомогою кам’яних та рогових мотик. Вирощували пшеницю, ячмінь і просо. Урожай збирали серпами з крем’яними вкладка ми, оправа яких робилася з дерева або кістки та великих ножеподібних крем’яних пластин. Зерно зберігали у великих глиняних посудинах і земляних ямах, викопаних в житлах та господарських приміщеннях. Розмелю вали зерно вручну на кам’яних зернотерках, що складалися з більшого каменю — основи та меншого — розтирача.

Поряд з обробкою полів та городів трипільці займалися полюванням, рибальством, збиральництвом. Розводили рогату худобу та свиней, а на пізньому етапі куль тури — ще й коней. На поселеннях дуже часто трапляються глиняні прясла різних розмірів — тягарці від примітивного ткацького верстата Вони свідчать про розвинене ткацько-прядильне ремесло Особливо високого рівня досягло гончарство Хоча посуд ліпився руками, без круга, та все-таки і досі вражає своєю досконалістю і художньою довершеністю

На Переяславщині класичне поселення трипільської, культури досліджувалося в селі Григорівні на високому правому березі Дніпра. Тут виявлено напівземлянкове житло прямокутної форми (6 м завдовжки і 2м завширшки) з двома невеликими вогнищами В житлі трапилася ціла посудина і безліч уламків типового пізньотрипільського посуду, часто розкішно орнаментованого. Знайдено також численні пряслиця, кремінні скребачки, уламки зернотерки, глиняні статуетки, що зображають людину (переважно жінку) Поширення у трипільців таких статуеток зв’язане з пануванням ідеологічних уявлень родового ладу, зокрема — з культом матері-прародительки, родоначальниці усього живого

Інше поселення трипільської культури на Переяславщині досліджено на хуторі Червоний Шлях біля села Стовп’ягів. Його рештки виявлено на мисоподібному підвищенні надзаплавної тераси лівого берега річки Кара ні. Знайдено чимале нагромадження глиняного посуду, вугілля та попелу, кісток свійських і диких тварин та шматків обгорілої глиняної обмазки від зруйнованих печей.

Найбільш інтенсивно територія нинішньої Переяславщини заселюється за доби розвиненої міді-бронзи. Най важливішим тодішнім досягненням було освоєння перших металів і застосування їх для виготовлення знарядь

Перші вироби з міді, правда, відомі в трипільській куль турі, але їх було ще мало і то не стільки знарядь, як прикрас і сакральних речей Мідь як матеріал для знарядь не дуже вигідна Вона занадто м’яка і не могла конкурувати з кам’яними виробами Твердішим є сплав міді з оловом та іншими металами — бронза, яка з’явилася досить швидко, як тільки людина навчилася обробляти мідь

За доби бронзи суспільство переходить від матріархату до патріархату, від материнського до батьківського роду Це пов’язано з дальшим поступом у скотарстві і землеробстві, що стали головними і вирішальними галузями господарської діяльності.

На території Переяславщини цікаве поселення ран нього періоду міді-бронзи виявлено на північно-західній околиці села Козинців. Розташоване на березі озера Вир, над заплавою лівого берега Дніпра, біля підніжжя другої тераси, на невеликому підвищенні між Козинськими і Дніпровськими горбами. Площа його сягає кількох гектарів і добре захищена від Дніпра і від Трубежа. Тут виявлено залишки кам’яної печі, багато уламків характерного посуду, наконечники бронзових стріл, бронзові шпильки, браслети, глиняні прясла тощо.

У Комарівці обстежено ще дві пам’ятки епохи бронзи. Перша з них розташована на невисокому підвищенні із серед луків, за кілометр на південний захід від хуторі Чаплина, в урочищі Ризове. Тут зібрано кераміку, кістки тварин та черепашки.

Середній період епохи міді-бронзи (перша половина та середина II тис. до н. е.) представлений поселеннями в урочищі Легенькі Горби поблизу села Комарівки, у селах Циблях, Вовчковому (в урочищі Розовитівський Острів), Андрушах (біля озера Ставки), Підсінному (між теперішньою будівлею клубу та озером); на хуторі Чубука-Подільського, на околицях сіл В’юнищ і Городища.

Рештки інших пам’яток, що належать до пізнього етапу доби бронзи, виявлені в урочищі Сичівщина та в західній частині хутора Раки, за 4 км на схід від села Комарівки, в урочищі Товарячий Гай біля села Пристромів, розташованому на піщаному підвищенні заплави лівого берега Трубежа.

До того самого часу належать стоянки, виявлені на піщаних дюнах або невисоких підвищеннях заплави на лівому березі Дніпра — у В’юнищах, Городищі, Стовп’ягах, Козинцях, Андрушах, Комарівці, на берегах річок Трубежа й Альти—біля Пристромів, Вовчкового, Харківців, Гайшина, на околицях Переяслава, біля хутора Успенського.

1 2 3 4 5 6 7