1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

В аналізі ефективності витрат першим етапом є формулю¬вання мети. Скажімо, в екології цією метою може бути певна якість довколишнього повітря, максимальна опірність хворобо-творчому агенту в воді або вимоги до викидів промислового об'єкта. У таких випадках дуже важливо сформулювати точні вимоги. Відповідальна особа може оцінити компроміси між різними вимогами та витратами на їх досягнення. Стандартним економічним підходом для таких рішень є узгодження гранич¬них витрат з граничними вигодами. Втім, коли вигоди важко або неможливо виміряти, такий підхід стає чисто концептуальним.

У багатьох випадках сама технологія може диктувати існу¬ючі альтернативи. Коли вимоги стають дуже жорсткими, зали¬шається тільки кілька альтернативних стратегій, які дають змо¬гу досягти певного рівня зниження забруднення за певну ціну. Аналіз прирощених (додаткових) витрат на застосування однієї технології замість іншої може чітко вказати на найдоцільнішу стратегію. За наявності багатьох альтернатив це зробити важче.

В окремих випадках, формулюючи вимоги, можна викорис¬тати прийоми оптимізації, придатні для кількох цілей, напри¬клад, лінійне програмування. Ці прийоми дають змогу врахува¬ти як вихідний рівень віддачі від проекту, так і екологічні мірку¬вання та витрати, пов'язані з кожною з альтернатив.

Коли завдання або вимогу сформульовано, аналіз ефектив¬ності витрат проводиться через розгляд різних шляхів вирішен¬ня цього завдання, наприклад, за допомогою аналізу капітальних і поточних витрат на відмінні технології контролю. В інших про¬ектах увага приділяється різним процедурам управління. Кожен проект має свої альтернативи і відповідний підхід. Аналітики по¬винні забезпечити розгляд широкого кола альтернатив, але ос¬новне завдання не змінюється. Воно полягає у визначенні най¬менш дорогого варіанта, придатного для досягнення поставленої мети.

Хоча аналіз ефективності витрат видається доволі прямо¬лінійним економічним (та інженерним) підходом, на практиці він пов'язаний із значним обсягом ретельної аналітичної роботи. Однією з головних причин цього є те, що часто-густо різні аль¬тернативи приводять до різних рівнів кінцевого контролю. Так, якщо "цільовою" вимогою є зниження викидів до 100 частин на мільйон (ч.н.м.) за наявності трьох технологічних варіантів А, Б, В, результатом аналізу може бути наступна інформація:

Порівняльна оцінка альтернативних проектів

Варіант Вартість установки (млн дол.) Рівень викидів (ч.н.м.)

А Б В 50 15 25 98 135 105

Варіант А - єдиний, що задовольняє поставлену вимогу Варіант Б набагато дешевший, але явно не задовольняє цю ви¬могу. Варіант В ставить проблему: він обходиться удвічі дешев¬ше варіанта А, а вимогу перевищує незначно. Який варіант кра¬щий? Чисто нормативний підхід може вимагати прийняти А, хоча В дає змогу заощадити 25 млн доларів. Чи виправдовує не¬велике підвищення рівня викидів відмову від економії 25 міль¬йонів? Аналіз ефективності витрат має подати ці варіанти відпо¬відальній за рішення особі, а для прийняття рішення важливі і екологічні, і економічні міркування. Вибір залежить від потен¬ційної небезпеки вищого рівня викидів і готовності (можливо¬сті) суспільства заплатити дорожче за додержання певних вимог.

При відборі альтернативних проектів належить також врахо¬вувати реальну платоспроможність суспільства. Оскільки аналіз ефективності витрат не покликаний оцінювати вигоди від досяг¬нення мети чи задоволення вимог, то навіть найефективніший (і найдешевший) варіант може виявитися суспільству не по ки¬шені. Це не виправдовує повної відмови від проекту, але підка¬зує, що вимоги, можливо, доведеться пом'якшити. У багатьох подібних випадках аналіз ефективності витрат буде корисний. При цьому можна використати досвід інших країн. Оскільки 100-відсоткове виключення забруднень у принципі є недосяж¬ним, витрати на контроль не повинні перевищувати загальні ви¬годи проекту. Нижче наведені окремі рекомендації:

1. Визначити допустимий рівень забруднення ряду країн, як промислове розвинених, так і таких, що розвиваються. Який рівень рекомендує Всесвітня організація охорони здоров'я?

2. Оцінити серйозність екологічних наслідків, які треба включити під час розглядання проекту. Чи загрожують вони життю (наприклад, отруєння ртуттю), здоров'ю (пил та аерозолі) чи просто викликають подразнення (рівні шуму)?

3. Оцінити вплив найменш витратного варіанта контролю на фінансову віддачу проекту. Якщо вибір позбавляє проект рен¬табельності, треба переглянути рішення - ухвалити проект або виключити екологічні наслідки. Можливо, варто знизити вимо¬ги або відмовитися від проекту. Чи можна винести уроки з досвіду інших країн з подібними проблемами?

4. Визначити можливість компромісного рішення, яке звело б до мінімуму екологічну шкоду і водночас дозволило здійснити цей або альтернативний проект.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11