| Назва: | Економічний розвиток провідних країн світу після другої світової війни |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 23,05 KB |
| Скачувань: | 180 |
Японія - економічно могутня держава, з промисловістю оснащеною найновішими технологіями, має великі валютно - фінансові ресурси, займає міцні позиції в міжнародному поділі праці. Продуктивність праці і заробітна плата - найвища в світі. 98% її експорту припадає на готові промислові вироби (2/5 лічильної техніки, морських суден, мотоциклів, роботів, 1/5 -продати автомобілів, сталі, текстильних виробів).
Серед західноєвропейських країн виділяються ФРН, Франція, Англія, Італія. На них припадає більше третини території, дві третини населення. Питома вага в „четвірці” зменшується у Англії, частка якої у західноєвропейській економіці зменшилась у ВНП Західної Європи на 25%, частка Франції та Італії у ВНП підвищилась. Найстабільнішою є ФРН, на яку не вплинуло навіть об'єднання з НДР на яку ФРН використала величезні ресурси аби підтягнути до свого рівня, частка ФРН у західноєвропейському ВНП складає 30 %. В другій половині ХХ століття була створена концепція постіндустріального суспільства (автор Д. Белл - відомий американський теоретик). Він вже на початку 70-х років вказав на визначальні риси нового суспільного устрою: - знання і інтелект стають основним виробничим ресурсом в постіндустріальному суспільстві. Метою є не тільки вироблення благ, а якість, а в широкому розумінні - якість життя. Провідною соціальною групою стають представники інтелектуальних професій, практики нових наукомістких технологій та інформаційних послуг.
4. Швидкі темпи економічного зростання доповнюються початком органічної інтеграції в єдиний західноєвропейський простір. В 1951 році в Парижі було створено європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). До нього ввійшли ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Ця організація об”єднала кам”яно - вугільну, залізорудну, металургійну галузі і контролювала 60% виплавлення сталі, 50% видобутку кам”яного вугілля в Західній Європі.
В1957 році було підписано в Римі договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), його підписали ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Мета - створити спільний ринок, забезпечити рівномірний розвиток, стабільність і добробут населення Західної Європи. Для чого передбачалося
- ліквідувати митні бар'єри і обмеження для ввозу і вивозу товарів, капіталів;
- сприяти пересуванню людей;
- проведення єдиної торговельної політики стосовно третіх країн, усунення перепон для руху капіталів європейського інвестиційного банку.
- Євроатом, створений в 1957 році мав координувати розвиток атомної енергетики.
В 1958році були утворені вищий виконавчий, законодавчий та консультативний органи ЄЕС, відповідно: Комісія, Рада Міністрів, Євро - парламент. Бюджет співтовариства формувався з внесків його членів. Створення ЄЕС свідчило:
- про подолання антагоністичного протистояння у Європі
- з 1.07.1968 року було запровадженно єдиний тариф на ввезення товарів з третіх країн
- успішно проводилася с/г політика
- з 1.01.1993 року функціонує єдиний внутрішній ринок співтовариства, відмінені обмеження щодо руху товарів, послуг, капіталів та людей
- у листопаді 1993 року вступив в силу Маастрихтський договір, згідно з яким до кінця десятиріччя Європейське Співтовариство мало перетворитись у валютний, економічний і політичний Європейський Союз з єдиними зовнішньою політикою, громадянством та валютою. 1 січня 1999 року на єдину валюту - євро перейшли 11 держав ЄС. Євро буде засобом безготівкового розрахунку поряд з національними валютами. Ціни в країнах вже зараз подвійні. З 2002 року з'явилися і готівкові євро. На сучасному етапі до ЄС входить 15 країн. У 1973 році до нього вступили Великобританія, Ірландія, Данія. У 1981 році - Греція, у 1986 році - Іспанія, Португалія, У 1995 році - Австрія, Швеція, Фінляндія. Кандидатами до вступу до ЄС є країни колишнього соціалістичного табору - Польща, Чехія, Угорщина та Естонія. Схиляються до поступового вступу до ЄС частини колишнього СРСР, в тому числі і Україна.
Отже, для господарського розвитку провідних країн світу друга половина ХХ століття стала періодом:
- поступової стабілізації основних галузей промисловості
- зростання виробництва товарів споживання
- підвищення життєвого рівня населення
- застосування досягнень науки, інформації та комп'ютеризації надало економічному розвитку технотронного характеру
- людська діяльність набуває духовного виміру
- фізична праця поступається місцем розумовій
індустріальна епоха трансформується в постіндустріальну.
5. Створення соціалістичної системи означало перехід країн до нових механізмів економічного розвитку. Вихідні умови для європейських соціалістичних країн були різними. Лише СРСР, Чехословаччина, НДР мали сформований промисловий комплекс. За рівнем національного доходу на душу населення, промислового розвитку, зовнішньоторговельних зв'язків у 1950 році існувало три групи країн:
1. найбільш розвинуті - Чехословаччина, НДР.
2. з рівнем в двоє меншим за цими показниками - Угорщина, Польща.
Серед західноєвропейських країн виділяються ФРН, Франція, Англія, Італія. На них припадає більше третини території, дві третини населення. Питома вага в „четвірці” зменшується у Англії, частка якої у західноєвропейській економіці зменшилась у ВНП Західної Європи на 25%, частка Франції та Італії у ВНП підвищилась. Найстабільнішою є ФРН, на яку не вплинуло навіть об'єднання з НДР на яку ФРН використала величезні ресурси аби підтягнути до свого рівня, частка ФРН у західноєвропейському ВНП складає 30 %. В другій половині ХХ століття була створена концепція постіндустріального суспільства (автор Д. Белл - відомий американський теоретик). Він вже на початку 70-х років вказав на визначальні риси нового суспільного устрою: - знання і інтелект стають основним виробничим ресурсом в постіндустріальному суспільстві. Метою є не тільки вироблення благ, а якість, а в широкому розумінні - якість життя. Провідною соціальною групою стають представники інтелектуальних професій, практики нових наукомістких технологій та інформаційних послуг.
4. Швидкі темпи економічного зростання доповнюються початком органічної інтеграції в єдиний західноєвропейський простір. В 1951 році в Парижі було створено європейське об'єднання вугілля і сталі (ЄОВС). До нього ввійшли ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Ця організація об”єднала кам”яно - вугільну, залізорудну, металургійну галузі і контролювала 60% виплавлення сталі, 50% видобутку кам”яного вугілля в Західній Європі.
В1957 році було підписано в Римі договір про створення Європейського Економічного Співтовариства (ЄЕС), його підписали ФРН, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург. Мета - створити спільний ринок, забезпечити рівномірний розвиток, стабільність і добробут населення Західної Європи. Для чого передбачалося
- ліквідувати митні бар'єри і обмеження для ввозу і вивозу товарів, капіталів;
- сприяти пересуванню людей;
- проведення єдиної торговельної політики стосовно третіх країн, усунення перепон для руху капіталів європейського інвестиційного банку.
- Євроатом, створений в 1957 році мав координувати розвиток атомної енергетики.
В 1958році були утворені вищий виконавчий, законодавчий та консультативний органи ЄЕС, відповідно: Комісія, Рада Міністрів, Євро - парламент. Бюджет співтовариства формувався з внесків його членів. Створення ЄЕС свідчило:
- про подолання антагоністичного протистояння у Європі
- з 1.07.1968 року було запровадженно єдиний тариф на ввезення товарів з третіх країн
- успішно проводилася с/г політика
- з 1.01.1993 року функціонує єдиний внутрішній ринок співтовариства, відмінені обмеження щодо руху товарів, послуг, капіталів та людей
- у листопаді 1993 року вступив в силу Маастрихтський договір, згідно з яким до кінця десятиріччя Європейське Співтовариство мало перетворитись у валютний, економічний і політичний Європейський Союз з єдиними зовнішньою політикою, громадянством та валютою. 1 січня 1999 року на єдину валюту - євро перейшли 11 держав ЄС. Євро буде засобом безготівкового розрахунку поряд з національними валютами. Ціни в країнах вже зараз подвійні. З 2002 року з'явилися і готівкові євро. На сучасному етапі до ЄС входить 15 країн. У 1973 році до нього вступили Великобританія, Ірландія, Данія. У 1981 році - Греція, у 1986 році - Іспанія, Португалія, У 1995 році - Австрія, Швеція, Фінляндія. Кандидатами до вступу до ЄС є країни колишнього соціалістичного табору - Польща, Чехія, Угорщина та Естонія. Схиляються до поступового вступу до ЄС частини колишнього СРСР, в тому числі і Україна.
Отже, для господарського розвитку провідних країн світу друга половина ХХ століття стала періодом:
- поступової стабілізації основних галузей промисловості
- зростання виробництва товарів споживання
- підвищення життєвого рівня населення
- застосування досягнень науки, інформації та комп'ютеризації надало економічному розвитку технотронного характеру
- людська діяльність набуває духовного виміру
- фізична праця поступається місцем розумовій
індустріальна епоха трансформується в постіндустріальну.
5. Створення соціалістичної системи означало перехід країн до нових механізмів економічного розвитку. Вихідні умови для європейських соціалістичних країн були різними. Лише СРСР, Чехословаччина, НДР мали сформований промисловий комплекс. За рівнем національного доходу на душу населення, промислового розвитку, зовнішньоторговельних зв'язків у 1950 році існувало три групи країн:
1. найбільш розвинуті - Чехословаччина, НДР.
2. з рівнем в двоє меншим за цими показниками - Угорщина, Польща.
Новости загрузка новостей...