| Назва: | Енергозбереження в сучасній Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 41,23 KB |
| Скачувань: | 228 |
Програма розроблена на перiод до 2010 р. з урахуванням Програми дiяльностi Кабiнету Мiнiстрiв України на 1995-1996 рр., головних положень та на основних засадах, прийнятих у НЕП України, "Глобальнiй стратегiї енергозбереження для України", "Програмi структурної перебудови економiки України", "Державнiй програмi розвитку гiрничо-металургiйного комплексу України", Нацiональнiй програмi "Нафта i газ України до 2010 р.", програмах розвитку галузей промисловостi, iнших секторiв економiки та соцiальної сфери, а також Концептуального варiанту комплексної програми енергозбереження. КДПЕ узагальнює та об'єднує галузевi програми i розробки з пiдвищення енергоефективностi та енергозбереження; вiдносно галузевих програм енергозбереження вона є програмою верхнього рiвня.
Програма здiйснюватиметься в три етапи. Перший проходив з 1997 р. В цей перiод особлива увага придiлялася припиненню невиправданого споживання палива та енергiї, забезпеченню впровадження в життя некапiталоємних енергозберiгаючих заходiв. Це дало можливiсть зменшити на 10-15% витрати ПЕР i вiдповiдно зберегти понад 200 млн. дол. США.
Другий етап (1998-2000 рр.) пов'язаний з впровадженням заходiв з пiдвищення енергоефективностi iснуючого технiчного та технологiчного потенцiалу, що дозволить зберегти ще 15-25% вiд необхiдного обсягу ПЕР та близько 300 млн. дол. США.
Третiй етап, який завершиться в 2010 р., обумовлений структурною перебудовою економiки України, що дозволить зменшити потреби в ПЕР до 30%, стабiлiзувати їх споживання та досягти оптимального рiвня само-енергозабезпечення. Валютнi витрати зменшуватимуться на 4,7 млрд. дол. США.
У перiод до 2000 р. в усiх галузях планується проведення енергозберiгаючих заходiв, якi у сукупностi в 2000 р. дадуть економiю 35,9 млн. т у.п., у 2005 р. можлива економiя ПЕР становитиме 68,7 млн. т у.п. На рiвнi 2010 р. практично може бути заощаджено 108,8 млн. т у.п.
Оцiнка загальних потреб у ПЕР на 2010 р. становитиме 320-330 млн. т у.п. проти фактично використаних у 1995 р. 226,3 млн. т у.п., тобто прирiст становитиме 42-46%. Однак ця потреба становитиме лише 91-93% вiд максимального рiвня споживання, який було досягнуто у 1990 р.
Найбiльшу питому вагу в структурi потенцiалу енергозбереження має промисловiсть - 58-59%, за нею йдуть ПЕК - 19-20%, комунально-побутове господарство - 11-12%, транспорт - 7-7,7%, сiльське господарство - 3-3,5%.
Iнвестицiї, необхiднi для реалiзацiї потенцiалу енергозбереження до 2010 р., складатимуть близько 6 млрд. дол. США.
На першому етапi КДПЕ України впроваджувалися технологiї, якi швидко окупалися та не потребували значних iнвестицiй. До таких технологiй можна вiднести: iндивiдуальне (децентралiзоване) опалення будiвель, використання тиску пари для виробництва електроенергiї у великих опалювальних та промислових котельнях, променеве (радiацiйне) опалення примiщень, децентралiзоване виробництво електричної та теплової енергiї iз застосуванням газодизель- або газотурбогенераторiв, замiна електронагрiвання газовим тощо.
Другий етап КДПЕ України передбачає впровадження, зокрема, таких технологiй: пiдвищення температури дуття в доменних печах, використання непрямого радiацiйного нагрiвання металу в металургiйному виробництвi та машинобудуваннi, застосування регенеративних пальникiв, використання перепаду тиску в газопроводах для виробництва електроенергiї, зрiдженого природного газу та виробництва холоду, теплову iзоляцiю будiвель, переведення технологiї мокрого способу одержання клiнкеру на сухий, використання теплоти вихiдних газiв на пiдiгрiв та сушку сировини, виробництво цегли з пiдвищеною пустотнiстю, використання вiдходiв вуглезбагачення та золошлакових вiдходiв, впровадження пристроїв СЕ та економiчних освiтлювальних приладiв, систем облiку та регулювання, НПДЕ та iнших.
Протягом другого та третього етапiв КДПЕ України впроваджуватимуться сухе гасiння коксу, вдування вугiльного пилу в доменнi печi для замiщення коксу та природного газу, замiна мартенiвського виробництва сталi конверторним та утилiзацiя теплоти конверторних газiв, впровадження установок безперервного розливу сталi, надбудова котлiв електростанцiй ГТУ, використання пари надкритичних параметрiв, створення вiтчизняних ПГУ з ККВ 52% та вище, реконструкцiя енергоємних установок з виробництва амiаку, карбамiду та метанолу, впровадження вторинних методiв видобутку нафти та газу, поглиблення ступеню переробки нафти за рахунок впровадження вторинних процесiв, використання гiдротермальних джерел енергiї та iнших.
Програма здiйснюватиметься в три етапи. Перший проходив з 1997 р. В цей перiод особлива увага придiлялася припиненню невиправданого споживання палива та енергiї, забезпеченню впровадження в життя некапiталоємних енергозберiгаючих заходiв. Це дало можливiсть зменшити на 10-15% витрати ПЕР i вiдповiдно зберегти понад 200 млн. дол. США.
Другий етап (1998-2000 рр.) пов'язаний з впровадженням заходiв з пiдвищення енергоефективностi iснуючого технiчного та технологiчного потенцiалу, що дозволить зберегти ще 15-25% вiд необхiдного обсягу ПЕР та близько 300 млн. дол. США.
Третiй етап, який завершиться в 2010 р., обумовлений структурною перебудовою економiки України, що дозволить зменшити потреби в ПЕР до 30%, стабiлiзувати їх споживання та досягти оптимального рiвня само-енергозабезпечення. Валютнi витрати зменшуватимуться на 4,7 млрд. дол. США.
У перiод до 2000 р. в усiх галузях планується проведення енергозберiгаючих заходiв, якi у сукупностi в 2000 р. дадуть економiю 35,9 млн. т у.п., у 2005 р. можлива економiя ПЕР становитиме 68,7 млн. т у.п. На рiвнi 2010 р. практично може бути заощаджено 108,8 млн. т у.п.
Оцiнка загальних потреб у ПЕР на 2010 р. становитиме 320-330 млн. т у.п. проти фактично використаних у 1995 р. 226,3 млн. т у.п., тобто прирiст становитиме 42-46%. Однак ця потреба становитиме лише 91-93% вiд максимального рiвня споживання, який було досягнуто у 1990 р.
Найбiльшу питому вагу в структурi потенцiалу енергозбереження має промисловiсть - 58-59%, за нею йдуть ПЕК - 19-20%, комунально-побутове господарство - 11-12%, транспорт - 7-7,7%, сiльське господарство - 3-3,5%.
Iнвестицiї, необхiднi для реалiзацiї потенцiалу енергозбереження до 2010 р., складатимуть близько 6 млрд. дол. США.
На першому етапi КДПЕ України впроваджувалися технологiї, якi швидко окупалися та не потребували значних iнвестицiй. До таких технологiй можна вiднести: iндивiдуальне (децентралiзоване) опалення будiвель, використання тиску пари для виробництва електроенергiї у великих опалювальних та промислових котельнях, променеве (радiацiйне) опалення примiщень, децентралiзоване виробництво електричної та теплової енергiї iз застосуванням газодизель- або газотурбогенераторiв, замiна електронагрiвання газовим тощо.
Другий етап КДПЕ України передбачає впровадження, зокрема, таких технологiй: пiдвищення температури дуття в доменних печах, використання непрямого радiацiйного нагрiвання металу в металургiйному виробництвi та машинобудуваннi, застосування регенеративних пальникiв, використання перепаду тиску в газопроводах для виробництва електроенергiї, зрiдженого природного газу та виробництва холоду, теплову iзоляцiю будiвель, переведення технологiї мокрого способу одержання клiнкеру на сухий, використання теплоти вихiдних газiв на пiдiгрiв та сушку сировини, виробництво цегли з пiдвищеною пустотнiстю, використання вiдходiв вуглезбагачення та золошлакових вiдходiв, впровадження пристроїв СЕ та економiчних освiтлювальних приладiв, систем облiку та регулювання, НПДЕ та iнших.
Протягом другого та третього етапiв КДПЕ України впроваджуватимуться сухе гасiння коксу, вдування вугiльного пилу в доменнi печi для замiщення коксу та природного газу, замiна мартенiвського виробництва сталi конверторним та утилiзацiя теплоти конверторних газiв, впровадження установок безперервного розливу сталi, надбудова котлiв електростанцiй ГТУ, використання пари надкритичних параметрiв, створення вiтчизняних ПГУ з ККВ 52% та вище, реконструкцiя енергоємних установок з виробництва амiаку, карбамiду та метанолу, впровадження вторинних методiв видобутку нафти та газу, поглиблення ступеню переробки нафти за рахунок впровадження вторинних процесiв, використання гiдротермальних джерел енергiї та iнших.