| Назва: | Енергозбереження в сучасній Україні |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 41,23 KB |
| Скачувань: | 228 |
6.4.Шини
На тертя між шинами і дорогою припадає до 20% споживання (палива) транспортним засобом. Використання шин з належними експлуатаційними характеристиками може знизити цей показник на 5 %, тому слід стимулювати продаж таких шин не тільки у разі нових автомобілів, а і для подальшої заміни.
Жорсткіший контроль за тиском у шинах також сприяє зменшенню споживання палива. Розрахунки показують: від 45 до 70 % ТЗ експлуатують за умов, коли принаймні в одній шині тиск нижчий від рекомендованого, що призводить до 4-відсоткового збільшення витрат палива, не кажучи про підвищення ризику ДТП. Отже, варто подумати над створенням систем заохочення станцій техобслуговування відносно повнішого інформування водіїв та надання їм допомоги у перевірянні тиску в шинах. Альтернативою цьому могло б бути укладання добровільної угоди з представниками автопромисловості стосовно установлення датчика тиску в шинах на панелі приладів автомобіля .[5]
4.ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ПОТРІБНО ЕКОНОМИТИ ВСІМ, АЛЕ НАСАМПЕРЕД – ВИРОБНИЧНИКАМ
Перемінлива позиція зовнішніх постачальників голубого палива щодо обсягів його експорту в Україну, і, головне, стрімке зростання цін на газ та відсутність альтернативних джерел енергії змушують нас серйозно замислитись над розв’язанням проблем енергозбереження. Сьогодні це питання форсують на всіх рівнях, щоправда, єдиної думки – як найефективніше економити електроенергію – поки немає.
Своїми думками з цього приводу ділиться Директор державного науково-дослідного центру систем контролю і аварійного реагування Людвиг Литвинський.
- Як ви вважаєте, чи є у якогось виду енергії переваги з точки зору енергозбереження, наприклад, у ядерної енергетики?
- Я б так не сказав. Яку б генерацію ми не взяли, у кожній з них проблеми енергозбереження дуже подібні. І ядерна енергетика – не виняток. Коли йдеться про важливі джерела генерації, ядерна енергетика має і свої недоліки, і свої переваги порівняно з іншими традиційними та нетрадиційними джерелами енергії. Однак, не в розумінні енергозбереження, а в розумінні екології, вартості електроенергії, наявності природного палива. Відомо ж, органічне паливо вичерпується, а світові його запаси, що використовуються для ядерних реакторів, практично безмежні.
У процесі ж енергоспоживання потенціал енергозбереження не вичерпний. Здебільшого це пояснюється тим, що Україна є однією з найбільш енерговитратних серед розвинених країн. У нас використання електроенергії на одиницю валового національного продукту порівняно з країнами, з якими ми перебуваємо на одному щаблі розвитку, вдвічі-втричі більше.
- Найбільш оптимальний, на Вашу думку, спосіб енергозбереження для України?
- Для нас основний потенціал енергозбереження – це економія енергії у процесі її споживання. Це стосується і, власне, електроенергії, і газу, і мазуту, і бензину. Погляньмо на наші реалії! На багатьох автомобілях, особливо вантажних, стоять неефективні двигуни, маємо застарілі, неекономні технології на промислових виробництва кольорової і чорної металургії. Крім того, є чимало підстав говорити про неефективні з точки зору споживання енергії побутові електроприлади та витратну систему спалювання газу. Протягом 10 років енергетика, зокрема ядерна, фактично авансувала нашу економіку. Ми не могли втілити у життя багато заходів з підвищення безпеки, з модернізації станцій, навіть деякі їх ремонти відкладалися через те, що нам потрібно було підтримувати на низькому рівні вартість електроенергії.
Наступним за вагомістю напрямком енергозбереження є зменшення втрат в електромережах, які для окремих регіонів сьогодні сягають 30 відсотків.
Останнім значущим напрямком енергозбереження є енергозбереження безпосередньо на енергетичних виробництвах.
- Яким чином на практиці ми можемо застосувати програми енергозбереження?
- Тут є два потенційних чинника: на енергетичних виробництвах зменшення споживання енергії на власні потреби та зменшення споживання палива. У ході виробництва будь- якого виду енергії, наприклад, бензину – з нафти, або електроенергії – з вугілля або ядерного палива, частина виробленої енергії використовується на власні потреби. Якщо ми говоримо про звичайну електростанцію, безумовно, там має бути і світло, і тепло. Персонал повинен працювати у комфортних умовах. Однак, є ще технологічне енергоспоживання. Для атомних електростанцій ця величина коливається в межах 4-6 відсотків від обсягу генерованої електроенергії. При цьому ресурс енергозбереження сягає 2 відсотки від того обсягу електроенергії, що його виробляють атомні електростанції.
Щодо економії вихідного палива, яке використовується, то, безумовно, коли підвищувати коефіцієнт корисної дії, так званий КПД, або коефіцієнт встановленої потужності, обидва варіанти виграшні з точки зору зменшення споживання палива. Це і є одним з аспектів енергозбереження, коли при менших витратах коштів отримуємо той самий результат.
На тертя між шинами і дорогою припадає до 20% споживання (палива) транспортним засобом. Використання шин з належними експлуатаційними характеристиками може знизити цей показник на 5 %, тому слід стимулювати продаж таких шин не тільки у разі нових автомобілів, а і для подальшої заміни.
Жорсткіший контроль за тиском у шинах також сприяє зменшенню споживання палива. Розрахунки показують: від 45 до 70 % ТЗ експлуатують за умов, коли принаймні в одній шині тиск нижчий від рекомендованого, що призводить до 4-відсоткового збільшення витрат палива, не кажучи про підвищення ризику ДТП. Отже, варто подумати над створенням систем заохочення станцій техобслуговування відносно повнішого інформування водіїв та надання їм допомоги у перевірянні тиску в шинах. Альтернативою цьому могло б бути укладання добровільної угоди з представниками автопромисловості стосовно установлення датчика тиску в шинах на панелі приладів автомобіля .[5]
4.ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЮ ПОТРІБНО ЕКОНОМИТИ ВСІМ, АЛЕ НАСАМПЕРЕД – ВИРОБНИЧНИКАМ
Перемінлива позиція зовнішніх постачальників голубого палива щодо обсягів його експорту в Україну, і, головне, стрімке зростання цін на газ та відсутність альтернативних джерел енергії змушують нас серйозно замислитись над розв’язанням проблем енергозбереження. Сьогодні це питання форсують на всіх рівнях, щоправда, єдиної думки – як найефективніше економити електроенергію – поки немає.
Своїми думками з цього приводу ділиться Директор державного науково-дослідного центру систем контролю і аварійного реагування Людвиг Литвинський.
- Як ви вважаєте, чи є у якогось виду енергії переваги з точки зору енергозбереження, наприклад, у ядерної енергетики?
- Я б так не сказав. Яку б генерацію ми не взяли, у кожній з них проблеми енергозбереження дуже подібні. І ядерна енергетика – не виняток. Коли йдеться про важливі джерела генерації, ядерна енергетика має і свої недоліки, і свої переваги порівняно з іншими традиційними та нетрадиційними джерелами енергії. Однак, не в розумінні енергозбереження, а в розумінні екології, вартості електроенергії, наявності природного палива. Відомо ж, органічне паливо вичерпується, а світові його запаси, що використовуються для ядерних реакторів, практично безмежні.
У процесі ж енергоспоживання потенціал енергозбереження не вичерпний. Здебільшого це пояснюється тим, що Україна є однією з найбільш енерговитратних серед розвинених країн. У нас використання електроенергії на одиницю валового національного продукту порівняно з країнами, з якими ми перебуваємо на одному щаблі розвитку, вдвічі-втричі більше.
- Найбільш оптимальний, на Вашу думку, спосіб енергозбереження для України?
- Для нас основний потенціал енергозбереження – це економія енергії у процесі її споживання. Це стосується і, власне, електроенергії, і газу, і мазуту, і бензину. Погляньмо на наші реалії! На багатьох автомобілях, особливо вантажних, стоять неефективні двигуни, маємо застарілі, неекономні технології на промислових виробництва кольорової і чорної металургії. Крім того, є чимало підстав говорити про неефективні з точки зору споживання енергії побутові електроприлади та витратну систему спалювання газу. Протягом 10 років енергетика, зокрема ядерна, фактично авансувала нашу економіку. Ми не могли втілити у життя багато заходів з підвищення безпеки, з модернізації станцій, навіть деякі їх ремонти відкладалися через те, що нам потрібно було підтримувати на низькому рівні вартість електроенергії.
Наступним за вагомістю напрямком енергозбереження є зменшення втрат в електромережах, які для окремих регіонів сьогодні сягають 30 відсотків.
Останнім значущим напрямком енергозбереження є енергозбереження безпосередньо на енергетичних виробництвах.
- Яким чином на практиці ми можемо застосувати програми енергозбереження?
- Тут є два потенційних чинника: на енергетичних виробництвах зменшення споживання енергії на власні потреби та зменшення споживання палива. У ході виробництва будь- якого виду енергії, наприклад, бензину – з нафти, або електроенергії – з вугілля або ядерного палива, частина виробленої енергії використовується на власні потреби. Якщо ми говоримо про звичайну електростанцію, безумовно, там має бути і світло, і тепло. Персонал повинен працювати у комфортних умовах. Однак, є ще технологічне енергоспоживання. Для атомних електростанцій ця величина коливається в межах 4-6 відсотків від обсягу генерованої електроенергії. При цьому ресурс енергозбереження сягає 2 відсотки від того обсягу електроенергії, що його виробляють атомні електростанції.
Щодо економії вихідного палива, яке використовується, то, безумовно, коли підвищувати коефіцієнт корисної дії, так званий КПД, або коефіцієнт встановленої потужності, обидва варіанти виграшні з точки зору зменшення споживання палива. Це і є одним з аспектів енергозбереження, коли при менших витратах коштів отримуємо той самий результат.