| Назва: | Виникнення та основні етапи розвитку міжнародного кооперативного руху |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 19,75 KB |
| Скачувань: | 88 |
Чисельність представників визначається за кількістю внесків від голови служби МКА згідно з правилами, встановленими Генеральною Асамблеєю, за умови, що жоден член організації або група членів організації з однієї країни не повинен мати менше як 20 представницьких голосів, за винятком Президента МКА.
Генеральна Асамблея може обирати з-поміж членів пред¬ставників Аудиту і Контрольного Комітету, які складають не мен¬ше трьох і не більше п'яти членів.
На розгляд конгресу було подано також доповідь «Коопера¬тивні цінності в світі, що змінюється». В резолюції з цього питан¬ня, зокрема, підкреслювалося, що процес перегляду кооператив¬них вартостей здобув широке визнання серед організацій-членів МКА. Зазначалося, що в основу кооперативної концепції покла¬дено три фундаментальні ціннісні складові: рівність і справедли¬вість, добровільна й взаємна самодопомога, економічний і соціаль¬ний прогрес. Наголошувалося також, що підгрунтя кооперації становлять її члени, чиї інтереси й потреби завжди мають відоб¬ражатися в завданнях і діяльності кооперативних організацій. Маючи на увазі цей аспект, конгрес визнав, що кооперативи по¬винні проявляти свої фундаментальні цінності через економічну діяльність для задоволення потреб членів, через демократію участі, розвиток людських ресурсів, соціальну відповідальність, національне й міжнародне співробітництво.
З 1921 по 1966 р. діяла Міжнародна кооперативна жіноча гільдія, яка в 1921 р. об'єднала 27 млн. жінок-кооператорів з 20 країн. Ця жіноча кооперативна організація була самостійною й незалежною: вона скликала свої конгреси й мала свої керівні органи. Між¬народна кооперативна жіноча гільдія провела велику роботу щодо підвищення громадського становища жінок, розширення їх освіти, досягнення їх політичної та економічної рівності, поліпшення життя їх родин тощо. Через фінансові труднощі в 1963 р. гільдія зупинила роботу на три роки, а в 1966 р. ввійшла до МКА як Жі¬ноча кооперативна консультативна рада (ЖККР), що об'єднує жінок-кооператорів з багатьох країн світу.
ЖККР консультувала МКА з проблем жіночого кооператив¬ного руху, провадила освітню й дослідницьку діяльність, вста¬новлювала контакти з жінками-кооператорами та національними жіночими організаціями, вела боротьбу за рівні права жінок та чоловіків в освіті, професійному навчанні, оплаті праці, в висуван¬ні на керівні посади, а також співпрацювала з ООН та її спеціалі¬зованими установами, іншими міжнародними організаціями.
В 1974 р. Центральний комітет МКА ухвалив рішення нада¬ти представнику Жіночої кооперативної консультативної ради повний статус. Того ж року ЖККР було реорганізовано в Комі¬тет жінок-кооператорів, відтак вона отримала статус допоміжного комітету. Комітет жінок-кооператорів об'єднує представників спо¬живчих, сільськогосподарських, виробничих і житлових коопера¬тивів. Комітет має свій Виконком, який збирається в разі потреби.
Головним завданням Комітету жінок-кооператорів є залучен¬ня жінок до кооперативного руху. Обмін інформацією між коопе¬ративними організаціями, яку провів Комітет, показав, що жінки почали частіше обіймати відповідальні посади, а кооперативні ор¬ганізації — надавати більше уваги освіті жінок та їх фаховій під¬готовці. Комітет жінок-кооператорів проводить велику роботу в країнах, що розвиваються.
В зв'язку з Міжнародним роком дитини (1979) Комітет жінок-кооператорів виступив ініціатором кампанії «Відро води», метою якої стало будівництво криниць у посушливих районах країн, що розвиваються. В 1980 р. відбулася конференція жінок-кооперато¬рів на тему «Жінки і праця в кооперативному рухові».
За час існування МКА перетворився на велику міжнародну організацію. МКА має статус «А» першої категорії в Економічних і Соціальних радах, в ЮНЕСКО та деяких інших міжнародних організаціях.
За повоєнний період помітно збільшилися авторитет і вплив МКА на міжнародній арені. Альянс почав активно підтримувати й захищати інтереси широких мас населення, брати участь у за¬ходах, що проводяться ООН та її спеціалізованими органами, підтримувати акції демократичних і миролюбних сил. Розширили¬ся діяльність МКА щодо надання допомоги кооперативам країн, що розвиваються, зросла його роль у розвитку міжнародної спів¬праці, міжнародної кооперативної торгівлі, туризму, страхуван¬ня, захисту прав споживачів тощо. Альянс виступив організато¬ром деяких заходів, спрямованих на залучення до кооперативного руху жінок і молоді. Серйозну увагу МКА надає проблемам ко¬оперативної демократії,"зміцненню єдності лав міжнародного ко¬оперативного руху. Щораз більшого значення для МКА набирає проблема захисту кооператорів від натиску монополій, які нас¬тирливо втручаються в традиційні сфери діяльності кооперативів. Глибокі зміни, що відбулися в економічному й суспільному житті, спричинили постання проблеми кооперативної демократії, яка глибоко хвилює мільйонні маси людей. Рівень розвитку коопера¬тивної демократії залежить від рівня розвитку демократії в тій чи іншій країні.
Генеральна Асамблея може обирати з-поміж членів пред¬ставників Аудиту і Контрольного Комітету, які складають не мен¬ше трьох і не більше п'яти членів.
На розгляд конгресу було подано також доповідь «Коопера¬тивні цінності в світі, що змінюється». В резолюції з цього питан¬ня, зокрема, підкреслювалося, що процес перегляду кооператив¬них вартостей здобув широке визнання серед організацій-членів МКА. Зазначалося, що в основу кооперативної концепції покла¬дено три фундаментальні ціннісні складові: рівність і справедли¬вість, добровільна й взаємна самодопомога, економічний і соціаль¬ний прогрес. Наголошувалося також, що підгрунтя кооперації становлять її члени, чиї інтереси й потреби завжди мають відоб¬ражатися в завданнях і діяльності кооперативних організацій. Маючи на увазі цей аспект, конгрес визнав, що кооперативи по¬винні проявляти свої фундаментальні цінності через економічну діяльність для задоволення потреб членів, через демократію участі, розвиток людських ресурсів, соціальну відповідальність, національне й міжнародне співробітництво.
З 1921 по 1966 р. діяла Міжнародна кооперативна жіноча гільдія, яка в 1921 р. об'єднала 27 млн. жінок-кооператорів з 20 країн. Ця жіноча кооперативна організація була самостійною й незалежною: вона скликала свої конгреси й мала свої керівні органи. Між¬народна кооперативна жіноча гільдія провела велику роботу щодо підвищення громадського становища жінок, розширення їх освіти, досягнення їх політичної та економічної рівності, поліпшення життя їх родин тощо. Через фінансові труднощі в 1963 р. гільдія зупинила роботу на три роки, а в 1966 р. ввійшла до МКА як Жі¬ноча кооперативна консультативна рада (ЖККР), що об'єднує жінок-кооператорів з багатьох країн світу.
ЖККР консультувала МКА з проблем жіночого кооператив¬ного руху, провадила освітню й дослідницьку діяльність, вста¬новлювала контакти з жінками-кооператорами та національними жіночими організаціями, вела боротьбу за рівні права жінок та чоловіків в освіті, професійному навчанні, оплаті праці, в висуван¬ні на керівні посади, а також співпрацювала з ООН та її спеціалі¬зованими установами, іншими міжнародними організаціями.
В 1974 р. Центральний комітет МКА ухвалив рішення нада¬ти представнику Жіночої кооперативної консультативної ради повний статус. Того ж року ЖККР було реорганізовано в Комі¬тет жінок-кооператорів, відтак вона отримала статус допоміжного комітету. Комітет жінок-кооператорів об'єднує представників спо¬живчих, сільськогосподарських, виробничих і житлових коопера¬тивів. Комітет має свій Виконком, який збирається в разі потреби.
Головним завданням Комітету жінок-кооператорів є залучен¬ня жінок до кооперативного руху. Обмін інформацією між коопе¬ративними організаціями, яку провів Комітет, показав, що жінки почали частіше обіймати відповідальні посади, а кооперативні ор¬ганізації — надавати більше уваги освіті жінок та їх фаховій під¬готовці. Комітет жінок-кооператорів проводить велику роботу в країнах, що розвиваються.
В зв'язку з Міжнародним роком дитини (1979) Комітет жінок-кооператорів виступив ініціатором кампанії «Відро води», метою якої стало будівництво криниць у посушливих районах країн, що розвиваються. В 1980 р. відбулася конференція жінок-кооперато¬рів на тему «Жінки і праця в кооперативному рухові».
За час існування МКА перетворився на велику міжнародну організацію. МКА має статус «А» першої категорії в Економічних і Соціальних радах, в ЮНЕСКО та деяких інших міжнародних організаціях.
За повоєнний період помітно збільшилися авторитет і вплив МКА на міжнародній арені. Альянс почав активно підтримувати й захищати інтереси широких мас населення, брати участь у за¬ходах, що проводяться ООН та її спеціалізованими органами, підтримувати акції демократичних і миролюбних сил. Розширили¬ся діяльність МКА щодо надання допомоги кооперативам країн, що розвиваються, зросла його роль у розвитку міжнародної спів¬праці, міжнародної кооперативної торгівлі, туризму, страхуван¬ня, захисту прав споживачів тощо. Альянс виступив організато¬ром деяких заходів, спрямованих на залучення до кооперативного руху жінок і молоді. Серйозну увагу МКА надає проблемам ко¬оперативної демократії,"зміцненню єдності лав міжнародного ко¬оперативного руху. Щораз більшого значення для МКА набирає проблема захисту кооператорів від натиску монополій, які нас¬тирливо втручаються в традиційні сфери діяльності кооперативів. Глибокі зміни, що відбулися в економічному й суспільному житті, спричинили постання проблеми кооперативної демократії, яка глибоко хвилює мільйонні маси людей. Рівень розвитку коопера¬тивної демократії залежить від рівня розвитку демократії в тій чи іншій країні.