1 2 3 4 5 6 7

1. Членство в кооперативному товаристві повинно бути добро¬вільним і доступним, без будь-яких штучних обмежень або дис¬кримінації за соціальними, політичними, расовими чи релігійним мотивами для кожного, хто хоче користуватися його послугами й готовий взяти на себе відповідальність, пов'язану з членством.

2. Кооперативні товариства є демократичними організаціями, їх справами повинні керувати особи, які обрані або призначені в порядку, що встановлений членами, і є підзвітні їм. Члени пев¬них товариств повинні користуватися рівними правами голосу (один член — один голос) та участі в прийнятті рішень, що тор¬каються їх товариства. В усіх інших, не первинних, товариствах управління повинно здійснюватися на демократичній засаді в від¬повідній формі.

3. Процент за пайовий капітал, якщо він нараховується, по¬винен бути суворо обмежений.

4. Прибуток або нагромадження від господарської діяльності товариства належать членам цього товариства й повинні розподі¬лятися так, щоб усувалася можливість збагачення одного члена за рахунок іншого.

Цей розподіл за рішенням членів може бути здійснено таким чином:

а) на забезпечення розвитку діяльності кооперативу;

б) на надання загальних послуг;

в) на розподіл між членами пропорційно до їх операцій з то¬вариством.

5. Усі кооперативні товариства повинні вживати потрібних за¬ходів для забезпечення освіти своїх членів, керівників, персоналу й населення взагалі в галузі як економічних, так і демократичних принципів і методів кооперації.

6. Для того щоб краще служити інтересам своїх членів і то¬вариства взагалі, кожна кооперативна організація повинна всіма можливими засобами активно співпрацювати з іншими коопера¬тивами на місцевому, національному та міжнародному рівнях.

В жовтні 1972 р. в Варшаві проходив ХХУ конгрес МКА, який ліквідував категорію членів-кореспондентів, запровадив демократичнішу систему сплати членських внесків і представницт¬ва. Внаслідок цього кооперативні організації молодих національ¬них держав Азії, Африки та Латинської Америки стали повно¬правними членами МКА. Вирішили, що засідання конгресу будуть проводитися раз на чотири роки. Вперше в історії Альян¬су рішення ухвалювалися не таємним, а відкритим голосуванням.

У 1976 р. відбулася ще одна важлива подія з історії МКА: бу¬ло впроваджено єдине членство для всіх кооперативних організацій-членів. Делегат кожної організації міг мати лише один го¬лос, незалежно від кількості внесених паїв-внесків. Отже, МКА здійснив важливий крок до розширення демократії в міжнарод¬ному кооперативному рухові. 27-30 жовтня 1992 р. в Токіо відбув¬ся XXX конгрес МКА, в якому брала участь і делегація спожив¬чої кооперації України. ХХХІ конгрес вирішили провести в 1995 р. в Англії, в Манчестері. Цей форум присвячуватиметься століттю МКА. \

Серед найважливіших питань, що виносилися на обговорен¬ня XXX конгресу, був звіт про діяльність МКА. Доповіді з цьо¬го питання зробили Президент конгресу Ларс Маркус та дирек¬тор конгресу Брюс Тордарсон.

На форумі обговорили й прийняли новий Статут, структуру МКА, а також Правила, Процедури й Положення МКА. Далі по¬даємо короткий виклад змісту основних документів, ухвалених XXX конгресом Міжнародного кооперативного Альянсу.

МКА, зазначалося в Правилах Альянсу, — всесвітній пред¬ставник кооперативних організацій усіх видів і висуває такі цілі:

а) сприяти світовому кооперативному рухові, обопільній до¬помозі та демократії;

б) заохочувати і захищати кооперативні цінності та принципи;

в) сприяти розвитку економіки ти інших взаємно вигідних стосунків між членами організації;

г) просувати вперед економіку та соціальний прогрес людей, таким чином сприяти міжнародному мирові та безпеці.

МКА не пов'язує себе з політичними й релігійними організа¬ціями та підтримує таку ж незалежність у всіх відносинах.

Методи МКА. МКА намагається домогтися своїх цілей:

а) збиранням кворуму для обміну досвідом, як джерелом ін¬формації про кооперативний розвиток, дослідження й статистику;

б) надаючи технічне сприяння кооперативному розвитку;

в) створюючи міжнародні спеціальні організації в різних сек¬торах кооперативної економіки та здійснюючи соціальні (громад¬ські) заходи;

г) кооперуючись із Організацією Об'єднаних Націй, з іншими неурядовими міжнародними та національними організаціями, які дотримуються цілей, важливих для кооперації;

д) іншими належними способами.

Кооперативні принципи. Будь-яка кооперація, що об’єднує людей, або організація визначається як кооперативне товарист¬во. Щоб підтвердити це, вона ставить завдання захистити еконо¬мічно та соціально своїх членів за допомогою підприємств, зас¬нованих на взаємній допомозі, яка відповідає кооперативним принципам, що їх встановили рочдельські піонери та реформа 1966 р. на XXIII конгресі МКА:

1 2 3 4 5 6 7