| Назва: | ПЕРВІСНА ДОБА І ПЕРШІ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 12,13 KB |
| Надіслав(ла): | DIMMych tdvic |
| Скачувань: | 2055 |
Серед ремесел значного розвитку досягли чинбар¬ство, кушнірство, прядіння, ткацтво. Трипільські племе¬на вперше на території України почали користуватися виробами з міді, освоїли холодне та гаряче кування і зварювання міді. Дуже високого технічного та худож¬нього рівня досягло керамічне виробництво. Місцеві гончарі досконало володіли складною технологією ви¬готовлення кераміки, вже знаючи гончарний круг, ви¬готовляли величезну кількість різноманітного посуду. Його прикрашали орнаментом білого, чорного, черво¬ного й жовтого кольорів. Поряд з побутовим викорис¬товувався і культовий посуд.
Знайдено чимало глиняних жіночих фігурок, створен¬ня яких пов'язували з релігійним культом. Він прийшов в Україну, очевидно, з Малої Азії і став основою поши¬реного культу богині-матері. У селі Кошилівці на Тер¬нопільщині знайдено унікальне зображення голови бика, на лобовій поверхні якого наколами відтворено силует жінки з піднятими догори руками, тобто в позі, що нагадує зображення богоматері Оранти, відомої в Серед¬земномор'ї. Існує припущення, що трипільці мали свою писемність.
За етнографічними ознаками трипільська культу¬ра дуже близька і подібна до української. Зокрема, багато провідних мотивів трипільського орнаменту до сьогодні збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Житло трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату XIX ст. Нарешті, основним заняттям трипільців, як і українців, було землеробство Все це дає підстави стверджувати, що населення трипільської культури стало праосновою українського народу.
Досліджуючи пам'ятки трипільської та наступних культур, В Хвойка дійшов висновку про автохтонність мешканців Подніпров'я. Це дало змогу висунути й роз¬винути ідею про поступальний етнічний розвиток українців із часів трипільської культури через скіфські племена до сучасних українців.
Бронзовий вік
На зміну мідно-кам'яному вікові прийшов бронзовий (II — поч. І тис до н е ), істотною рисою якого було поширення виробів з бронзи — першого штучно створе¬ного людиною металевого сплаву. У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці Високим був рівень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзо-плавильного. Виникли місцеві центри металургії та об¬робки бронзи.-Обмін набув постійного та регіонального характеру
Із зростанням продуктивності землеробства і скотар¬ства, розвитком металургії з'являється надлишок про¬дуктів, що зосереджується в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовнішньоплемінних соціальних су¬перечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення Очевидно, необхідність захисту окремих груп населення від нападів сусідів спо¬нукала до консолідації племен на рівні союзів.
Помітні зрушення відбуваються і у сфері розвитку позитивних знань, образотворчого мистецтва, всієї ду¬ховної культури Виникає монументальна кам'яна анг тропоморфна скульптура, ускладнюється система релігійних вірувань, з'являються зародки майбутнього письма — піктограми
Залізний вік
Освоєння виробництва заліза на поч. І тис до н е. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки по¬ширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбув¬ся другий великий суспільний поділ праці, ремес¬ло відокремилося від землеробе гва (третій — пов'яза¬ний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши не¬обхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.
Залізний вік в Україні пов'язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культу¬рами Основою господарства залишалося землероб¬ство. Широко застосовувалися залізні знаряддя праці. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство Вели¬кого значення набуло залізоробне ремесло. Широко використовувався гончарний круг Населення, що про¬живало на іериторії сучасної України, підтримувало тісні квадакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями. і У ранній залізний період в Україні виділяється де¬кілька культур, серед яких важливе значення мали пше-ворська, зарубинецька і черняхівська Вони охоплювали І ст. до н е. — VII ст. н е. Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III— IV ст н. е. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнськ^х утворень — Антського державного об'єднання.^.
2. Формування державотворчих традицій
Початок раннього залізного віку на території Украї¬ни був пов'язаний з виникненням найдавніших вели¬ких племінних союзів та рабовласницьких держав, по¬явою перших писемних відомостей про південну части¬ну українських земель.
Знайдено чимало глиняних жіночих фігурок, створен¬ня яких пов'язували з релігійним культом. Він прийшов в Україну, очевидно, з Малої Азії і став основою поши¬реного культу богині-матері. У селі Кошилівці на Тер¬нопільщині знайдено унікальне зображення голови бика, на лобовій поверхні якого наколами відтворено силует жінки з піднятими догори руками, тобто в позі, що нагадує зображення богоматері Оранти, відомої в Серед¬земномор'ї. Існує припущення, що трипільці мали свою писемність.
За етнографічними ознаками трипільська культу¬ра дуже близька і подібна до української. Зокрема, багато провідних мотивів трипільського орнаменту до сьогодні збереглися в українських народних вишивках, килимах, народній кераміці, а особливо в українських великодніх писанках. Житло трипільської культури дуже нагадує українську сільську хату XIX ст. Нарешті, основним заняттям трипільців, як і українців, було землеробство Все це дає підстави стверджувати, що населення трипільської культури стало праосновою українського народу.
Досліджуючи пам'ятки трипільської та наступних культур, В Хвойка дійшов висновку про автохтонність мешканців Подніпров'я. Це дало змогу висунути й роз¬винути ідею про поступальний етнічний розвиток українців із часів трипільської культури через скіфські племена до сучасних українців.
Бронзовий вік
На зміну мідно-кам'яному вікові прийшов бронзовий (II — поч. І тис до н е ), істотною рисою якого було поширення виробів з бронзи — першого штучно створе¬ного людиною металевого сплаву. У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло завершенню процесу виділення скотарських племен із середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці Високим був рівень громадського ремесла, насамперед гончарного та бронзо-плавильного. Виникли місцеві центри металургії та об¬робки бронзи.-Обмін набув постійного та регіонального характеру
Із зростанням продуктивності землеробства і скотар¬ства, розвитком металургії з'являється надлишок про¬дуктів, що зосереджується в руках окремих родових груп або племінної верхівки. Все це спричиняє визрівання як внутрішніх, так і зовнішньоплемінних соціальних су¬перечностей. Почала швидко вдосконалюватися зброя, зводяться укріплені поселення Очевидно, необхідність захисту окремих груп населення від нападів сусідів спо¬нукала до консолідації племен на рівні союзів.
Помітні зрушення відбуваються і у сфері розвитку позитивних знань, образотворчого мистецтва, всієї ду¬ховної культури Виникає монументальна кам'яна анг тропоморфна скульптура, ускладнюється система релігійних вірувань, з'являються зародки майбутнього письма — піктограми
Залізний вік
Освоєння виробництва заліза на поч. І тис до н е. сприяло дальшому розвиткові суспільства. Завдяки по¬ширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбув¬ся другий великий суспільний поділ праці, ремес¬ло відокремилося від землеробе гва (третій — пов'яза¬ний з відокремленням торгівлі). Посилилася майнова та соціальна диференціація суспільства, створивши не¬обхідні передумови для виникнення станово-класових відносин та держави.
Залізний вік в Україні пов'язаний з кіммерійською, скіфо-сармато-античною та ранньослов'янською культу¬рами Основою господарства залишалося землероб¬ство. Широко застосовувалися залізні знаряддя праці. Тваринництво стало свійським, виникло птахівництво. У степовій зоні розвивалося кочове скотарство Вели¬кого значення набуло залізоробне ремесло. Широко використовувався гончарний круг Населення, що про¬живало на іериторії сучасної України, підтримувало тісні квадакти зі стародавніми сусідніми цивілізаціями. і У ранній залізний період в Україні виділяється де¬кілька культур, серед яких важливе значення мали пше-ворська, зарубинецька і черняхівська Вони охоплювали І ст. до н е. — VII ст. н е. Удосконалювалися знаряддя праці, розвивалося сільське господарство, ремесла, поглиблювався обмін. Черняхівська культура у III— IV ст н. е. зумовила появу одного з перших могутніх праукраїнськ^х утворень — Антського державного об'єднання.^.
2. Формування державотворчих традицій
Початок раннього залізного віку на території Украї¬ни був пов'язаний з виникненням найдавніших вели¬ких племінних союзів та рабовласницьких держав, по¬явою перших писемних відомостей про південну части¬ну українських земель.
Новости загрузка новостей...