1 2 3 4 5 6 7

З формули (2) випливає, що величина і рівень валового прибутку знаходиться у прямій залежності від собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг). Для забезпечення покриття операційних витрат і формування прибутку від операційної діяльності необхідно, щоб рівень собівартості в % до товарообороту був прогнозованим, тобто С = ЧД - ВП. Він повинен мати тенденцію до зниження (С<ЧД - ВП) - за умов низького рівня рентабельності торговельної діяльності. Тимчасова стабільність рівня собівартості можлива тільки за умов достатнього рівня рентабельності для самофінансування торговельної діяльності. Тому прогнозований рівень собівартості (ряд. 6, гр. 6, табл.1) торговельні підприємства повинні розцінювати як граничний. При укладенні договорів на поставку товарів їм треба вишукувати бази постачання товарів високої якості за цінами (разом з витратами, що включаються у собівартість товарів), частка яких у ціні реалізації (продажу) не перевищувала б прогнозованого рівня собівартості. (У наведеному в табл. 1 прикладі він становить 63,34%).

З формули (3) випливає, що величина і рівень прогнозованого валового прибутку одночасно знаходиться й у прямій залежності від величини та рівня операційних витрат і прогнозованого прибутку від операційної діяльності (ВП = ОВ + ПО). Але це зовсім не означає, що із збільшення рівня операційних витрат можливе збільшення рівня валового прибутку (збільшення рівня торговельної надбавки), оскільки стримуючими факторами є наступні реальності:

- можливість продажу товарів за вищими цінами та отримання чистого доходу в розмірі С + ВП;

- можливість закупівлі товарів за умов, що їх собівартість не буде більшою ніж ЧД - ВП.

Тому операційні витрати за своїм рівнем до товарообороту повинні бути економічно обгрунтованими (тобто ОВ = ВП - ПО) і мати тенденцію до зниження (ОВ< ВП - ПО). Такий підхід при плануванні валового прибутку створить реальні передумови виконанню плану прибутку від операційної діяльності.

5.9. Виходячи з формул (1), (2), (3) слід зазначити, що планову величину валового прибутку необхідно визначати за формулою (3), економічно обґрунтовуючи величину операційних витрат і прибутку, та балансове ув'язувати її з величиною валового прибутку, визначеного за формулою (2).

5.10. В торговельних підприємствах можуть мати місце інші операційні доходи, окрім доходів від реалізації товарів (робіт, послуг). До них відносять доходи від операційної оренди основних засобів та інших матеріальних необоротних активів; доходи від операційних курсових різниць; доходи від реалізації оборотних активів; відшкодування раніше списаних активів тощо. Прогнозування цих доходів для кожного суб'єкта господарювання носить індивідуальний характер і має місце лише при наявності вказаних джерел доходів. За рахунок інших операційних доходів збільшується прибуток від операційної діяльності (ряд. 12, табл. 1), або зменшується її збиток.

6. Планування операційних вптрпт

6.1. Планування операційних витрат проводиться методом техніко-економічних розрахунків за основними статтями і дослідно-статистичним методом за статтями, по яких неможливо визначити величину витрат методом конкретного підрахунку.

Витрати, пов'язані з операційною діяльністю торговельних підприємств, поділяються на:

- адміністративні витрати;

- витрати на збут;

- інші операційні витрати.

Планування витрат слід проводити в розрізі груп за окремими статтями.

6.2. До адміністративних витрат торговельного підприємства відносяться загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства, зокрема: витрати на оплату праці адміністративно-управлінського персоналу, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання основних засобів та інших матеріальних необоротних активів загальногоспо¬дарського призначення (оренда, амортизація, ремонт, комунальні видатки), охорона, юридичні, аудиторські, транспортні послуги, поштово-телеграфні, канцелярські витрати, суми податків і зборів (обов'язкових платежів), які відносяться на витрати. З них методом техніко-економічних розрахунків можна визначити величину витрат на утримання адміністративно-управлінського персоналу; витрати на утримання основних засобів, інших необоротних активів загальногосподарського призначення; витрати па охорону; транспортні послуги; суми податків і зборів (обов'язкових платежів). Величину інших витрат можна визначити дослідно-статистичним методом, виходячи з даних минулих періодів. Адміністративні витрати - це умовно-постійні витрати, величина яких мало залежить від зміни обсягів товарообороту.

Примірний план адміністративних витрат торговельного підприємства приведений у таблиці 2, а нижче наведені методичні рекомендації щодо поелементного розрахунку адміністративних витрат.

Таблиця 2

План адміністративних витрат торговельного підприємства

Елементи адміністративних витрат За минулий період На плановий період

сума, тис.грн. рівень, % до товарообороту сума, тис.грн. рівень, % до товарообороту

1 2 3 4 5

1 2 3 4 5 6 7