| Назва: | Аналіз та прогнозування японської господарської системи |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 32,73 KB |
| Скачувань: | 39 |
Підсумовуючи, можна сказати, що для Японії прийшов час прийняти нову економічну стратегію, засновану на більш глибокому аналізі ії сильних та слабих сторін попереднього ставлення до конкуренції в поєднанні з більш тонким розумінням ролі уряду та бізнеса в глобальній економіці. Якою саме стане ця стратегія, чітко окреслити майже не можливо. Ми намагалися лише спробувати описати єдиний з багатьох можливих шляхів економічного розвитку другої за економічною могутністю держави світу.
3.3 Україно-японські відносини майбутнього.
В попередньому підрозділі ми намагалися з’ясувати основні риси майбутньої японської економіки, але ж ця робота не матиме сенсу, якщо ми не проаналізуємо яким чином вплине подальший розвиток Японії на нашу країну.
Перш за все, нагадаємо, що Україна переживає складний період адаптації до нових політичних реалій. Зрозуміло, що за умов міжнародної підтримки, а головне, цілеспрямованого використання отриманої фінансової допомоги Україна отримає можливсть швидше та ефективніше пройти цей нелегкий шлях. Саме в цьому аспекті Японія представляє для України виключний інтерес.
Всесвітньо відомим є факт, що японські кредити, особливо кредити країнам, що розвиваються, є одними з найдешевших в світі, а точніше другими, після американських. Зрозуміло також, що друга за економічною могутністю країна в світі не може не переслідувати власних інтересів, надаючи величезні кредити країні з такою нестабільною політичною та економічною ситуацією, як Україна. На нашу думку головним стимулом японського уряду для кредитування України є той факт, що наша країна являє собою надзвичайно привабливий ринок збуту. Для того, аби обгрунтувати цю думку, наведемо декілька прикладів з переліку подій останніх двох років.
Головною подією в україно-японських відносинах 2004 р. можна вважати надання Японією кредиту в розмірі 178 млн доларів США, строком на 30 років на будівництво сучасного терміналу аеропорту «Бориспіль». Якщо повернутись іще трохи назад в історію україно-японських відносин, можна звернути увагу й на кредит в 200 млн доларів, який Україна отримала іще за часів правлінння Л.Д. Кучми {11}.
Останнєй подією щодо процесу кредитування є підписання меморандуму між Японським банком міжнародного співробітництва та Українським державним експортно-імпортним банком, згідно якого українській стороні надається кредит в розмірі 50 млн доларів строком до п’яти років {11}. Ці гроші мають бути використаними для закупівлі японської техніки, обладнання, програмного забезпечення, що зприятиме підвищенню якості виробництва на Україні, але не для закупівлі готових японських товарів, як наприклад, автомобілі. В меморандумі також зазначено, що в разі цільового використання цих грошей український банк матиме можливість отримати наступний кредит. Нам здається, що ці події досить однозначно визначають інтереси Японії в Україні.
Але ж відносини між двома країнами не можна розглядяти однобічно.
Відносини між країнами це перш за все відносини між політичними лідерами цих країн. В економічному контексті відносин лідерів України та Японії звернемо увагу на декілька моментів. Перший полягяє в тому, що пре’єр-міністр Японії, Дайічіро Кодзуумі, останнім часом дуже активно відстоює ідею приватзації ключової ланки державного сектора економіки країни- почтової системи Японії. Нагадаємо, що на сьогодні японська почта є найкрупнішою держструктурою в крані, в якій працює більш ніж 380 тис. громадян. В світі останніх подій в Україні, прем’єр-міністр має вагомі причини вважати, що український голова держави-
В. А. Ющенко має змогу поділитися власним досвідом приватизації важливих державних підприємств.
Крім цього, українська сторона дуже вчасно пішла на серйозний крок- заявила про можливість виплати компенсацій чотирьом компаніям, в тому числі й Yazaki Ukraine, які чесно працювали та яким було нанесено збутків рішенням про закриття вільних економічних зон.
Говорячи про японські компанії в Україні не можна не згадати японську автомобільну компанію Isuzu Motors Co., яка разом із українською корпорацією утворила компанію, яка займатиметься виробництвом вантажівок {12}. Взагалі президент України зустрівся іще з кількома главами великиї японських корпорацій, що працюватимуть в Україні, такими як Sumimoto, Itogu, Mitsubishi. Взагалі, на сьогодні існує близько 60 японо-українських проектів, заснованих саме на насиченні українського ринку японськими товарами, які вироблятимуться в Україні. Цей факт ще раз засвідчує зацікавленість Японії в українських ринка збуту та, мабуть, дешевій робочій силі.
3.3 Україно-японські відносини майбутнього.
В попередньому підрозділі ми намагалися з’ясувати основні риси майбутньої японської економіки, але ж ця робота не матиме сенсу, якщо ми не проаналізуємо яким чином вплине подальший розвиток Японії на нашу країну.
Перш за все, нагадаємо, що Україна переживає складний період адаптації до нових політичних реалій. Зрозуміло, що за умов міжнародної підтримки, а головне, цілеспрямованого використання отриманої фінансової допомоги Україна отримає можливсть швидше та ефективніше пройти цей нелегкий шлях. Саме в цьому аспекті Японія представляє для України виключний інтерес.
Всесвітньо відомим є факт, що японські кредити, особливо кредити країнам, що розвиваються, є одними з найдешевших в світі, а точніше другими, після американських. Зрозуміло також, що друга за економічною могутністю країна в світі не може не переслідувати власних інтересів, надаючи величезні кредити країні з такою нестабільною політичною та економічною ситуацією, як Україна. На нашу думку головним стимулом японського уряду для кредитування України є той факт, що наша країна являє собою надзвичайно привабливий ринок збуту. Для того, аби обгрунтувати цю думку, наведемо декілька прикладів з переліку подій останніх двох років.
Головною подією в україно-японських відносинах 2004 р. можна вважати надання Японією кредиту в розмірі 178 млн доларів США, строком на 30 років на будівництво сучасного терміналу аеропорту «Бориспіль». Якщо повернутись іще трохи назад в історію україно-японських відносин, можна звернути увагу й на кредит в 200 млн доларів, який Україна отримала іще за часів правлінння Л.Д. Кучми {11}.
Останнєй подією щодо процесу кредитування є підписання меморандуму між Японським банком міжнародного співробітництва та Українським державним експортно-імпортним банком, згідно якого українській стороні надається кредит в розмірі 50 млн доларів строком до п’яти років {11}. Ці гроші мають бути використаними для закупівлі японської техніки, обладнання, програмного забезпечення, що зприятиме підвищенню якості виробництва на Україні, але не для закупівлі готових японських товарів, як наприклад, автомобілі. В меморандумі також зазначено, що в разі цільового використання цих грошей український банк матиме можливість отримати наступний кредит. Нам здається, що ці події досить однозначно визначають інтереси Японії в Україні.
Але ж відносини між двома країнами не можна розглядяти однобічно.
Відносини між країнами це перш за все відносини між політичними лідерами цих країн. В економічному контексті відносин лідерів України та Японії звернемо увагу на декілька моментів. Перший полягяє в тому, що пре’єр-міністр Японії, Дайічіро Кодзуумі, останнім часом дуже активно відстоює ідею приватзації ключової ланки державного сектора економіки країни- почтової системи Японії. Нагадаємо, що на сьогодні японська почта є найкрупнішою держструктурою в крані, в якій працює більш ніж 380 тис. громадян. В світі останніх подій в Україні, прем’єр-міністр має вагомі причини вважати, що український голова держави-
В. А. Ющенко має змогу поділитися власним досвідом приватизації важливих державних підприємств.
Крім цього, українська сторона дуже вчасно пішла на серйозний крок- заявила про можливість виплати компенсацій чотирьом компаніям, в тому числі й Yazaki Ukraine, які чесно працювали та яким було нанесено збутків рішенням про закриття вільних економічних зон.
Говорячи про японські компанії в Україні не можна не згадати японську автомобільну компанію Isuzu Motors Co., яка разом із українською корпорацією утворила компанію, яка займатиметься виробництвом вантажівок {12}. Взагалі президент України зустрівся іще з кількома главами великиї японських корпорацій, що працюватимуть в Україні, такими як Sumimoto, Itogu, Mitsubishi. Взагалі, на сьогодні існує близько 60 японо-українських проектів, заснованих саме на насиченні українського ринку японськими товарами, які вироблятимуться в Україні. Цей факт ще раз засвідчує зацікавленість Японії в українських ринка збуту та, мабуть, дешевій робочій силі.