| Назва: | Економічні ризики та методи їх вимірювання |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 47,57 KB |
| Скачувань: | 95 |
З'ясуємо особливості якісного аналізу. Якісний аналіз ризику включає декілька аспектів. Перший аспект пов'язаний з необхідністю порівняння сподіваних позитивних результатів з можливими економічними, соціальними та іншими, як сьогоднішніми так і майбутніми наслідками. Взагалі мало мати схильність до ризику. Ризикувати доцільно, якщо це призводить до кращих наслідків, при обгрунтуванні правильності своїх дій. Проблеми ризику повинні розглядатися та враховуватися як під час розробки стратегії, так і у процесі реалізації оперативних задач. Характер стратегічних підходів слід визначати в межах загальної стратегії. У протилежному випадку не уникнути неприємних «сюрпризів», таких, як кожен рік «зовсім раптово» приходить осінь, а за нею зима, та так, що не встигаємо своєчасно підготуватися до роботи за нових погодних умов і тоді бездумно нарощуємо рівень господарського ризику.
Другий аспект якісного аналізу ризику пов'язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб'єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні перетворення в соціально-економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? Чиїм інтересам відповідає?
Отже, ризикованій ситуації притаманні такі основні умови:
наявність невизначеності;
наявність альтернатив та необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидністю вибору);
зацікавленість у результатах; можливість оцінити наявні альтернативи - прийняти рішення.
Усі чинники, що так чи інакше впливають на ступінь ризику, можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні.
До об'єктивних чинників відносять такі, що не залежать безпосередньо від суб'єктів прийняття рі¬шень: інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, мож¬лива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.
До суб'єктивних чинників відносять ті, котрі характеризують суб'єкт прийняття відповідних рішень: виробничий потенціал, технологічне забезпечен¬ня, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організація праці, ступінь кооперативних зв'язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал суб'єкта прийняття рішень, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо.
Розглянемо другий вид аналізу ризику - кількісний.
Під час цього аналізу можна використовувати різні методи. Найбільш розповсюдженими є:
• статистичні;
• використання аналогів;
• експертні методи;
• апппп доречності затрат.
Якщо ступінь ризику виразити, наприклад, через величину
середньоквадратичного відхилення від сподіваних величин, мож¬на кількісно виразити і оцінити ризик як для кожного елемента,
так і для об'єкта (програми) в цілому.
Зосередитись на елементах з більшою невизначеністю ме¬неджер (плановик, системний аналітик) може деталізувати ці елементи і переформувати їх для включення в план (про¬граму). Попередня оцінка потім уточнюється. Якщо невизна¬ченість зменшилась, необхідно вести подальшу деталізацію і переформувати елементи, що мають велику невизначеність. Коли чергова оцінка призводить до того, що невизначеність не вдається зменшити, і послідовні уточнення не є значними, сяід, зокрема, підрахувати грошові суми для компенсації мож¬ливих результатів невизначеності (ризику).
Досить розповсюдженим є метод Монте-Карло, перевагою якого є можливість проведення аналізу і оцінки різних «сцена¬ріїв» реалізації проекту (програми, стратегії) і врахування різних чинників ризику в межах єдиного підходу.
Як приклад можна розглянути одну з таких моделей, що дозволяє аналізувати наслідки накопичення ризикових си¬туацій.
У цій моделі ризики поділені на три категорії, що впливають
на обсяги робіт, терміни їх виконання. Ці категорії ризиків подані у трьох матрицях (таблицях). Модель дозволяє дослідити та оцінити комбінований (інтегрований) вплив цих ризиків на фінансовий стан учасників проекту у формі затримок щодо одержання доходу, збільшення позик тощо.
Матриця обсягів робіт містить варіантний ряд робіт за проек¬том, що можуть змінюватися залежно від змінення умов щодо реалізації проекту.
Матриця часу на виконання робіт містить варіантний ряд даних щодо необхідного часу на виконання робіт за проектом залежно від змінення умов.
Матриця вартості містить імовірні позови підрядника, котрі можуть виникнути в зв'язку зі зміненням обсягів робіт та за¬тримкою їх виконання з урахуванням умов контракту, інфля¬ційних процесів тощо.
Блок розрахунку критичного шляху визначає можливості (імовірні) затримки завершення окремих робіт і проекту в ці¬лому.
Цей метод реалізує лише формалізовану (концептуальну) схему, що дає можливість розкласти (деталізувати) досить склад¬ний комплекс ризиків на окремі складові і мати судження щодо ймовірності прояву і обтяжливість (розмір) їх наслідків.
Другий аспект якісного аналізу ризику пов'язаний з виявленням впливу рішень, що приймаються за умов невизначеності, на інтереси суб'єктів економічного життя. Без урахування інтересів (зацікавленості), без керування ними неможливі реальні якісні перетворення в соціально-економічному житті. Необхідно виявити: кому ризик корисний? Чиїм інтересам відповідає?
Отже, ризикованій ситуації притаманні такі основні умови:
наявність невизначеності;
наявність альтернатив та необхідність вибору однієї з них (відмова від вибору також є різновидністю вибору);
зацікавленість у результатах; можливість оцінити наявні альтернативи - прийняти рішення.
Усі чинники, що так чи інакше впливають на ступінь ризику, можна умовно поділити на дві групи: об'єктивні та суб'єктивні.
До об'єктивних чинників відносять такі, що не залежать безпосередньо від суб'єктів прийняття рі¬шень: інфляція, конкуренція, політичні та економічні кризи, екологія, мита, наявність режиму найбільшого сприяння, мож¬лива робота в зоні вільного економічного підприємництва тощо.
До суб'єктивних чинників відносять ті, котрі характеризують суб'єкт прийняття відповідних рішень: виробничий потенціал, технологічне забезпечен¬ня, рівень предметної та технологічної спеціалізації, організація праці, ступінь кооперативних зв'язків, рівень техніки безпеки, рівень компетентності та інтелектуальний потенціал суб'єкта прийняття рішень, вибір типу контрактів з інвестором чи замовником тощо.
Розглянемо другий вид аналізу ризику - кількісний.
Під час цього аналізу можна використовувати різні методи. Найбільш розповсюдженими є:
• статистичні;
• використання аналогів;
• експертні методи;
• апппп доречності затрат.
Якщо ступінь ризику виразити, наприклад, через величину
середньоквадратичного відхилення від сподіваних величин, мож¬на кількісно виразити і оцінити ризик як для кожного елемента,
так і для об'єкта (програми) в цілому.
Зосередитись на елементах з більшою невизначеністю ме¬неджер (плановик, системний аналітик) може деталізувати ці елементи і переформувати їх для включення в план (про¬граму). Попередня оцінка потім уточнюється. Якщо невизна¬ченість зменшилась, необхідно вести подальшу деталізацію і переформувати елементи, що мають велику невизначеність. Коли чергова оцінка призводить до того, що невизначеність не вдається зменшити, і послідовні уточнення не є значними, сяід, зокрема, підрахувати грошові суми для компенсації мож¬ливих результатів невизначеності (ризику).
Досить розповсюдженим є метод Монте-Карло, перевагою якого є можливість проведення аналізу і оцінки різних «сцена¬ріїв» реалізації проекту (програми, стратегії) і врахування різних чинників ризику в межах єдиного підходу.
Як приклад можна розглянути одну з таких моделей, що дозволяє аналізувати наслідки накопичення ризикових си¬туацій.
У цій моделі ризики поділені на три категорії, що впливають
на обсяги робіт, терміни їх виконання. Ці категорії ризиків подані у трьох матрицях (таблицях). Модель дозволяє дослідити та оцінити комбінований (інтегрований) вплив цих ризиків на фінансовий стан учасників проекту у формі затримок щодо одержання доходу, збільшення позик тощо.
Матриця обсягів робіт містить варіантний ряд робіт за проек¬том, що можуть змінюватися залежно від змінення умов щодо реалізації проекту.
Матриця часу на виконання робіт містить варіантний ряд даних щодо необхідного часу на виконання робіт за проектом залежно від змінення умов.
Матриця вартості містить імовірні позови підрядника, котрі можуть виникнути в зв'язку зі зміненням обсягів робіт та за¬тримкою їх виконання з урахуванням умов контракту, інфля¬ційних процесів тощо.
Блок розрахунку критичного шляху визначає можливості (імовірні) затримки завершення окремих робіт і проекту в ці¬лому.
Цей метод реалізує лише формалізовану (концептуальну) схему, що дає можливість розкласти (деталізувати) досить склад¬ний комплекс ризиків на окремі складові і мати судження щодо ймовірності прояву і обтяжливість (розмір) їх наслідків.
Новости загрузка новостей...