1 2 3 4 5

Аналізуючи рушійні сили економічного розвитку, потрібно враховувати вплив таких факторів, як стан суспільної свідомості та рівень розуміння народними масами об'єктивних проблем і напрямів економічної динаміки, культура праці та спілкування, панівні морально-етичні, релігійні настанови, а також національ¬ні традиції. Усі вони, будучи «продуктом» багатовікової історич¬ної еволюції, хоча є надбудовними факторами, суттєво вплива¬ють на ефективність функціонування базисних елементів і відно¬син економічної системи. При цьому вони часто модифікують навіть її модель.

У цілому дієвий вплив політичних, правових, моральних, ду¬ховно-культурних та інших факторів на економічний прогрес знаходить своє вираження в тому, що вони детермінують роз¬криття можливостей і рушійних сил, які закладені в тій чи іншій економічній системі.

Нагромадження та його норма. Визначальну роль в обумов¬леності (детермінації) як типів, так і темпів економічного зрос¬тання відіграє процес нагромадження капіталу, у ході якого від¬буваються суттєві зміни в структурі капіталу, пов'язані з нау¬ково-технічним прогресом.

Норма нагромадження (виражена у процентах) характери¬зує відношення частки чистого доходу (прибутку), яку господа¬рюючий суб'єкт (підприємець, фермер, держава) спрямовує на розвиток виробництва або будь-якої власної справи, до загальної суми отриманого ним прибутку (доходу). На макроекономічному рівні норма нагромадження - це відношення фонду чистого на¬громадження (тобто інвестицій, що йдуть на розширення вироб¬ництва) до загального обсягу національного доходу, створеного за відповідний період.

Вплив НТР на економічний розвиток. До основних факто¬рів економічного зростання, як відомо, належать: капітал, земля (у тому числі природні ресурси), праця (функція трудових ресур¬сів), а також підприємницькі здібності. Усі вони різною мірою впливають на створення ВНП, і кожний з них становить сукуп¬ність факторів «органічно взаємозв'язаних». До капіталу в уза¬гальненому вигляді можна віднести і НТР, вплив якої на темпи, характер економічного зростання постійно посилюється. Дані фактори матеріалізуються як у кількісних, так і в якісних парамет¬рах, ще їх називають факторами пропонування. Кожний з них постійно змінюється залежно від інших, а також від характеру соціально-економічного розвитку суспільства.

Революційна форма НТП, тобто НТР, - це швидкий перехід масового виробництва на якісно нові науково-технічні й технологічні принципи функціонування. Головною особливістю сучасного етапу НТР є зрощування нових індустріальних технологій з мікроелектронікою та комп'ютерною технікою. Усе це різко під¬вищує ефективність виробництва, а також зумовлює його урізно¬манітнення та динамічне пристосування до запитів споживачів.

Нова якість економічного розвитку тісно пов'язана зі зміною його напряму, що знаходить своє виявлення у посиленні соціаль¬ної спрямованості економічного зростання. Особливо це виявля¬ється в зростанні ролі людини у виробничому процесі, що є пер¬шою характерною рисою нової якості економічного розвитку.

Другою ознакою цього процесу є докорінна зміна його джерел і факторів, що безпосередньо пов'язано з інтенсивними трудо-, матеріале- та фондозберігаючими факторами.

Сучасна НТР - складне, багатопланове явище. В узагальне¬ному вигляді можна виділити її три важливих складових, які органічно пов'язані:

1) глибинний процес Інтеграції науки і виробництва, для якого характерне перетворення виробництва економічних благ на спе¬цифічний «технологічний цех науки»;

2) принципові зміни в підготовці кадрів. Нова техніка і новітні технології потребують і нового працівника: більш освіченого, кваліфікованого, високодисциплінованого, який гнучко присто¬совується до техніко-технологічних нововведень;

3) кардинальні зміни в організації виробництва, праці та сис¬темі управління цими процесами; виробництво переходить на но¬ву техніко-технологічну основу - комп'ютерну технологію.

Будь-яка перехідна економіка переживає період спаду вироб¬ництва, що підтверджує досвід усіх європейських країн, котрі здійснюють ринкові реформи. Спочатку ці країни зіткнулися прак¬тично з тими ж проблемами, що й Україна: успадкована адміністра¬тивно-командна система, зношені виробничі фонди, ірраціональна галузева і виробнича структура. Як і Україні, їм довелося переборю¬вати наслідки стрибкоподібного підвищення цін на імпортні енер¬гоносії, розриву економічних відносин із сусідніми державами.

Країнам Центральної Європи - західним сусідам України - вдало¬ся подолати спад протягом трьох-п'яти років, у нас же цей процес набрав затяжного характеру.

Чинники такого небувалого падіння обсягу виробництва в Ук¬раїні можна поділити на дві групи:

ті, що склалися внаслідок перебування України у складі Радянського Союзу;

ті, що виникли вже після проголошення незалежності, або, інакше кажучи, суб'єктивні прорахунки.

1 2 3 4 5