| Назва: | Економічне зростання |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 14,96 KB |
| Скачувань: | 72 |
1. Україна, порівняно з іншими пострадянськими країнами, зро¬била перші незалежні кроки чи не за найнесприятливіших умов: дві світові війни, роки голодоморів забрали життя понад 20 мільйонів українців.
Вагомою причиною нинішнього стану економіки України стало багаторічне втілення в життя догми про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно з виробництвом пред¬метів споживання. Внаслідок такої політики Україна успадкувала ' від СРСР украй нераціональну структуру промисловості, три чверті виробництва якої становила продукція важкої промисловості і лише чверть - продукція, призначена для задоволення потреб спожи¬вачів.
Ще однією причиною безпрецедентного спаду виробництва в Україні є незавершеність виробничого циклу в національній еко¬номіці. Ступінь її інтегрованості в колишній радянський госпо¬дарський комплекс був набагато вищий, ніж економік держав Цент¬ральної й Східної Європи в економічний простір РЕВ. На момент здобуття незалежності в Україні вироблялося 15-20% кінцевої про¬дукції промисловості, а в Росії - понад 70%. Тому розрив старих господарських зв'язків болюче відбився на вітчизняній економіці: численні чинники відтворення залишилися за межами країни. У господарській структурі переважають галузі, що мають потребу в державних дотаціях і тому важко піддаються перебудові.
Однією з суттєвих причин падіння обсягів виробництва в Ук¬раїні є успадкований від імперії чималий військово-промисловий комплекс, який поки що не вдається перепрофілювати на вироб¬ництво цивільної продукції.
На стані української економіки вкрай негативно позначається катастрофічна екологічна ситуація. Внаслідок аварії на Чорнобиль¬ській АЕС радіонуклідного забруднення зазнали понад 12 млн. гектарів земель. Це забруднення доповнюється промисловим, зокрема, в Донбасі та Придніпров'ї останнє у 20-30 разів перевищує допустимі норми.
2. Падіння обсягів виробництва зумовлене також чинниками, що почали діяти вже в роки незалежності. Йдеться передовсім про суб'єктивні прорахунки. При цьому важливо зазначити, що сам курс на демонтаж командно-адміністративної системи й розбудову сучас¬ної, заснованої на ринкових засадах відкритої національної еко¬номіки у стратегічному плані є правильним. Спрямований на утвер¬дження державності України, створення економічних передумов реальної демократизації суспільства, вихід на вищий ступінь техніко-економічного розвитку, забезпечення якісно нових параметрів життя народу, цей курс не має альтернативи. Тому причини неадек¬ватності економічної політики конкретним умовам українського сьогодення лежать передовсім у площині визначення шляхів та кон¬кретних механізмів здійснення зазначеного курсу.
У процесі ринкової трансформації економіки України недостат¬ньо враховувалася ціла низка властивих їй специфічних передумов, до яких передовсім належать:
відсутність на нас здобуття незалежності цілісної системи дер¬жавних інституцій, необхідних для здійснення широкого комплексу заходів ринкової трансформації економіки;
особливості функціональної структури економіки: висока концен¬трація базових галузей виробництва та галузей ВПК, що протягом тривалого часу були зорієнтовані на обслуговування потреб не лише економіки Радянського Союзу загалом, а й економіки країн РЕВ, і за самою своєю природою не могли швидко ввійти в режим ринково¬го самоврядування;
підпорядкованість більшості великих підприємств загальносоюзним міністерствам і відомствам та фінансування їх з єдиного центру.
В економічній політиці не враховувалася необхідність таких за¬ходів:
використання на початковому етапі суто еволюційного шляху рин¬кової трансформації за одночасного здійснення широкого комплексу організаційних заходів, які б утверджували сильну виконавчу владу, та ефективних важелів державного регулювання економічних про¬цесів;
створення ефективного механізму входження сільського господар¬ства в систему ринкових відносин і на цій основі - докорінне ре¬формування цієї галузі;
послідовного здійснення політики економічної лібералізації, прива¬тизації та демонополізації.
Непослідовність у проведенні економічних реформ призвела до того, що перехід від адміністративно-командної системи до ринко¬вої супроводжується зростанням тіньової економіки. Адже тіньова економіка найбільше процвітає там, де реформи проходять мляво, а високі податки практично внеможливлюють розвиток нових при¬ватних структур. Наявність гігантського тіньового сектора спотво¬рює усі національні рахунки, не дає змоги державним органам точно визначити потреби економіки в різних ресурсах, давати обгрунто¬вані економічні прогнози. Водночас створюються сприятливі умови для корупції, хабарництва, криміналізації економіки.
Згадані чинники викликали те, що нині обсяг національного ви¬робництва становить трохи більше як третину від рівня 1990 р. Що¬правда, нарешті вдалося зупинити падіння виробництва.
Вагомою причиною нинішнього стану економіки України стало багаторічне втілення в життя догми про випереджувальне зростання виробництва засобів виробництва порівняно з виробництвом пред¬метів споживання. Внаслідок такої політики Україна успадкувала ' від СРСР украй нераціональну структуру промисловості, три чверті виробництва якої становила продукція важкої промисловості і лише чверть - продукція, призначена для задоволення потреб спожи¬вачів.
Ще однією причиною безпрецедентного спаду виробництва в Україні є незавершеність виробничого циклу в національній еко¬номіці. Ступінь її інтегрованості в колишній радянський госпо¬дарський комплекс був набагато вищий, ніж економік держав Цент¬ральної й Східної Європи в економічний простір РЕВ. На момент здобуття незалежності в Україні вироблялося 15-20% кінцевої про¬дукції промисловості, а в Росії - понад 70%. Тому розрив старих господарських зв'язків болюче відбився на вітчизняній економіці: численні чинники відтворення залишилися за межами країни. У господарській структурі переважають галузі, що мають потребу в державних дотаціях і тому важко піддаються перебудові.
Однією з суттєвих причин падіння обсягів виробництва в Ук¬раїні є успадкований від імперії чималий військово-промисловий комплекс, який поки що не вдається перепрофілювати на вироб¬ництво цивільної продукції.
На стані української економіки вкрай негативно позначається катастрофічна екологічна ситуація. Внаслідок аварії на Чорнобиль¬ській АЕС радіонуклідного забруднення зазнали понад 12 млн. гектарів земель. Це забруднення доповнюється промисловим, зокрема, в Донбасі та Придніпров'ї останнє у 20-30 разів перевищує допустимі норми.
2. Падіння обсягів виробництва зумовлене також чинниками, що почали діяти вже в роки незалежності. Йдеться передовсім про суб'єктивні прорахунки. При цьому важливо зазначити, що сам курс на демонтаж командно-адміністративної системи й розбудову сучас¬ної, заснованої на ринкових засадах відкритої національної еко¬номіки у стратегічному плані є правильним. Спрямований на утвер¬дження державності України, створення економічних передумов реальної демократизації суспільства, вихід на вищий ступінь техніко-економічного розвитку, забезпечення якісно нових параметрів життя народу, цей курс не має альтернативи. Тому причини неадек¬ватності економічної політики конкретним умовам українського сьогодення лежать передовсім у площині визначення шляхів та кон¬кретних механізмів здійснення зазначеного курсу.
У процесі ринкової трансформації економіки України недостат¬ньо враховувалася ціла низка властивих їй специфічних передумов, до яких передовсім належать:
відсутність на нас здобуття незалежності цілісної системи дер¬жавних інституцій, необхідних для здійснення широкого комплексу заходів ринкової трансформації економіки;
особливості функціональної структури економіки: висока концен¬трація базових галузей виробництва та галузей ВПК, що протягом тривалого часу були зорієнтовані на обслуговування потреб не лише економіки Радянського Союзу загалом, а й економіки країн РЕВ, і за самою своєю природою не могли швидко ввійти в режим ринково¬го самоврядування;
підпорядкованість більшості великих підприємств загальносоюзним міністерствам і відомствам та фінансування їх з єдиного центру.
В економічній політиці не враховувалася необхідність таких за¬ходів:
використання на початковому етапі суто еволюційного шляху рин¬кової трансформації за одночасного здійснення широкого комплексу організаційних заходів, які б утверджували сильну виконавчу владу, та ефективних важелів державного регулювання економічних про¬цесів;
створення ефективного механізму входження сільського господар¬ства в систему ринкових відносин і на цій основі - докорінне ре¬формування цієї галузі;
послідовного здійснення політики економічної лібералізації, прива¬тизації та демонополізації.
Непослідовність у проведенні економічних реформ призвела до того, що перехід від адміністративно-командної системи до ринко¬вої супроводжується зростанням тіньової економіки. Адже тіньова економіка найбільше процвітає там, де реформи проходять мляво, а високі податки практично внеможливлюють розвиток нових при¬ватних структур. Наявність гігантського тіньового сектора спотво¬рює усі національні рахунки, не дає змоги державним органам точно визначити потреби економіки в різних ресурсах, давати обгрунто¬вані економічні прогнози. Водночас створюються сприятливі умови для корупції, хабарництва, криміналізації економіки.
Згадані чинники викликали те, що нині обсяг національного ви¬робництва становить трохи більше як третину від рівня 1990 р. Що¬правда, нарешті вдалося зупинити падіння виробництва.
Новости загрузка новостей...