| Назва: | Становлення неокласичної традиції. Кембріджська школа |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 13,64 KB |
| Скачувань: | 72 |
Ринок Маршалл розглядав як високоорганізовану інституцію, де взаємодіють попит і пропозиція і встановлюються ціни. На ринку в процесі й під час обміну товарами пропозиція й попит перебувають у тимчасовій рівновазі. Маршалл використав ринок кукурудзи для ілюстрування того, як покупці та продавці можуть торгуватися і ці¬на може «перекидатися туди-сюди як воланчик». Якщо попит та пропозиція приблизно однакові, встановлюється одна ціна, якщо рі¬зні - інша. У будь-якому разі ціна тимчасово врівноважить попит і пропозицію для даного ринку на один день.
А. Маршалл розрізняв дію трьох періодів часу. Протягом корот¬кого періоду пропозиція товару обмежується його запасом. Ціна ви¬значається цим запасом і не відбувається змін у обсязі виробництва.
Протягом триваліших проміжків часу пропозиція залежатиме від витрат на виробництво товару. У процесі виробництва можливі під¬вищення його ефективності й залучення додаткових виробничих факторів. У дуже тривалих часових масштабах ціна залежатиме від витрат на підготовку робочої сили і виготовлення обладнання, не¬обхідного для виробництва цього товару». Це дає змогу вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва. Отже, чим коротший період, тим більший вплив попиту на вартість, і навпаки - за більш тривалих періодів зростає значення витрат у вартості продукту.
Далі автор звертається до добре відомого закону заміщення, який полягає в тім, що виробники завжди, коли це можливо, заміняти¬муть дорогі фактори й методи виробництва дешевшими. Тому міра можливого заміщення фактора визначає його еластичність. Мар¬шалл вважає, що застосувати цей закон можна майже в усіх сферах економічного дослідження. У сукупності з еластичністю цінового попиту й залежністю пропозиції від часу він становить макроекономічну основу діяльності власника чи розпорядника капіталу.
А. Маршалл також припускає, що сили попиту і пропозиції пра¬цюють цілком вільно і що ні з боку продавців, ні з боку покупців немає жодних спеціальних домовленостей; обом сторонам ціни ві¬домі настільки добре, що підсумкова ціна саме і буде ціною рівно¬ваги. Він звертає увагу на залежність ціни від граничних витрат з боку пропозиції і від граничної корисності з боку попиту; витрати на виробництво граничної одиниці товару і виторг від його продажу будуть однакові.
Поряд з теорією ціни економічне вчення А. Маршалла суттєвого значення надає теорії розподілу. Головні її моменти: кожний із фак¬торів виробництва - земля, праця, капітал і підприємницька діяль¬ність - також підлягають дії попиту і пропозиції. Використання факторів визначається загальними умовами попиту щодо пропози¬ції, виходячи з того, що кожний з них використовується тільки до моменту, коли його гранична продуктивність стане дорівнювати його граничній вартості. Кожний фактор виробництва має ціну по¬питу, яка встановлюється його граничною продуктивністю, і, з ін¬шого боку, ціну пропозиції, яка встановлюється граничними витра¬тами на нього.
Заробітна плата по відношенню до праці, процент до капіталу і рента - до землі визначаються таким самим способом. Прибуток, проте, не можна проаналізувати так однозначно, як віддачу від ін¬ших факторів виробництва. Він змінюється зі зміною цін, і його розмір визначається багатьма причинами, серед яких не останнє місце належить «природним властивостям» адміністратора або біз¬несмена. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця.
Капітал вкладається в підприємство переважно з метою «перспе¬ктиви вигоди», яка приваблює вкладників до цього починання. Вкладники мають бачити ймовірність прибутку від такого вкладен¬ня, нехай навіть у довгостроковому масштабі. Необхідні або міні¬мальні прибутки, за Маршаллом, входять до витрат виробництва, тоді як чисті прибутки є надлишком щодо них.
А. Маршалл указував на те, що земля, праця, капітал як фактори виробництва виконують подвійну функцію. Вони й конкурують, і доповнюють один одного; часом вони стають суперниками у пошу¬ках зайнятості, допускаючи обмежену взаємозамінність, але, з іншо¬го боку, вони забезпечують «поля зайнятості» один одному. Загаль¬ний національний дохід є результатом дії всіх факторів і зростає зі збільшенням пропозиції факторів. Фактори виробництва (включаю¬чи працю) створюють справжню вартість виробництва, яку відо¬бражено в ціні їх пропозицій. Ціна попиту відображає їхню гранич¬ну продуктивність. Розроблена для пояснення формування вартості теорія стала застосовною до будь-якого фактора виробництва. Та¬ким чином, теорія розподілу є доповненням до загальної теорії вартості. Рушійною силою економіки Маршалл вважав свободу й кон¬куренцію. Великого значення він надавав також грошам.
А. Маршалл розрізняв дію трьох періодів часу. Протягом корот¬кого періоду пропозиція товару обмежується його запасом. Ціна ви¬значається цим запасом і не відбувається змін у обсязі виробництва.
Протягом триваліших проміжків часу пропозиція залежатиме від витрат на виробництво товару. У процесі виробництва можливі під¬вищення його ефективності й залучення додаткових виробничих факторів. У дуже тривалих часових масштабах ціна залежатиме від витрат на підготовку робочої сили і виготовлення обладнання, не¬обхідного для виробництва цього товару». Це дає змогу вносити зміни у витрати на всіх стадіях виробництва. Отже, чим коротший період, тим більший вплив попиту на вартість, і навпаки - за більш тривалих періодів зростає значення витрат у вартості продукту.
Далі автор звертається до добре відомого закону заміщення, який полягає в тім, що виробники завжди, коли це можливо, заміняти¬муть дорогі фактори й методи виробництва дешевшими. Тому міра можливого заміщення фактора визначає його еластичність. Мар¬шалл вважає, що застосувати цей закон можна майже в усіх сферах економічного дослідження. У сукупності з еластичністю цінового попиту й залежністю пропозиції від часу він становить макроекономічну основу діяльності власника чи розпорядника капіталу.
А. Маршалл також припускає, що сили попиту і пропозиції пра¬цюють цілком вільно і що ні з боку продавців, ні з боку покупців немає жодних спеціальних домовленостей; обом сторонам ціни ві¬домі настільки добре, що підсумкова ціна саме і буде ціною рівно¬ваги. Він звертає увагу на залежність ціни від граничних витрат з боку пропозиції і від граничної корисності з боку попиту; витрати на виробництво граничної одиниці товару і виторг від його продажу будуть однакові.
Поряд з теорією ціни економічне вчення А. Маршалла суттєвого значення надає теорії розподілу. Головні її моменти: кожний із фак¬торів виробництва - земля, праця, капітал і підприємницька діяль¬ність - також підлягають дії попиту і пропозиції. Використання факторів визначається загальними умовами попиту щодо пропози¬ції, виходячи з того, що кожний з них використовується тільки до моменту, коли його гранична продуктивність стане дорівнювати його граничній вартості. Кожний фактор виробництва має ціну по¬питу, яка встановлюється його граничною продуктивністю, і, з ін¬шого боку, ціну пропозиції, яка встановлюється граничними витра¬тами на нього.
Заробітна плата по відношенню до праці, процент до капіталу і рента - до землі визначаються таким самим способом. Прибуток, проте, не можна проаналізувати так однозначно, як віддачу від ін¬ших факторів виробництва. Він змінюється зі зміною цін, і його розмір визначається багатьма причинами, серед яких не останнє місце належить «природним властивостям» адміністратора або біз¬несмена. Прибуток не є гарантованим доходом підприємця.
Капітал вкладається в підприємство переважно з метою «перспе¬ктиви вигоди», яка приваблює вкладників до цього починання. Вкладники мають бачити ймовірність прибутку від такого вкладен¬ня, нехай навіть у довгостроковому масштабі. Необхідні або міні¬мальні прибутки, за Маршаллом, входять до витрат виробництва, тоді як чисті прибутки є надлишком щодо них.
А. Маршалл указував на те, що земля, праця, капітал як фактори виробництва виконують подвійну функцію. Вони й конкурують, і доповнюють один одного; часом вони стають суперниками у пошу¬ках зайнятості, допускаючи обмежену взаємозамінність, але, з іншо¬го боку, вони забезпечують «поля зайнятості» один одному. Загаль¬ний національний дохід є результатом дії всіх факторів і зростає зі збільшенням пропозиції факторів. Фактори виробництва (включаю¬чи працю) створюють справжню вартість виробництва, яку відо¬бражено в ціні їх пропозицій. Ціна попиту відображає їхню гранич¬ну продуктивність. Розроблена для пояснення формування вартості теорія стала застосовною до будь-якого фактора виробництва. Та¬ким чином, теорія розподілу є доповненням до загальної теорії вартості. Рушійною силою економіки Маршалл вважав свободу й кон¬куренцію. Великого значення він надавав також грошам.
Новости загрузка новостей...