| Назва: | Сучасна екологічна криза в контекст християнського світогляду |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 6,73 KB |
| Скачувань: | 12 |
Таким чином, православ'я проторує свiй шлях пiд "знаком" софiї, формуючи софiйно-плюралiстичний пiдхiд до свiту, екзистенцiальне (орiєнтоване на " внутрiшнiй свiт" людини) його бачення. На споглядання "внутрiшньої" людини i неосяжних глибин духу були зорiєнтованi вже грекомовнi апологети, дiяльнiсть яких знайшла вiдображення в екзегезi i апофатичнiй теологiї.
Що ж стосується заходу, то тут уже до xiii ст. Богословський погляд на природу сформувався в виглядi "натуральної теологiї". Замкнута на природу трiада як вiдображення божественої трiйцi з'являється вже в августина: до речей - в речах - пiсля речей. В xi ст. Ансельм кентерберiйський своїм онтологiчним доказом буття бога проторував новий для теологiї шлях - через природу до бога, тобто "пройшов" по вказанiй трiадi в зворотному напрямку. З xii ст. Цей хiд - основа для виникнення нових систем, в тому числi i для системи доказiв буття бога фомою аквiнським. Натуральна теологiя i забезпечила санкцiю церкви на розвиток наук, що пiзнiше дозволило ф. Бекону обгрунтувати iдею пiдкорення природи. Протестантизм, який виникає в xvi ст. Як реакцiя на негативнi явища в католицькiй церквi, "коректує" i християнськi догмати. Протестантський догмат про "абсолютне приречення людей" подiлив їх на "обраних" та "засуджених". Головнi показники обраностi - сила вiри, продуктивнiсть працi i успiх у справах. Кмiтливiсть у справах i багатство стали богоугоднi. Отримати нижчий прибуток при можливостi отримати виший означає грiшити перед богом. Така "протестантська етика" не могла не сприяти органiзацiї суспiльства i виробництва, науки i технiки, нацiлених на пiдкорення природи.
Таким чином, однозначне твердження про те, що причини експлуататорського ставлення людини до природи, а отже i екологiчних проблем сучасностi, вкорiненi в християнському свiтоглядi не зовсiм виправдане. Як бачимо, в межах християнської традицiї iснує багатоварiантнiсть вирiшення питання вiдношення людини до природи. То можливо, в пошуку духовних основ виходу iз ситуацiї, що склалась, слiд орiєнтуватись не лише на релiгiї сходу?
Використана література
Панфилов Е.И. Проблемы комплексного освоения недр. Н-п серия «Науки о Земле», 3'90, Москва, «Знание», 1990
Світ у долонях. Щоквартальний громадський ілюстрований екологічний журнал, 1 ( 3 ) / 1997
Інформаційний бюллетень про стан екологічного середовища України за 1992 - 1993 роки. Київ - 1994 р., випуск 13.
Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы. Н-п серия «Науки о Земле», 7'90, Москва, «Знание», 1990
Що ж стосується заходу, то тут уже до xiii ст. Богословський погляд на природу сформувався в виглядi "натуральної теологiї". Замкнута на природу трiада як вiдображення божественої трiйцi з'являється вже в августина: до речей - в речах - пiсля речей. В xi ст. Ансельм кентерберiйський своїм онтологiчним доказом буття бога проторував новий для теологiї шлях - через природу до бога, тобто "пройшов" по вказанiй трiадi в зворотному напрямку. З xii ст. Цей хiд - основа для виникнення нових систем, в тому числi i для системи доказiв буття бога фомою аквiнським. Натуральна теологiя i забезпечила санкцiю церкви на розвиток наук, що пiзнiше дозволило ф. Бекону обгрунтувати iдею пiдкорення природи. Протестантизм, який виникає в xvi ст. Як реакцiя на негативнi явища в католицькiй церквi, "коректує" i християнськi догмати. Протестантський догмат про "абсолютне приречення людей" подiлив їх на "обраних" та "засуджених". Головнi показники обраностi - сила вiри, продуктивнiсть працi i успiх у справах. Кмiтливiсть у справах i багатство стали богоугоднi. Отримати нижчий прибуток при можливостi отримати виший означає грiшити перед богом. Така "протестантська етика" не могла не сприяти органiзацiї суспiльства i виробництва, науки i технiки, нацiлених на пiдкорення природи.
Таким чином, однозначне твердження про те, що причини експлуататорського ставлення людини до природи, а отже i екологiчних проблем сучасностi, вкорiненi в християнському свiтоглядi не зовсiм виправдане. Як бачимо, в межах християнської традицiї iснує багатоварiантнiсть вирiшення питання вiдношення людини до природи. То можливо, в пошуку духовних основ виходу iз ситуацiї, що склалась, слiд орiєнтуватись не лише на релiгiї сходу?
Використана література
Панфилов Е.И. Проблемы комплексного освоения недр. Н-п серия «Науки о Земле», 3'90, Москва, «Знание», 1990
Світ у долонях. Щоквартальний громадський ілюстрований екологічний журнал, 1 ( 3 ) / 1997
Інформаційний бюллетень про стан екологічного середовища України за 1992 - 1993 роки. Київ - 1994 р., випуск 13.
Монин А.С., Шишков Ю.А. Глобальные экологические проблемы. Н-п серия «Науки о Земле», 7'90, Москва, «Знание», 1990