1 2 3 4 5 6

на Калити». Новопризначений генерал-губернатор Галичини, граф

О. Бобринський, відразу почав проводити на практиці ці думки: «Га-

лиция и Лемковщина, - оголосив він, - искони коренная часть еди-

ной великой Руси. . . все устройство должно бьггь основано на русс-

ких началах. Я буду вводить здесь русский язьік, закон и устройство».

Лідер «вшехпольської» партії, професор С. ґрабський, вітав прихід

російського війська до Львова - «на землю русску»."

Ще раніше штаб верховного головнокомандувача видав брошуру

капітана Нарушевича для російських старшин під заголовком: «Сов-

ременная Галиция. Зтнографическое и культурно-политическое со-

стояние в связи с национально-общественньііяи настроениями». У цій

брошурі були крайньо тенденційні характеристики галицьких уста-

нов, діячів, а головно - Греко-Католицької Церкви та митрополита

Андрея Шептицького."

З Бобринським приїхала російська адміністрація, яка зайняла всі

посади. Здебільшого це були люди без належної освіти, які не нада-

валися бути репрезентантами російської влади. Головням завданням

адміністрації було боротися з «мазепинцями)-. Багато посад зайняли

місцеві москвофіли. Закрито всі українські установи, бібліотеки,

школи, але польські продовжували існувати. Почали відкривати

курси російської мови для вчителів, друкувати підручники російсь-

кою мовою.

З самого початку окупації Галичини почалися труси, арешти.

Тільки через київські тюрми перевезено вглиб Росії, до Сибіру, понад

12.000 осіб, серед них багато греко-католицьких священиків.

19 вересня 1914 року арештовано митрополита Андрея Шептиць-

кого і вивезено до манастирської тюрми у Суздалі, де пробув він до

революції 1917 року. Вивезено ректора Львівської семінарії о. Й.

Боцяна та ряд видатних осіб з греко-католицького духовенства.

Почалося переслідування греко-католиків, навертання їх на пра-

вослав'я. До Львова приїхав архиспископ Волинський Євлогій (ґе-

оргієвський), відомий ворог унії, і з ним православне духовенство.

До вакантних парафій, настоятелі яких були заслані або виїхали до

Австрії (їх було коло 200), призначали православних священиків.

Засновували православні церковно-парафіяльк). школи.''

Російське військо посувалося на захід. Після 4-ох місяців облоги,

на початку березня 1915 року піддалася фортеця Перемишль. У по-

лон взято 117.000 вояків. Російська армія заволоділа значною части-

ною Карпат і йшла на Краків. І^інцевою метою походу було заволо-

діти Угорщиною, відділити її від Австрії.

Становище Росії в Галичині здавалося таким твердим, що на по-

чатку квітня 1915 р. приїхав до Львова Микола II, якого урочисто

там зустрічали; потім він відвідав Перемишль.""

Але успіхи російської армії 1914 року та на початку 1915 надто

дорого коштували їй. За перший рік війни вона втратила 82°/о стар-

шин - забитих та поранених, і 64°/о солдатів." Загальне число втрат

було більше, ніж число кадрових старшин та солдатів, які виступили

у похід. Були частини, в яких не залишалося жадного кадрового

старшини; їх заміняли «запасні» прапорщики, які пройшли короткі

курси. Не були підготовлені й «запасні» солдати, що часто не всти-

гали пройти жадного вишколу. Трагізм становища збільшувала недо-

стача зброї - рушниць, гармат, набоїв. «Запасним» не вистачало руш-

ниць для навчання, і вони приходили на фронт, уперше беручи в ру-

ки рушницю. А бувало й так, що рушниці мали тільки ті «запасні»,

які йшли у перших рядах. Уже в перший момент війни забракло

рушниць: їх було тільки 5.000.000, а змобілізованих 6.50.000 осіб. За

рік у Росії виробляли лише 600-700 тисяч рушниць. Не вистачало

гармат та набоїв.'" Головне Артилерійське Управління перед вій-

ною заявляло, що на кожну гармату потрібно 7.000 набоїв, але Війсь-

кове Відомство заготовило тільки по 900 набоїв, себто у 8 разів менше.

У грудні 1914 року вичерпано майже всі набої, і наказано було

витрачати на день на батерію лише по одному набою, себто фактично

воювати без артилерії. До цього треба додати, що ніхто не думав, що

війна буде така довга.'"

В таких умовах була російська армія, коли 18 квітня 1915 року

почався наступ німецько-австрійських військ на Галицькому фронті

- між Горлицями та Тарновом. Німецька армія вперше застосувала

так званий «гураґаннии вогонь». На російський фронт німці стягнули

200 важких гармат, проти яких російська армія могла поставити тільки 4. На «гураганний вогонь» - 700.000 набоїв за кілька годин

- вона відповідала 5-10 пострілами з кожної гармати.

Почався відступ російської армії. 9 червня 1915 року німці зайня-

ли Львів, а в липні вся Галичина і значна частина Волині були вже

в німецьких руках. Ця поразка мала величезне значення для даль-

шого перебігу війни і для України. Вона викликала деморалізацію

в російській армії - перший сигнал майбутньої революції. Люди ги-

1 2 3 4 5 6