| Назва: | Складання й оформлення службових документів |
| Тип: | Реферати |
| Мова: | Українська |
| Розмiр: | 13,06 KB |
| Скачувань: | 75 |
Складання й оформлення службових документів
Основу документаційного забезпечення діяльності будь-якого підприємства становлять організаційні, розпорядчі й довідково-ін¬формаційні документи. Організаційні документи (статути, положен¬ня, інструкції, правила) на тривалі строки закріплюють і регламенту¬ють структуру, завдання, функції, обов'язки, права й відповідаль¬ність органів управління та спеціалістів підприємства. Ці документи, що створюються на підприємствах, в установах, організаціях, фір¬мах, разом із нормативно-правовим й, розпорядчими, довідково-ін¬формаційними й документами колегіальних органів можна умовно віднести до документації із питань загальної діяльності.
СТАТУТИ
СТАТУТ - це юридичний акт, яким оформляється утворення підприємства, організації, установи, фірми, визначаються їхня структура, функції, правовий статус, взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, фірмами чи фізичними особами тощо.
Статут після затвердження повноважним органом передають на реєстрацію до відповідних державних органів [для товариств з обме¬женою відповідальністю (TOB), приватних (ПП) і малих (МП) під¬приємств таким органом є районна державна адміністрація за місцем юридичної адреси, вказаної в статуті], де підприємству видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера та юридичної адреси.
Лише після реєстрації підприємство має право розпочати свою діяльність.
Статути бувають типові (розробляються для однотипних підпри¬ємств) та індивідуальні (створюються на підставі типових конкрети¬зацією їх).
Для чіткого викладення змісту статуту й кращого сприйняття тексту його поділяють на розділи (статті), підрозділи, пункти, підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами.
Розглянемо статут суб'єкта підприємницької діяльності.
- РЕКВІЗИТИ СТАТУТУ:
- назва товариства (може поєднуватися з назвою виду доку¬мента);
- назва виду документа (СТАТУТ);
- гриф затвердження;
- позначка про реєстрацію;
- місце складання чи видання, рік.
Усі зазначені вище реквізити, як правило, оформляють на окре¬мому аркуші паперу - титульній сторінці.
На подальших аркушах оформляють текст статуту, який може мати такі розділи:
1. Загальні положення
2. Цілі й предмет діяльності
3. Фонди товариства
4. Зовнішньоекономічна діяльність
5. Права та обов'язки засновників
6. Порядок розподілу прибутків і відшкодування збитків товариства
Майно товариства
Форс-мажор
Зміни законодавства
10. Органи управління товариства
11. Реорганізація та ліквідація товариства
12. Набуття Статутом чинності, зміни й доповнення до Статуту та ін.
Зміст статуту має бути постійно істинним, тобто в разі потреби в нього слід уносити доповнення та зміни. Мета створення й діяль¬ність підприємства, зазначені в статуті, не повинні суперечити чин¬ним законам України та іншим державним нормативно-правовим актам.
Статути оформляють на аркушах паперу формату A4 друкарським способом.
Усі аркуші зшивають, прошнуровують і скріплюють печатками.
Статут не належить до секретних документів і не містить таємної інформації. Його повинні надавати на вимогу ревізійним комісіям, Державним контролюючим органам, представникам судових і слід¬чих органів, податкової інспекції, партнерам по бізнесу та ін.
Статути слугують підставою для розробки положень, правил та інших документів, що створюються на підприємствах.
ПОЛОЖЕННЯ
ПОЛОЖЕННЯ- це правовий акт, що визначає порядок утворен¬ня, права, обов'язки й організацію роботи підприємств, організацій, установ, фірм, їхніх структурних підрозділів, а також підпорядко¬ваних їм підприємств, організацій, установ, фірм.
За змістом розрізняють такі положення: • про підприємства, організації, установи, фірми, заклади й т. д., їхні структурні підрозді¬ли - комісії, бюро, групи тощо (дод. 9) з регламентацією порядку їх утворення, структури, функцій, компетенції, обов'язків та організа¬ції роботи; • що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання; • про організацію й прове¬дення різних заходів - культурно- й спортивно-масових, конкурсів, оглядів тощо; структуру й зміст таких положень визначають уста¬нови, які є організаторами заходів.
За виготовленням положення бувають типові та індивідуальні. Типові положення розробляють вищі органи для системи підпри¬ємств, організацій, установ, фірм, а індивідуальні - створюються за вказівкою керівництва на підставі типових положень безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах. Проект положення підписує керівник структурного підрозділу, а затверджує керівник вищого рангу, якому безпосередньо підпоряд¬ковується даний підрозділ. На другому примірнику в разі потреби оформляють реквізити погодження й позначку про виконавця.
Положення про підприємство затверджується розпорядчим доку¬ментом вищого органу.
Положення набуває чинності з дня його затвердження (або дати, зазначеної в розпорядчому документі, яким затверджено положен¬ня).
Основу документаційного забезпечення діяльності будь-якого підприємства становлять організаційні, розпорядчі й довідково-ін¬формаційні документи. Організаційні документи (статути, положен¬ня, інструкції, правила) на тривалі строки закріплюють і регламенту¬ють структуру, завдання, функції, обов'язки, права й відповідаль¬ність органів управління та спеціалістів підприємства. Ці документи, що створюються на підприємствах, в установах, організаціях, фір¬мах, разом із нормативно-правовим й, розпорядчими, довідково-ін¬формаційними й документами колегіальних органів можна умовно віднести до документації із питань загальної діяльності.
СТАТУТИ
СТАТУТ - це юридичний акт, яким оформляється утворення підприємства, організації, установи, фірми, визначаються їхня структура, функції, правовий статус, взаємовідносини з іншими підприємствами, організаціями, установами, фірмами чи фізичними особами тощо.
Статут після затвердження повноважним органом передають на реєстрацію до відповідних державних органів [для товариств з обме¬женою відповідальністю (TOB), приватних (ПП) і малих (МП) під¬приємств таким органом є районна державна адміністрація за місцем юридичної адреси, вказаної в статуті], де підприємству видається свідоцтво про реєстрацію із зазначенням реєстраційного номера та юридичної адреси.
Лише після реєстрації підприємство має право розпочати свою діяльність.
Статути бувають типові (розробляються для однотипних підпри¬ємств) та індивідуальні (створюються на підставі типових конкрети¬зацією їх).
Для чіткого викладення змісту статуту й кращого сприйняття тексту його поділяють на розділи (статті), підрозділи, пункти, підпункти, котрі нумерують арабськими цифрами.
Розглянемо статут суб'єкта підприємницької діяльності.
- РЕКВІЗИТИ СТАТУТУ:
- назва товариства (може поєднуватися з назвою виду доку¬мента);
- назва виду документа (СТАТУТ);
- гриф затвердження;
- позначка про реєстрацію;
- місце складання чи видання, рік.
Усі зазначені вище реквізити, як правило, оформляють на окре¬мому аркуші паперу - титульній сторінці.
На подальших аркушах оформляють текст статуту, який може мати такі розділи:
1. Загальні положення
2. Цілі й предмет діяльності
3. Фонди товариства
4. Зовнішньоекономічна діяльність
5. Права та обов'язки засновників
6. Порядок розподілу прибутків і відшкодування збитків товариства
Майно товариства
Форс-мажор
Зміни законодавства
10. Органи управління товариства
11. Реорганізація та ліквідація товариства
12. Набуття Статутом чинності, зміни й доповнення до Статуту та ін.
Зміст статуту має бути постійно істинним, тобто в разі потреби в нього слід уносити доповнення та зміни. Мета створення й діяль¬ність підприємства, зазначені в статуті, не повинні суперечити чин¬ним законам України та іншим державним нормативно-правовим актам.
Статути оформляють на аркушах паперу формату A4 друкарським способом.
Усі аркуші зшивають, прошнуровують і скріплюють печатками.
Статут не належить до секретних документів і не містить таємної інформації. Його повинні надавати на вимогу ревізійним комісіям, Державним контролюючим органам, представникам судових і слід¬чих органів, податкової інспекції, партнерам по бізнесу та ін.
Статути слугують підставою для розробки положень, правил та інших документів, що створюються на підприємствах.
ПОЛОЖЕННЯ
ПОЛОЖЕННЯ- це правовий акт, що визначає порядок утворен¬ня, права, обов'язки й організацію роботи підприємств, організацій, установ, фірм, їхніх структурних підрозділів, а також підпорядко¬ваних їм підприємств, організацій, установ, фірм.
За змістом розрізняють такі положення: • про підприємства, організації, установи, фірми, заклади й т. д., їхні структурні підрозді¬ли - комісії, бюро, групи тощо (дод. 9) з регламентацією порядку їх утворення, структури, функцій, компетенції, обов'язків та організа¬ції роботи; • що регулюють сукупність організаційних, трудових та інших відносин із конкретного питання; • про організацію й прове¬дення різних заходів - культурно- й спортивно-масових, конкурсів, оглядів тощо; структуру й зміст таких положень визначають уста¬нови, які є організаторами заходів.
За виготовленням положення бувають типові та індивідуальні. Типові положення розробляють вищі органи для системи підпри¬ємств, організацій, установ, фірм, а індивідуальні - створюються за вказівкою керівництва на підставі типових положень безпосередньо на підприємствах, в установах, організаціях, фірмах. Проект положення підписує керівник структурного підрозділу, а затверджує керівник вищого рангу, якому безпосередньо підпоряд¬ковується даний підрозділ. На другому примірнику в разі потреби оформляють реквізити погодження й позначку про виконавця.
Положення про підприємство затверджується розпорядчим доку¬ментом вищого органу.
Положення набуває чинності з дня його затвердження (або дати, зазначеної в розпорядчому документі, яким затверджено положен¬ня).