1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13

Особливе місце серед фінансових важелів належить державному кредитуванню підприємництва, що має цільовий та пільговий характер. Насамперед державний кредит надається на конкретні цілі, визначені в державних економічних програмах, і є значно вигіднішим проти приватних кредитів для підприємницьких структур і за величиною процентної ставки, і за вимогами щодо забезпечення кредитів, і за термінами та порядком їх повернення.

У світовій практиці державного кредитування підприємництва використовуються такі основні форми позик:

- позики, що повертаються у разі успіху і надаються як допомога на впровадження інновацій;

- пільгові позики, коли держава як активний посередник між підприємством та фінансовою установою бере на себе значну частину виплати процентів, полегшуючи тим самим для підприємств умови одержання банківських кредитів;

- позики, що видаються на створення підприємства або на започаткування бізнесу, фізичним та юридичним особам, котрі вперше розпочинають підприємницьку діяльність;

- позики цільового спрямування на виконання підприємницьких проектів;

позики на закупівлю необхідного обладнання та устаткування;

позики лізингового характеру тощо [7. 207].

Поряд із державним кредитуванням підприємництва існує ще одна форма його підтримки державою - надання гарантій.

Деякі державні органи стають гарантами приватних фірм, тобто ручаються за них на певну суму коштів. На цю суму фірми й можуть отримати кредит у комерційних банків.

Для стимулювання підприємництва в Україні необхідно внести суттєві зміни в порядок надання державних кредитів та гарантій, розширити форми кредитування, забезпечити їх доступність використати зарубіжний досвід.

Відтак основними заходами держави у сфері фінансово-кредитної підтримки мають стати:

- надання допомоги підприємцям у формі стартового капіталу;

- лібералізація процедур надання позик;

- стимулювання комерційних банків, інших кредитних установ і організацій щодо фінансування підприємництва;

- запровадження системи гарантованих цільових позик під підприємницькі проекти. Позики можуть видавати місцеві комерційні банки під гарантію існуючих і створюваних фондів підтримки бізнесу [7. 207].

Отже, податки і механізм фінансового регулювання підприємництва відіграють свою певну роль у державному регулюванні підприємницької діяльності.

Висновки

Отже, підприємництво - це багатопланове явище, що його можна характеризувати з різних поглядів: економічного, правового, психологічного та ін. У зв'язку з цим Закон України "Про підприємництво" визначає підприємництво як самостійну ініціативу, систематичну, на власний ризик діяльність з виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, а також торгову діяльність з метою одержання прибутку.

На нинішньому етапі розвитку України, коли трансформаційний спад поступово змінюється структурною перебудовою, паралельно з процесами становлення підприємницького сектору відбувається формування механізму його державного регулювання. Тобто державна підприємницька політика ще перебуває в зародковому стані і є так само недосконалою, як і всі інші інструменти регулювання.

Важливою складовою механізму державного регулювання підприємництва має стати система його державної підтримки, створення якої нині проголошується як запорука поліпшення стану в усіх сферах соціально-економічного життя суспільства.

Економічний зміст державної підтримки полягає в розробці та реалізації системи державних програм науково-технічного, ресурсного, фінансового, консультативного, кадрового та іншого сприяння розвитку підприємництва.

Державні програми підтримки можуть виконуватись центральною чи місцевою владою, суспільними (некомерційними) структурами або через приватні організації, яким для цієї мети надаються державні субсидії.

Податки є частиною загальної фінансової системи як держави в цілому, так і окремих її суб'єктів. Крім того, вони виступають однією з категорій ринкової економіки.

Виділяють три головні функції податків: фіскальну, яка в свою чергу поділяється на контрольну та розподільчу, регулюючу, до складу якої входять стимулюючий та стримуючий напрямки, та соціальну.

Податок встановлюється тільки державою і є тільки її атрибутом.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Барр Р. Политическая зкономия: В 2-х т. - М.: Международные отношения. 1995. - Т.1 - 608 с. Т.2 — 750 с.

2. Башнянин Г.І. та ін. Політична економія: Підручник для вузів / Г.І. Башнянин. П.Ю. Лазур. B.C. Медведєв. - К.: Ніка-Центр. Ельга. 2000. - 442 с.

3. Бусьігин А.В. Предпринимательство. Основной курс: Учеб. для вузов. - М.: ИНФРА-М. 1997. - 608 с.

4. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч. посіб. - К.: Знання-Прес. 2002. - 239 с.

5. Державне регулювання економіки: Навч. посібник / CM. Чистов. А.Є. Никифоров. Т.Ф. Куценко та ін. - К.: КНЕУ. 2000. - 316 с.

6. Дідківська Л.І. Головко Л.С. Опорний конспект лекцій з курсу "Державне регулювання економіки". - К.: КДТЕУ. 2000.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13