1 2 3 4 5

Основні фонди і виробнича потужність підприємства

Поняття, класифікація, облік і оцінка основних фондів (ОФ).

Види і показники зношення ОФ.

Амортизація необоротних активів підприємства.

Показники використання ОФ.

Поняття і розрахунок виробничої потужності і фактори, які на неї впливають.

1. Засоби виробництва, що знаходяться в розпорядженні п-ва і виражені у вартісній формі, складають його виробничі фонди. Виробничі фонди поділяються на основні і оборотні. Головною особливістю ОФ п-ва є специфічний характер перенесення своєї вартості на продукт. ОФ переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. Другою особливістю ОФ є те, що вони використовуються у в-ві в незмінній натуральній формі.

ОФ - це засоби праці, які приймають участь у виробничому процесі на протязі багатьох періодів, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їх вартість переноситься на вартість виготовленої продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань. В промисловості ОФ складають приблизно 80%.

За участю у виробничому процесі ОФ поділяються на основні виробничі і основні невиробничі фонди. Основні виробничі фонди - це ті, які приймають безпосередню участь у виробничому процесі. Вони поділяються на активні (безпосередньо беруть участь у виробничому процесі, завдяки чому забезпечується належний обсяг і якість продукції - машини, обладнання, транспортні засоби) і пасивні (створюють умови для здійснення процесу виробництва - будівлі, споруди). Проте віднесення об'єктів до активної чи пасивної частини залежить від специфіки галузі. Так, для машинобудування машини і обладнання - активна частина. У нафтодобувній промисловості активною частиною є споруди (наприклад, свердловини).

Основні невиробничі фонди - це фонди, які знаходяться на балансі підприємства і призначені для обслуговування працівників.

Облік і оцінка необоротних активів здійснюється в натуральній і вар¬тісній грошовій формі.

Оцінка матеріальних необоротних активів в натуральних показниках використовується для розрахунку виробничих потужностей, складання ба¬лансів обладнання, для визначення рівня його використання і т. д.

Вихідним документом при цьому є паспорти робочих місць, устатку¬вання і підприємств в цілому.

Вартісна оцінка необоротних засобів здійснюється за первісною вар¬тістю або переоціненою вартістю.

Первісна вартість - це фактична сума коштів, витрачених на придбан¬ня або створення необоротних активів.

До первісної вартості необоротних активів включають такі витрати:

суми (без непрямих податків), що сплачують постачальники активів;

суми, що сплачують підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, здійснені у зв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів та інших необоротних матеріальних активів;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків;

витрати із страхування ризиків, пов'язаних з доставкою основних засобів;

витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів;

інші витрати.

Витрати на сплату відсотків за користування кредитом не включають¬ся до первісної вартості необоротних активів, придбаних або створених повністю або частково за рахунок позикового капіталу.

Первісною вартістю необоротних активів, що віднесені до статутно¬го капіталу підприємства, є погоджена засновниками (учасниками) під¬приємства їх справедлива вартість.

Справедливою вартістю необоротних активів звичайно є їх ринкова вартість, визначена експертами або фахівцями підприємства.

Наприклад: підприємство А отримало від підприємства Б патент на винахід в обмін на акції підприємства А. Вартість патенту - 10000 грн., номінальна вартість 1 акції - 0,25 грн., ринкова 1 грн. за акцію. Виходячи з цього первісна вар¬тість придбаного патенту - 40 000 грн.

Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює справедливій вартості на дату отримання.

Наприклад, підприємство безоплатно отримало тару, залишкова ва¬ртість становить 32 000 грн.

Ринкова вартість тари з урахуванням зносу оцінюється в сумі 11300 грн. Витрати підприємства на перевезення цієї тари 600 грн. Справедлива вартість тари дорівнює:

11 300 грн. + 600 грн. = 11 900 грн.

Після надходження необоротних активів підприємство може мати витрати, пов'язані з їх експлуатацією або поліпшенням їх стану.

Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів, що при¬водить до збільшення очікуваних майбутніх економічних вигід, включа¬ють до балансової вартості основних засобів. Поліпшення стану основ¬них засобів може відбуватися за рахунок:

модифікації з метою продовження терміну експлуатації або збільшен¬ня виробничої потужності;

впровадження більш ефективного технологічного процесу;

заміни окремих частин машин або обладнання тощо.

1 2 3 4 5