| Назва: | Українська держава гетьмана Павла Скоропадського. Директорія. Західно-Українська Народна Республіка |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 16,28 KB |
| Скачувань: | 277 |
Поряд з тим гетьманський уряд пішов на розробку аграрного законодавства й опублікував у липні 1918 р. “Проект загальних основ земельної реформи”. Передбачалося розширити чисельність землевласників за рахунок наділення селянам державних, удільних, а також викуплених у великих приватних власників земель. Землею за викуп наділялися “справжні хлібороби, які мали власні господарства” з робочою худобою і реманентом. Ця консервативна аграрна реформа відкидалася більшістю селянства. Негативно її зустріли і засліплені класовим егоїзмом великі землевласники. Із свого боку, нічого реального щодо впровадження в життя проекту реформ гетьманський уряд зробити не встиг.
Відновлювалися старі порядки і в промисловості. Власті повертали націоналізовані підприємства фабрикантам і заводчикам. Підприємці прикриваючись інтересами народного господарства, відкидали всі ті зміни у своїх взаємовідносинах з робітничим класом. В Україні була обмежена свобода профспілкової діяльності, хазяїна свій розсуд визначали рівень заробітничої плати. Відновлювалося законодавство про покарання за участь у страйках. Швидко збільшувалося безробіття, яке у липні 1918 р. досягло 200 тис. чол..
Лівішали соціалістичні партії в умовах наростання масової боротьби трудящих проти гетьманського режиму.
З восени 1918 р. покотилася хвиля робітничих страйків. У середині липня 1918 р. розпочався загальноукраїнський страйк залізничників, у якому взяло участь понад 2000 тис. чол.
Селянська боротьби в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині, коли повстання охопило десятки тисяч селян.
Активна повстанська боротьби розгорнулася на Чернігівщині. Керував повстанням штаб на чолі з полковником М.Кропив'янським. У повстанні на Чернігівщині, які і на Київщині, брали активну участь представники різних соціалістичних партій, у т.ч. більшовики.
Перші збройні напади під керівництвом Н.Махна на представників гетьманської влади, на військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А у ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства. У листопаді 1918 р. махновці стали значною воєнною силою, на яку гетьманські власті й німецьке командування змушені були серйозно зважати.
В умовах кризи гетьманського режиму, що особливо загострилася восени 1918 р., в Україні активізувалися ті політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республіки і усунення від влади консервативних елементів. Ще у серпні 1918 р. у Києві було створено Український національний союз (УНС). Союз стояв в опозиції до гетьманського режиму та його союзників в Україні.
Наприкінці жовтня 1918 р. прагнули розширити і зміцнити соціально-політичну базу режиму, гетьман погодився на включення до складу Ради Міністрів Української Держави представників УНС. Але урядовою силою” Союз був недовго. 14 листопада гетьман опублікував грамоту про федерацію України з не більшовицькою Росією. Був призначений новий ряд, у якому переважали політики проросійської орієнтації. У Києві та інших містах почалося формування офіцерських загонів.
У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР, до складу якої ввійшли В. Винниченко, С.Петлюра, Ф. Швець, О.Андріївський. А.Макаренко. Незадовго до засідання УНС і обрання Директорії С. Петлюра виїхав у Білу Церкву де оголосив себе отаманом республіканських військ. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годниний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам. 17 листопада Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейтралітет у подіях.
Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на анти гетьманську боротьбу. На її бік перейшла частина гетьманських військ. Під селом Мотовилі вкою 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Гетьманці залишили всеукраїнським. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним. 14 грудня Скоропадський зрікся влади. Гетьманський режим перестав існувати. Рада Міністрів передала владу Директорії. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР вступила до Києва.
Відновлювалися старі порядки і в промисловості. Власті повертали націоналізовані підприємства фабрикантам і заводчикам. Підприємці прикриваючись інтересами народного господарства, відкидали всі ті зміни у своїх взаємовідносинах з робітничим класом. В Україні була обмежена свобода профспілкової діяльності, хазяїна свій розсуд визначали рівень заробітничої плати. Відновлювалося законодавство про покарання за участь у страйках. Швидко збільшувалося безробіття, яке у липні 1918 р. досягло 200 тис. чол..
Лівішали соціалістичні партії в умовах наростання масової боротьби трудящих проти гетьманського режиму.
З восени 1918 р. покотилася хвиля робітничих страйків. У середині липня 1918 р. розпочався загальноукраїнський страйк залізничників, у якому взяло участь понад 2000 тис. чол.
Селянська боротьби в Україні набрала широкого розмаху влітку 1918 р. у Звенигородському і Таращанському повітах на Київщині, коли повстання охопило десятки тисяч селян.
Активна повстанська боротьби розгорнулася на Чернігівщині. Керував повстанням штаб на чолі з полковником М.Кропив'янським. У повстанні на Чернігівщині, які і на Київщині, брали активну участь представники різних соціалістичних партій, у т.ч. більшовики.
Перші збройні напади під керівництвом Н.Махна на представників гетьманської влади, на військові загони і місцевих поміщиків відбулися у вересні 1918 р. А у ніч на 16 жовтня повстанці захопили Гуляйполе. Це був перший успіх махновців, який підвищив їхній авторитет серед селянства. У листопаді 1918 р. махновці стали значною воєнною силою, на яку гетьманські власті й німецьке командування змушені були серйозно зважати.
В умовах кризи гетьманського режиму, що особливо загострилася восени 1918 р., в Україні активізувалися ті політичні партії і групи, які виступали за відновлення Української Народної Республіки і усунення від влади консервативних елементів. Ще у серпні 1918 р. у Києві було створено Український національний союз (УНС). Союз стояв в опозиції до гетьманського режиму та його союзників в Україні.
Наприкінці жовтня 1918 р. прагнули розширити і зміцнити соціально-політичну базу режиму, гетьман погодився на включення до складу Ради Міністрів Української Держави представників УНС. Але урядовою силою” Союз був недовго. 14 листопада гетьман опублікував грамоту про федерацію України з не більшовицькою Росією. Був призначений новий ряд, у якому переважали політики проросійської орієнтації. У Києві та інших містах почалося формування офіцерських загонів.
У ніч з 13 на 14 листопада на засіданні УНС для керівництва збройною боротьбою з гетьманом була утворена Директорія УНР, до складу якої ввійшли В. Винниченко, С.Петлюра, Ф. Швець, О.Андріївський. А.Макаренко. Незадовго до засідання УНС і обрання Директорії С. Петлюра виїхав у Білу Церкву де оголосив себе отаманом республіканських військ. 15 листопада у зверненні до населення України Директорія закликала до збройної боротьби з гетьманом, пообіцявши при цьому демократичні свободи, 8-годниний робочий день, передачу поміщицьких земель селянам. 17 листопада Директорія підписала угоду з представниками окупаційних військ про їх нейтралітет у подіях.
Директорії вдалося завоювати масову підтримку селянства, яке стихійно піднімалося на анти гетьманську боротьбу. На її бік перейшла частина гетьманських військ. Під селом Мотовилі вкою 18 листопада гетьманські війська, значну частину яких становили російські офіцерські дружини, були вщент розбиті. Гетьманці залишили всеукраїнським. Через три тижні становище гетьмана стало безнадійним. 14 грудня Скоропадський зрікся влади. Гетьманський режим перестав існувати. Рада Міністрів передала владу Директорії. 18 грудня 1918 р. Директорія УНР вступила до Києва.
Новости загрузка новостей...