| Назва: | Інвестиційна діяльність |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,79 KB |
| Скачувань: | 39 |
Фінансові інвестиції- це вкладення в цінні папери. На відміну від виробничого фінансове інвестування не передбачає обов'язкового ство¬рення нових виробничих потужностей і контролю за їх експлуатацією. У сучасних умовах фінансовий інвестор, як правило, не бере участі в управлінні реальними активами, покладаючись у цьому на фахівців-менеджерів. Тому процес фінансового інвестування зовні виражається у формі купівлі-продажу цінних паперів.
Існує також поняття "споживчі інвестиції". В окремих зарубіжних еко¬номічних джерелах цей термін застосовується для позначення вкладень споживачів у товари тривалого користування або нерухомість. По суті, цей об'єкт вкладень споживачів не відповідає поняттю інвестицій, бо не передбачає одержання прибутку і збільшення капіталу. Ці вкладення до¬цільно оцінювати як форму заощаджень. Водночас вкладення в неру¬хомість можуть набрати й інвестиційних ознак. Наприклад, при високих темпах інфляції збільшуються і заощадження, тобто підвищується гро¬шова оцінка нерухомості та товарів тривалого користування. Окремі такі вкладення можуть приносити прибуток за умови використання рухомого та нерухомого майна в комерційних цілях (наприклад, здавання кварти¬ри в оренду).
Відмінність інвестицій основних об'єктів інвестування - виробничих і фінансових - розкривається лише у процесі їх руху, інвестиційної діяльності.
Загалом інвестиційна діяльність охоплює такі етапи: формування на¬громадження - вкладення ресурсів (інвестування) - одержання прибут¬ку. Одержання прибутку і приросту капіталу є основною метою інвесторів. Характеристики прибутку визначають усі параметри інвестуван¬ня, тобто вкладення ресурсів. Відповідно до мети інвестиційної діяль¬ності корпорації в ринкових умовах вирішуються такі інвестиційні зав¬дання: по-перше, реалізується вибір інвестиційних проектів і здійснюється розміщення капіталів відповідно до обраних проектів; по-друге, здійснює¬ться оптимізація або постійне коригування капітальної структури фірми залученням джерел зовнішнього фінансування (емісія цінних паперів, кредити банків); по-третє, формуються нагромадження і розподіляються дивіденди, завдяки обґрунтованій дивідендній політиці оптимізується пропорція між інвестиціями та дивідендами. Методи вирішення зазначе¬них завдань і визначають показники процесу інвестування (основного етапу інвестиційної діяльності) кожної конкретної фірми.
В основі інвестиційної діяльності лежать перетворення інвестицій, що повторюються: приріст нагромаджень - витрати - приріст капітально¬го майна - прибуток - інвестиції (нагромадження). Постійне відтво¬рення цього ланцюжка перетворень становить кругообіг інвестицій. Од¬нак існують особливості кругообігу виробничих і фінансових інвестицій.
Кругообіг виробничих інвестицій, виокремлюючись у стадії, пород¬жує кругообіг фінансових інвестицій, що справляє зворотний вплив на кругообіг виробничих інвестицій. У результаті це приводить до злиття, нероздільності потоків виробничих та фінансових інвестицій у межах ок¬ремої корпорації і до їх остаточного виокремлення за межі підприємства на локальних і національних ринках капіталів.
Виокремлюють такі основні етапи руху вироб¬ничих інвестицій, або інвестиційного процесу: перший - реалізація інвестиційного попиту (нагромадження), тобто процесу створення ви¬робничих потужностей; другий - процес виробництва продукції (інвестиційних або споживчих товарів, робіт, послуг); третій - реаліза¬ція продукції, одержання доходу; четвертий - розподіл доходу, форму¬вання інвестиційного попиту. Сукупність зазначених етапів руху інвес¬тицій становить кругообіг інвестицій. З наведеної схеми випливає також, Що інвестиційна діяльність відбувається як у сфері виробництва, так і у сфері обертання (обміну). У сфері виробництва інвестиційна діяльність означає створення нових інвестиційних товарів, що мають матеріально-речову форму. Це, зокрема, будівництво виробничих споруд і комуніка¬цій, виробництво устаткування, видобування сировини, підготовка квалі¬фікованих кадрів тощо. Зазначена інвестиційна діяльність, тобто ство¬рення нових інвестиційних товарів, включається до складу кругообігу інвестицій конкретного підприємства тільки за умови її здійснення у власних виробничих цілях. Якщо ж нові інвестиційні товари виготовля¬ються для інших економічних суб'єктів, то це різновид основної діяль¬ності фірми.
В умовах високого рівня розвитку продуктивних сил, постійного по¬глиблення поділу праці, що зумовлює підвищення її ефективності, істот¬но зменшується потреба створення (будівництва, виробництва) інвести¬ційних товарів для організації власного виробничого процесу. Звичайно необхідні товари і послуги купуються на ринках інвестиційних товарів. Отже, у сучасних умовах інвестиційна діяльність відбувається переваж¬но у сфері обміну і виражається у формі купівлі-продажу товарів та по¬слуг на ринках інвестиційних товарів. Виходить, для ринкової економіки замкнутий на підприємство кругообіг інвестицій так само нехарактер¬ний, як і замкнутий обіг продукту і доходу.
Існує також поняття "споживчі інвестиції". В окремих зарубіжних еко¬номічних джерелах цей термін застосовується для позначення вкладень споживачів у товари тривалого користування або нерухомість. По суті, цей об'єкт вкладень споживачів не відповідає поняттю інвестицій, бо не передбачає одержання прибутку і збільшення капіталу. Ці вкладення до¬цільно оцінювати як форму заощаджень. Водночас вкладення в неру¬хомість можуть набрати й інвестиційних ознак. Наприклад, при високих темпах інфляції збільшуються і заощадження, тобто підвищується гро¬шова оцінка нерухомості та товарів тривалого користування. Окремі такі вкладення можуть приносити прибуток за умови використання рухомого та нерухомого майна в комерційних цілях (наприклад, здавання кварти¬ри в оренду).
Відмінність інвестицій основних об'єктів інвестування - виробничих і фінансових - розкривається лише у процесі їх руху, інвестиційної діяльності.
Загалом інвестиційна діяльність охоплює такі етапи: формування на¬громадження - вкладення ресурсів (інвестування) - одержання прибут¬ку. Одержання прибутку і приросту капіталу є основною метою інвесторів. Характеристики прибутку визначають усі параметри інвестуван¬ня, тобто вкладення ресурсів. Відповідно до мети інвестиційної діяль¬ності корпорації в ринкових умовах вирішуються такі інвестиційні зав¬дання: по-перше, реалізується вибір інвестиційних проектів і здійснюється розміщення капіталів відповідно до обраних проектів; по-друге, здійснює¬ться оптимізація або постійне коригування капітальної структури фірми залученням джерел зовнішнього фінансування (емісія цінних паперів, кредити банків); по-третє, формуються нагромадження і розподіляються дивіденди, завдяки обґрунтованій дивідендній політиці оптимізується пропорція між інвестиціями та дивідендами. Методи вирішення зазначе¬них завдань і визначають показники процесу інвестування (основного етапу інвестиційної діяльності) кожної конкретної фірми.
В основі інвестиційної діяльності лежать перетворення інвестицій, що повторюються: приріст нагромаджень - витрати - приріст капітально¬го майна - прибуток - інвестиції (нагромадження). Постійне відтво¬рення цього ланцюжка перетворень становить кругообіг інвестицій. Од¬нак існують особливості кругообігу виробничих і фінансових інвестицій.
Кругообіг виробничих інвестицій, виокремлюючись у стадії, пород¬жує кругообіг фінансових інвестицій, що справляє зворотний вплив на кругообіг виробничих інвестицій. У результаті це приводить до злиття, нероздільності потоків виробничих та фінансових інвестицій у межах ок¬ремої корпорації і до їх остаточного виокремлення за межі підприємства на локальних і національних ринках капіталів.
Виокремлюють такі основні етапи руху вироб¬ничих інвестицій, або інвестиційного процесу: перший - реалізація інвестиційного попиту (нагромадження), тобто процесу створення ви¬робничих потужностей; другий - процес виробництва продукції (інвестиційних або споживчих товарів, робіт, послуг); третій - реаліза¬ція продукції, одержання доходу; четвертий - розподіл доходу, форму¬вання інвестиційного попиту. Сукупність зазначених етапів руху інвес¬тицій становить кругообіг інвестицій. З наведеної схеми випливає також, Що інвестиційна діяльність відбувається як у сфері виробництва, так і у сфері обертання (обміну). У сфері виробництва інвестиційна діяльність означає створення нових інвестиційних товарів, що мають матеріально-речову форму. Це, зокрема, будівництво виробничих споруд і комуніка¬цій, виробництво устаткування, видобування сировини, підготовка квалі¬фікованих кадрів тощо. Зазначена інвестиційна діяльність, тобто ство¬рення нових інвестиційних товарів, включається до складу кругообігу інвестицій конкретного підприємства тільки за умови її здійснення у власних виробничих цілях. Якщо ж нові інвестиційні товари виготовля¬ються для інших економічних суб'єктів, то це різновид основної діяль¬ності фірми.
В умовах високого рівня розвитку продуктивних сил, постійного по¬глиблення поділу праці, що зумовлює підвищення її ефективності, істот¬но зменшується потреба створення (будівництва, виробництва) інвести¬ційних товарів для організації власного виробничого процесу. Звичайно необхідні товари і послуги купуються на ринках інвестиційних товарів. Отже, у сучасних умовах інвестиційна діяльність відбувається переваж¬но у сфері обміну і виражається у формі купівлі-продажу товарів та по¬слуг на ринках інвестиційних товарів. Виходить, для ринкової економіки замкнутий на підприємство кругообіг інвестицій так само нехарактер¬ний, як і замкнутий обіг продукту і доходу.
Новости загрузка новостей...