| Назва: | Економічний ринок |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 37,36 KB |
| Скачувань: | 29 |
Регулююча функція ринку забезпечує постійність зв'язків між зізними галузями виробництва, попитом і споживанням, встановлен¬ая пропорцій в економіці та безперервність процесу відтворення. Іерез конкуренцію ринкові відносини активно впливають на рівень витрат на виробництво будь-якого товару, науково-технічний прогрес, на задоволення платоспроможного попиту населення. Внаслідок дії закону вартості, закону попиту та пропозиції, інших законів ринко¬вої економіки індивідуальна праця зводиться до суспільне необхід¬ної та визначення цінності товару. Без конкуренції, еквівалентного обміну вартість не може бути визначена. Цей механізм сприяє вирів¬нюванню прибутків підприємців різних галузей виробництва, утво¬ренню середньої норми прибутку, що досягається через перелив ка¬піталів між галузями. Останнє, в свою чергу, є регулятором пропорцій в економіці.
У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), мож¬на зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробни¬ком. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попи¬том і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноеконо¬мічного явища.
Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб¬солютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержав¬ними.
До державних належать: а) економічні важелі - кредити, по¬датки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі - державне замовлення, державні програми, правила укладання гос¬подарських договорів.
Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.
Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти¬мулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробницт¬ва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і ста¬нуть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію.
У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами - на багатих і бідних.
Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему гори¬зонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегру¬юча функція ринку.
Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє про¬никненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє то¬вар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкуренто¬спроможним.
З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє в економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність ос¬таннього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої - досягти найбільшої виго¬ди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспіль¬ством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну кон¬куренцію шкідливим.
Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного веден¬ня економіки, соціальних суперечностей.
Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринко¬вого механізму небезмежні.
УМОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ
Для того щоб була побудована ринкова економіка, функціо¬нував реальний ринок, який виконував би притаманні йому функції, мають бути відтворені передумови, випробувані світовою практикою. До них належать:
• наявність суб'єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридичне незалежними, можуть вступати у рівноправні парт¬нерські відносини з приводу купівлі-продажу. Досягти цього можна створенням різноманітних форм власності - індивідуальної, при¬ватної, акціонерної, державної, кооперативної, змішаної;
• еквівалентний обмін товарів. Ринок за своєю природою еконо-| мічної допомоги, пільг не визнає;
У зв'язку з тим, що створена споживна вартість перетворюється на товар лише після визнання її суспільством (після продажу), мож¬на зробити висновок, що споживач здійснює контроль над виробни¬ком. Якщо цього немає, то в суспільстві принижується роль ринку як регулятора, що призводить до наростання диспропорцій між попи¬том і пропозицією товарів, виникнення дефіциту як загальноеконо¬мічного явища.
Визначаючи важливість регулюючої функції ринку, не можна аб¬солютизувати її. У сучасних розвинених ринкових системах ринок регулюється також державою і товаровиробниками. А це означає, що методи регулювання можуть бути також державними і недержав¬ними.
До державних належать: а) економічні важелі - кредити, по¬датки, ціни, які встановлює держава; б) адміністративні важелі - державне замовлення, державні програми, правила укладання гос¬подарських договорів.
Недержавними є різні угоди між товаровиробниками про ринки збуту, ціни, квоти тощо.
Стимулююча функція ринку полягає в тому, що вона сприяє заохоченню тих, хто найбільш раціонально використовує чинники виробництва для одержання найкращих кінцевих результатів, застосовуючи найновіші досягнення науки, техніки, організації, сти¬мулювання праці та управління. Якщо суб'єкти господарювання не прагнутимуть до постійного підвищення ефективності виробницт¬ва, їхні індивідуальні витрати виробництва будуть вищими, ніж суспільне необхідні, вони будуть неконкурентоспроможними і ста¬нуть банкрутами. А це означає, що ринок виконує і розподільчу функцію.
У конкурентному середовищі ринкова ціна диференціює доходи товаровиробників, виявляє переможців і переможених. Для перших створюються умови щодо подальшого розвитку і процвітання, а для других постає питання про їхнє існування. Відповідно відбувається і соціальне розшарування суспільства за доходами - на багатих і бідних.
Ринок робить економіку єдиним цілим, розвиваючи систему гори¬зонтальних і вертикальних зв'язків (підприємств, галузей, регіонів), у тому числі зовнішньоекономічних. У цьому виявляється інтегру¬юча функція ринку.
Будучи за своєю природою інтернаціональним, ринок сприяє про¬никненню товарів у різні країни і куточки світу. Обмін товарами між країнами здійснюється за світовими цінами, які засновуються на інтернаціональній вартості. Якщо ж на світовий ринок потрапляє то¬вар, витрати на виготовлення якого перевищують суспільне необхідні інтернаціональні витрати праці, їхній власник стає неконкуренто¬спроможним.
З викладеного можна зробити висновок, що результати діяльності ринкового механізму є ефективними завдяки певному порядку, який діє в економічній системі. Адам Сміт довів, що подібний порядок встановлюється згідно з принципом «невидимої руки». Сутність ос¬таннього полягає в тому, що кожна особа виходить з власної вигоди, якою керує «невидима рука», мета якої - досягти найбільшої виго¬ди для всіх. Адам Сміт вбачав за невидимою рукою непередбачену силу, яка сприяє досягненню гармонії інтересів між особою і суспіль¬ством. Через це він вважав будь-яке втручання держави у вільну кон¬куренцію шкідливим.
Історія спростувала таку категоричність, довівши, що «невидима рука» призводить і до нераціональних витрат, неефективного веден¬ня економіки, соціальних суперечностей.
Світовий досвід переконливо засвідчив, що можливості ринко¬вого механізму небезмежні.
УМОВИ ФОРМУВАННЯ РИНКУ
Для того щоб була побудована ринкова економіка, функціо¬нував реальний ринок, який виконував би притаманні йому функції, мають бути відтворені передумови, випробувані світовою практикою. До них належать:
• наявність суб'єктів ринкових відносин, які, будучи економічно та юридичне незалежними, можуть вступати у рівноправні парт¬нерські відносини з приводу купівлі-продажу. Досягти цього можна створенням різноманітних форм власності - індивідуальної, при¬ватної, акціонерної, державної, кооперативної, змішаної;
• еквівалентний обмін товарів. Ринок за своєю природою еконо-| мічної допомоги, пільг не визнає;
Новости загрузка новостей...