| Назва: | Аналіз та прогнозування японської господарської системи |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 32,73 KB |
| Скачувань: | 39 |
В разі реалізації 4.9 % (36.5 трлн. єн) 1.2
В разі відмови від реалізації 0.5 % (22.6 трлн. єн) 1.3
Джерело: Stabilizing and Liberalizing the Financial System. The Ministry of Foreign Affairs of Japan. February 1998, {7}.
Але ж і ці заходи виявилися недостатньо ефективними. В квітні 1998р. кабінетом Хасімото було запропоновано нову Програму всебічних економічних заходів. Вдосконалення полягали в двох аспектах: вперше було запропоновано підвищити ефективність управління та використання земельних ресурсів та підтримати економіки країн Азіатсько-Східного регіону. Розвиток Програми передбачав також продовження фінансування попередніх заходів, особливо зниження оподаткування та фінансування кредитів.
На цьому перелік прийнятих урядом Японії антикризових програм не закінчується. На протязі останніх двох десятиріч постійно розробляються та втілюються в життя нові й нові програми економічного розвитку. Але ж всі вони мають багато спільного. Проаналізувавши наслідки основних економічних програм можна зробити наступні висноки.
По-перше, досвід Японії підтвердив ідею необхідності орієнтувати антикризові заходи на причини, а не на наслідки кризи.
По-друге, приклад нового загострення фінансової кризи 1998 р. ще раз проілюстрував необхідність проведення всебічних антикризових заходів.
По-третє, протягом 1998-1999 рр., в умовах постійного погіршення становища державних фінансів, уряд Яонії все більше переконувався в ефективності стимулювання приватного сектору економіки для подальшого розвитку країни.
Узагальнюючи, можна сказати, що антикризова економічна політика призвела до певного уповільнення темпів занепаду та навіть до тимчасового зростання економіки, але ж в середньо- та довгостроковій перспективі не призвела до позитивних результатів.
Питання щодо реформування японської економічної системи з метою пристосування цієї закритої країни до економічного розвитку в умовах глобалізації залишається відкритим й сьогодні. Далі розглянемо можливий шлях розвитку Японії та зосередимось на характерних рисах японської економіки, які на нашу думку могли б сприяти її ефектиному розвиткові.
Прогнозування економічного розвитку Японії.
3.1. Рушійні сили змін.
Японія рухається до змін поступово, реформи здійснюються нерівномірно, ривками. Лише страх та необхідність вимушують уряд здійснювати суттєві зміни. Японії все ще не вистачає цілісного розуміння її справжніх проблем та власне, оптимальних шляхів їх розв'язань.
В цьому розділі розглянемо, що сприяє справжнім перетворенням в Японії , в чому вони полягяють та до яких наслідків можуть призвести.
Ми з'ясували декілька рушійних сил в економічній системі Японії, що на нашу думку зможуть реально призвести до якісно нового економічного розвитку.
По-перше, традиція «перехресного володіня акціями», яка дуже вигідно відрізняла Японію під час індустріального розвитку, але перетворилася на перешкоду для подальшого розвитку країни, поступово залишіється в минулому. Ця традиція перешкоджала перепродажу акцій. Але сьогодні іноземні інвестори починають відігравати все більш важливу роль в акціонерному капіталі японських компаній. На нащу думку, найважливішим внеском іноземних інвесторів має стати стимулювання японських акціонерів до прийняття більш активної участі в керівництві та відмова від виробництва неприбуткової та застарілої продукції.
По-друге, все більше іноземних компаній виходять на ринок Японії шляхом злиття та поглинання японьких компаній. Низькі ціни на акції та гостра потреба нових джерел фінансування вимусили японські компанії відкритися для світового бізнесу (8, стр. ).
Ці тенденції виглядають для нас оптимістичними, тому що в разі появи в різних галузях нових акціонерів, компанії намагатимуться втілювати нові підходи до конкуренції, що є визначальним фактором покращення економічного стану країни.
Третім важливим джерелом ми вважаємо відмирання системи «кейрецу». Про цю систему було згадано в підрозділі 1.2. цієї роботи. Нагадаємо, що зміст цієї сисеми полягав в тому, що кожному банку історично «належить» певна группа фірм, яку він кредитує та обслуговує, та в свою чергу є володарем пакета акцій кожної з них. В вересні 1999 року, банк Summoto, банк Sakura, International Bank of Japan, банк Fuji та банк Daiichi Kangyo проінформували про консолідацію. Сподіваємось, що цей факт створить нові можливості, в тому числі нові засоби фінансування та розробку більш чітких стратегій розвитку як японських фірм, так і японських банків.
Четверта рушійна сила це організаційна реформа, що проводиться урядом Японії. Згідно Закону про реформу міністерств центрального уряду, кількість урядовців помітно зменшиться, крім цього Законом передбачено створення економічної ради, до складу якої увійдуть, крім урядовців, також незалежні експерти (8, стр. ).
В разі відмови від реалізації 0.5 % (22.6 трлн. єн) 1.3
Джерело: Stabilizing and Liberalizing the Financial System. The Ministry of Foreign Affairs of Japan. February 1998, {7}.
Але ж і ці заходи виявилися недостатньо ефективними. В квітні 1998р. кабінетом Хасімото було запропоновано нову Програму всебічних економічних заходів. Вдосконалення полягали в двох аспектах: вперше було запропоновано підвищити ефективність управління та використання земельних ресурсів та підтримати економіки країн Азіатсько-Східного регіону. Розвиток Програми передбачав також продовження фінансування попередніх заходів, особливо зниження оподаткування та фінансування кредитів.
На цьому перелік прийнятих урядом Японії антикризових програм не закінчується. На протязі останніх двох десятиріч постійно розробляються та втілюються в життя нові й нові програми економічного розвитку. Але ж всі вони мають багато спільного. Проаналізувавши наслідки основних економічних програм можна зробити наступні висноки.
По-перше, досвід Японії підтвердив ідею необхідності орієнтувати антикризові заходи на причини, а не на наслідки кризи.
По-друге, приклад нового загострення фінансової кризи 1998 р. ще раз проілюстрував необхідність проведення всебічних антикризових заходів.
По-третє, протягом 1998-1999 рр., в умовах постійного погіршення становища державних фінансів, уряд Яонії все більше переконувався в ефективності стимулювання приватного сектору економіки для подальшого розвитку країни.
Узагальнюючи, можна сказати, що антикризова економічна політика призвела до певного уповільнення темпів занепаду та навіть до тимчасового зростання економіки, але ж в середньо- та довгостроковій перспективі не призвела до позитивних результатів.
Питання щодо реформування японської економічної системи з метою пристосування цієї закритої країни до економічного розвитку в умовах глобалізації залишається відкритим й сьогодні. Далі розглянемо можливий шлях розвитку Японії та зосередимось на характерних рисах японської економіки, які на нашу думку могли б сприяти її ефектиному розвиткові.
Прогнозування економічного розвитку Японії.
3.1. Рушійні сили змін.
Японія рухається до змін поступово, реформи здійснюються нерівномірно, ривками. Лише страх та необхідність вимушують уряд здійснювати суттєві зміни. Японії все ще не вистачає цілісного розуміння її справжніх проблем та власне, оптимальних шляхів їх розв'язань.
В цьому розділі розглянемо, що сприяє справжнім перетворенням в Японії , в чому вони полягяють та до яких наслідків можуть призвести.
Ми з'ясували декілька рушійних сил в економічній системі Японії, що на нашу думку зможуть реально призвести до якісно нового економічного розвитку.
По-перше, традиція «перехресного володіня акціями», яка дуже вигідно відрізняла Японію під час індустріального розвитку, але перетворилася на перешкоду для подальшого розвитку країни, поступово залишіється в минулому. Ця традиція перешкоджала перепродажу акцій. Але сьогодні іноземні інвестори починають відігравати все більш важливу роль в акціонерному капіталі японських компаній. На нащу думку, найважливішим внеском іноземних інвесторів має стати стимулювання японських акціонерів до прийняття більш активної участі в керівництві та відмова від виробництва неприбуткової та застарілої продукції.
По-друге, все більше іноземних компаній виходять на ринок Японії шляхом злиття та поглинання японьких компаній. Низькі ціни на акції та гостра потреба нових джерел фінансування вимусили японські компанії відкритися для світового бізнесу (8, стр. ).
Ці тенденції виглядають для нас оптимістичними, тому що в разі появи в різних галузях нових акціонерів, компанії намагатимуться втілювати нові підходи до конкуренції, що є визначальним фактором покращення економічного стану країни.
Третім важливим джерелом ми вважаємо відмирання системи «кейрецу». Про цю систему було згадано в підрозділі 1.2. цієї роботи. Нагадаємо, що зміст цієї сисеми полягав в тому, що кожному банку історично «належить» певна группа фірм, яку він кредитує та обслуговує, та в свою чергу є володарем пакета акцій кожної з них. В вересні 1999 року, банк Summoto, банк Sakura, International Bank of Japan, банк Fuji та банк Daiichi Kangyo проінформували про консолідацію. Сподіваємось, що цей факт створить нові можливості, в тому числі нові засоби фінансування та розробку більш чітких стратегій розвитку як японських фірм, так і японських банків.
Четверта рушійна сила це організаційна реформа, що проводиться урядом Японії. Згідно Закону про реформу міністерств центрального уряду, кількість урядовців помітно зменшиться, крім цього Законом передбачено створення економічної ради, до складу якої увійдуть, крім урядовців, також незалежні експерти (8, стр. ).