| Назва: | Економічний аналіз інвестиційного проекту |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 35,15 KB |
| Скачувань: | 72 |
Оиінка змін Д-™ оцінки впливу проекту на довкілля на-продиктивності лежить визначити екологічні наслідки про¬екту. Наслідки для якості довколишнього середовища або підтримання відновлюваних ресурсів відобра¬жаються у змінах продуктивності порушених систем, і ці зміни, в свою чергу, використовуються для присвоєння величин. Ба¬гато прийомів оцінки засновано на фактичних ринкових цінах при визначенні кінцевих величин. Порушеними можуть бути як природні, так і антропогенні системи. До природних систем від¬носять рибальство, сільське господарство та лісівництво. Наслід¬ками для антропогенних систем є впливи на будівлі, матеріали й вироб-ництва у промисловому та побутовому секторах.
Стан довколишнього середовища і природних ресурсів роз¬глядаються як фактори виробництва. Зміни цих факторів спри¬чиняються до змін продуктивності і/або виробничих витрат, що можуть, у свою чергу, впливати на зміни цін та обсягів ви¬робництва, які можна спостерігати і вимірювати. Саме подвій¬ний характер цих методик робить їх привабливими: фізичні змі¬ни загального обсягу виробництва легко помітити й виміряти, а використання ринкових цін дає змогу уникнути складних про¬блем оцінки, пов'язаних з позаринковими екологічними впли¬вами.
Можливі дві ситуації:
1. Якщо збільшення (або зменшення) виробництва певного товару є недостатнім порівняно з загальним обсягом даного то¬вару на ринку, а зміна факторів виробництва також незначна щодо обсягу ринку цих факторів, то можна припустити, що ціни на продукцію та фактори виробництва залишаться постійними. Таке припущення є найпростішим, бо воно не вимагає припу¬щень щодо напряму й величини зміни цін. Це базове припущен¬ня для "малого проекту". Для деяких проектів такий підхід ча¬сткової рівноваги є реалістичним припущенням і неявно вико¬ристовується в більшості викладених тут методик.
2. Проте іноді зміна обсягу випуску певного товару може позначитись як на його ціні, так і на факторах виробництва. У такому разі потрібна інформація про форму кривих попиту та пропозиції, а відтак - відповідне коригування.
До розгляду пропонуються три набори прийомів, у кожному з котрих використовуються ринкові ціни для оцінки зміни ви¬робництва певних товарів та послуг. Перший набір має справу із зміною продуктивності й вартості продукції, другий - з втратою доходу, третій - з альтернативною вартістю різних дій.
Оцінка змін продуктивності є прямим продовженням тра¬диційного аналізу вигід та витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюються з використанням ринкових цін вхідних і вихідних позицій (або, за наявності викривлень, правильно скоригованих ринкових цін). Одержані грошові величини, у свою чергу, вво¬дять у фінансовий аналіз проекту. Цей підхід безпосередньо за¬снований на неокласичній економіці добробуту та її визначенні загального добробуту. Вигоди й витрати від виконуваної дії приймаються до уваги незалежно від того, де вони відбуваються, у проекті чи поза ним.
Для використання цього прийому необхідно:
1) ідентифікувати вплив проекту на продуктивність як у са¬мому проекті, так і поза ним. Наслідки в самому проекті звичай¬но є бажаними результатами проекту і, як такі, включаються в будь-який аналіз проекту. Наслідки поза проектом, як позитивні, так і негативні, тривалий час вважалися зовнішніми екологіч¬ними і/або економічними факторами і часто-густо ігнорувалися;
2) відстежувати і вимірювати наслідки для продуктивності "з проектом" і "без проекту". Навіть розглядаючи альтернативні проекти, слід зберігати варіант "без проекту". Причина проста:
ми повинні мати можливість охарактеризувати зміни у зв'язку з проектом порівняно з існуючим становищем. Так, проект сіль¬ськогосподарського розвитку на височині призводить до ерозії грунту та шкоди вниз за течією для рисових полів з іригацією. Екологічна "вартість" проекту - це не повна шкода, завдана роз¬ташованим нижче полям, а лише додатковий негативний ефект відкладень у зв'язку з проектом. Аналіз "з проектом" і "без про¬екту" дає змогу виявити додаткову ерозію, заподіяну проектом;
3) зробити передбачення щодо графіка у часі змін продук¬тивності, "правильних" застосовних цін і будь-яких очікуваних змін відносних цін у часі.
За приклад може слугувати такий підхід, коли зміни вироб¬ництва кормових трав та інших кормів у результаті проекту збе¬реження грунтів оцінюються, виходячи з вартості молока й гною, що їх виробляє велика рогата худоба. Проекти також ма¬ють екологічні наслідки, які можна оцінити, застосовуючи цей підхід. Ці проекти відносяться до сільського господарства, лісів¬ництва, рибальства та інших галузей.
Існує безліч подібних прийомів, і всі вони мають спільну ри¬су - проект, спрямований на одну конкретну мету, спричиняє незумисні шкідливі наслідки для іншої продукуючої системи. Величину цих незумисних "витрат" можна оцінити за допомогою простого підходу, заснованого на зміні продуктивності.
Стан довколишнього середовища і природних ресурсів роз¬глядаються як фактори виробництва. Зміни цих факторів спри¬чиняються до змін продуктивності і/або виробничих витрат, що можуть, у свою чергу, впливати на зміни цін та обсягів ви¬робництва, які можна спостерігати і вимірювати. Саме подвій¬ний характер цих методик робить їх привабливими: фізичні змі¬ни загального обсягу виробництва легко помітити й виміряти, а використання ринкових цін дає змогу уникнути складних про¬блем оцінки, пов'язаних з позаринковими екологічними впли¬вами.
Можливі дві ситуації:
1. Якщо збільшення (або зменшення) виробництва певного товару є недостатнім порівняно з загальним обсягом даного то¬вару на ринку, а зміна факторів виробництва також незначна щодо обсягу ринку цих факторів, то можна припустити, що ціни на продукцію та фактори виробництва залишаться постійними. Таке припущення є найпростішим, бо воно не вимагає припу¬щень щодо напряму й величини зміни цін. Це базове припущен¬ня для "малого проекту". Для деяких проектів такий підхід ча¬сткової рівноваги є реалістичним припущенням і неявно вико¬ристовується в більшості викладених тут методик.
2. Проте іноді зміна обсягу випуску певного товару може позначитись як на його ціні, так і на факторах виробництва. У такому разі потрібна інформація про форму кривих попиту та пропозиції, а відтак - відповідне коригування.
До розгляду пропонуються три набори прийомів, у кожному з котрих використовуються ринкові ціни для оцінки зміни ви¬робництва певних товарів та послуг. Перший набір має справу із зміною продуктивності й вартості продукції, другий - з втратою доходу, третій - з альтернативною вартістю різних дій.
Оцінка змін продуктивності є прямим продовженням тра¬диційного аналізу вигід та витрат. Фізичні зміни виробництва оцінюються з використанням ринкових цін вхідних і вихідних позицій (або, за наявності викривлень, правильно скоригованих ринкових цін). Одержані грошові величини, у свою чергу, вво¬дять у фінансовий аналіз проекту. Цей підхід безпосередньо за¬снований на неокласичній економіці добробуту та її визначенні загального добробуту. Вигоди й витрати від виконуваної дії приймаються до уваги незалежно від того, де вони відбуваються, у проекті чи поза ним.
Для використання цього прийому необхідно:
1) ідентифікувати вплив проекту на продуктивність як у са¬мому проекті, так і поза ним. Наслідки в самому проекті звичай¬но є бажаними результатами проекту і, як такі, включаються в будь-який аналіз проекту. Наслідки поза проектом, як позитивні, так і негативні, тривалий час вважалися зовнішніми екологіч¬ними і/або економічними факторами і часто-густо ігнорувалися;
2) відстежувати і вимірювати наслідки для продуктивності "з проектом" і "без проекту". Навіть розглядаючи альтернативні проекти, слід зберігати варіант "без проекту". Причина проста:
ми повинні мати можливість охарактеризувати зміни у зв'язку з проектом порівняно з існуючим становищем. Так, проект сіль¬ськогосподарського розвитку на височині призводить до ерозії грунту та шкоди вниз за течією для рисових полів з іригацією. Екологічна "вартість" проекту - це не повна шкода, завдана роз¬ташованим нижче полям, а лише додатковий негативний ефект відкладень у зв'язку з проектом. Аналіз "з проектом" і "без про¬екту" дає змогу виявити додаткову ерозію, заподіяну проектом;
3) зробити передбачення щодо графіка у часі змін продук¬тивності, "правильних" застосовних цін і будь-яких очікуваних змін відносних цін у часі.
За приклад може слугувати такий підхід, коли зміни вироб¬ництва кормових трав та інших кормів у результаті проекту збе¬реження грунтів оцінюються, виходячи з вартості молока й гною, що їх виробляє велика рогата худоба. Проекти також ма¬ють екологічні наслідки, які можна оцінити, застосовуючи цей підхід. Ці проекти відносяться до сільського господарства, лісів¬ництва, рибальства та інших галузей.
Існує безліч подібних прийомів, і всі вони мають спільну ри¬су - проект, спрямований на одну конкретну мету, спричиняє незумисні шкідливі наслідки для іншої продукуючої системи. Величину цих незумисних "витрат" можна оцінити за допомогою простого підходу, заснованого на зміні продуктивності.
Новости загрузка новостей...